справа №360/2488/17 головуючий у І інстанції: Гумбатов В.А.
провадження 22-ц/824/12837/2019 доповідач: Сліпченко О.І.
Іменем України
08 жовтня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Сліпченка О.І., Гуля В.В., Сушко Л.П.
за участю секретаря: Пітенко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 26 липня 2019 року у справі за заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» заборгованості за спожитий природний газ.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд,-
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню по справі за вищевказаною заявою.
Заява обґрунтована тим, що 14 грудня 2017 року Бородянським районним судом Київської області був виданий судовий наказ, яким із ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за спожитий газ у розмірі 16 145 грн. 94 коп.
Постановою Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015 року (Потсанова КМУ №315) було затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу. Граничні роздрібні ціни на природний газ для побутових споживачів у період з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) встановлюються окремим рішенням Кабінету Міністрів України. 27 квітня 2016 року КМУ було прийнято постанову №315, якою було внесені суттєві та чисельні зміни до Положення, затвердженого Постановою КМУ №758.
Так, зміни, в тому числі, але не виключно, передбачали, що з 01 травня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) діє гранична роздрібна ціна на природний газ для побутових споживачів у розмірі 6,879 гривні за 1 куб. метр. У період з 31 травня 2016 року по 01 листопада 2018 року природний газ поставлявся за ціною - 6,879 гривень за 1 куб.м.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року, по справі №826/9665/16, Постанова КМУ №315 від 27 квітня 2016 року, була визнана протиправною та нечинною з моменту прийняття, тобто з 27 квітня 2016 року. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року, вищевказане рішення, було залишено без змін, і рішення набрало законної сили 08 липня 2019 року.
Вважала, що у неї відсутній обов'язок сплачувати заборгованість, яка була нарахована за цінами на природній газ, які визнані незаконними.
Просила визнати судовий наказ таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 26 липня 2019 року визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ «Київоблгаз Збут» подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовано тим, що місцевий суд неповно з'ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права та допустився порушення норм процесуального права.
Вважає, що скасування постанови Кабінету Міністрів на яку посилається ОСОБА_1 не впливає на розмір заборгованості та можливість припинення обов'язку, щодо її погашення.
Зауважує, що тарифи на природний газ за період з 30 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року відсутні, а тому перерахунок заборгованості неможливий.
ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що вона не заперечує, що в неї наявна заборгованість перед ТОВ «Київоблгаз Збут», однак її розмір є іншим ніж вказаний у судовому наказі, а тому висновки місцевого суду є правильними.
У судовому засіданні представник ТОВ «Київоблгаз Збут» підтримав позицію апеляційної скарги.
Інші належним чином повідомлені учасники справи не з'явились.
У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Задовольняючим заяву, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на встановлені обставини обов'язок боржника може бути відсутнім повністю або частково.
Колегія суддів з таким висновком погодитись не може з огляду на наступне
Відповідно до ст.1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» судовий наказ є виконавчим документом.
Відповідно до положень ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.3 ст.431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Частиною 1 ст.432 ЦПК України встановлено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.2 ст.432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, чином цивільним процесуальним законодавством України передбачено виключний перелік підстав за яких виконавчий документ може бути визнано судом таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, та матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання).
14 грудня 2017 року Бородянським районним судом Київської області був виданий судовий наказ, який набрав чинності 27 грудня 2017 року.
Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У пункті 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" (заява №18357/91) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. … Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
Судом було визначено строк пред'явлення судового наказу до виконання до 27 грудня 2020 року.
Виконавче провадження було відкрито 02 липня 2018 року.
З урахуванням обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до не правильного висновку, що наведені у заяві ОСОБА_1 обставини є підставою для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково відповідно до ч.2 ст.432 ЦПК України.
Боржником не була доведена неможливість виконання покладеного на нього рішенням суду зобов'язання.
Обставини на які посилається заявник не можуть бути підставою для визнання спірного судового наказу таким, що не підлягає виконанню, а вказують на те, що між сторонами існує спір щодо заборгованості, що може бути підставою для скасування судового наказу в іншому процесуальному порядку та подальшого звернення із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.
Доказів про те, що обов'язок боржника щодо виконання покладених на нього зобов'язань був відсутній на момент відкриття виконавчого провадження, скаржником до суду не надано.
Доводи апеляційної скарги та представника заявника в судовому засіданні, щодо невірного способу захисту порушеного права обраного ОСОБА_1 заслуговують на увагу, оскільки з огляду на обставини справи підстав визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню у розумінні ст. 432 ЦПК Українине вбачається.
За результатами розгляду апеляційної скарги суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
Тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» задовольнити.
Ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 26 липня 2019 року скасувати та постановити нове судове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: