03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа № 752/8430/19 Головуючий у 1 інстанції - Хоменко В.С.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/12608/2019 Доповідач - Мараєва Н.Є.
10 жовтня 2019 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Мараєвої Н.Є.
Суддів: Заришняк Г.М., Желепи О.В.
При секретарі: Камінській Є.М.
розглянули у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу заапеляційною скаргою
ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2019 року
в справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук Катерини Леонідівни про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України
за участю представника стягувача ОСОБА_2
Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2019 року задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук Катерини Леонідівни про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до моменту виконання ним своїх зобов'язань у ВП №57538973 щодо примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва №754/8677/16-ц від 11.09.2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 375000 грн, що еквівалентно 15000 доларам США, а також 3% річних в розмірі 17278,36 грн., а всього - 392278,36 грн.
Виконання ухвали покладено на Адміністрацію Державної прикордонної служби України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2019 року і закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність даної ухвали, зокрема, на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилався на порушення його прав, що його було незаконно обмежено у праві виїзду за межі України, що не було належних підстав для задоволення даного подання, оскільки, про наявність виконавчого провадження, відкритого 26.10.2019 року приватним виконавцем Каращук К.Л.№ 57538973 з примусового виконання виконавчого листа № 754/8677/16-ц виданого виданого 11.09.2018 року виданого Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 375 000 грн., що еквівалентно 15 000 дол. США в розмірі 17 278,36 грн., а всього - 392 278,36 грн., він дізнався лише через три місяці (в січні 2019 року) з отриманої вимоги-виклику в порядку ЗУ «Про виконавче провадження» від 23.01.2019 року № 64/57538973.
Також, посилається на те, що після отримання даної вимоги від приватного виконавця, 28.01.2019 року звернувся до приватного виконавця Каращук К.Л. для отримання реквізитів для оплати боргу і одразу сплатив 5 000 грн. і кожного місяця виконував своє зобов'язання стосовно оплати боргу.
Крім того зазначав, що з 17.01.2019 року офіційно не працевлаштований та не має постійного доходу, має на утриманні неповнолітню дитину, а тому, вважає, що приватним виконавцем неправомірно було обмежено його у праві виїзду за межі України.
Такі доводи апеляційної скарги є слушними.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішеннямабо рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Згідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час постановлення ухвали) тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України передбачено саме за ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в України громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, в тому числі, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладений на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань (п.5 ч.1 ст. 6).
Як вбачається з матеріалів справи, надані матеріали з виконавчого провадження не містять докази навмисного чи іншого свідомого невиконання боржником обов'язків по сплаті боргу.
Крім того, факт невиконання судового рішення не є підставою для постановлення ухвали про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, для застосування даного заходу державним виконавцем не доведено наявність умисних дій боржника ОСОБА_1 , спрямованих на ухилення від виконання судового рішення, оскільки, він здійснив часткову сплату боргу в лютому і березні, а станом на 19.04.2019 року ним було сплачено 13 947,82 грн.
До суду із поданням приватний виконавець звернувся 19.04.2019 року (а/с 2).
Відповідно до роз'яснень Верховного суду України від 01.02.2013 року викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання забов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Таким чином, на час постановлення судом оскаржуваної ухвали, в матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували факт ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду, а тому, обмеження його права виїзду за межі України порушує його права.
Проте, суд постановлюючи ухвалу, належним чином всіх обставин справи не з'ясував.
За таких обставин, ухвалу суду не можна визнати законною і обґрунтованою, тому, вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову з задоволенні подання приватного виконавця.
Керуючись ст.ст. 268, 352, 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2019 року - скасувати і постановити нову, якою в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук Катерини Леонідівни про тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до моменту виконання ним своїх зобов'язань у ВП №57538973 щодо примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва №754/8677/16-ц від 11.09.2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 375000 грн, що еквівалентно 15000 доларам США, а також 3% річних в розмірі 17278,36 грн., а всього - 392278,36 грн - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 15 жовтня 2019 року.
Головуючий:
Судді: