Справа № 754/13553/17 Головуючий 1 інстанція -Журавська О.В.
Провадження № 22-ц/824/9648/2019 Доповідач 2 інстанція - Суханова Є.М.
іменем України
07 жовтня 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді: Суханової Є.М.,
суддів: Ігнатченко Н.В., Кулікової С.В.
за участю секретаря: Климчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,-
В жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, виниклих внаслідок спричинення шкоди здоров'ю після укусу собаки.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що з 16.06.2017 р. вона з сином та онуком на відпочинку у м. Бердянську для проживання найняли житлову кімнату за адресою: АДРЕСА_1 , хозяйкою домоволодіння була відповідачка ОСОБА_3 .
Зазначила, що 19.06.2017 р. близько 16:00 години вона зайшла до місця проживання і коли розмовляла з ОСОБА_3 зненацька на неї напала собака, яка не була прив'язана. Собака кинулася на неї, декілька раз укусила за ногу.
Була викликана швидка допомога і її в супроводі відповідачки було доставлено в лікарню швидкої медичної допомоги в м. Бердянську, де вона була госпіталізована і лікувалась на стаціонарі з 19.06.2017 р. по 26.06.2017 р.
Внаслідок укусу собаки їй були нанесені тілесні пошкодження на задній поверхні правої голені у вигляді рани з ровними краями, подковообразної форми довжиною 17 см. розмірами з основанієм лоскута шириною 5 см. вокруг 6 крапкових ран.
За час лікування витрати на купівлю ліків становлять 4105,09 грн., витрати на проїзд на поїзді від Бердянська до Києва для продовження лікування становить 170,33 грн..
На даний час вона ще продовжує лікування.
Просиластягнути з відповідачки на її користь матеріальну шкоду в розмірі 3410,44 грн. Також просить стягнути моральну шкоду в розмірі 7000,00 грн., яка полягає в душевних та психологічних переживаннях та фізичних стражданнях у зв'язку з тривалим ушкодженням здоров'я.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21 травня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 (прож: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_4 ) матеріальну шкоду в розмірі 4275, 42 грн. та моральну кшоду в розмірі 7 000,00 грн.
Стягнутоз ОСОБА_1 (прож: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_4 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 640,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_3 , 04 червня 2019 року подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим і незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з'ясуванням судом обставин справи, що мають значення для справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідачка посилається на те, що суд першої інстанції не надав правової оцінки доказам наявних в матеріалах справи.
Тому, просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають з наступних підстав.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом першої інстанції встановлено, що03.07.2017 року до Бердянського відділу поліції надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_2 про те, що 19.06.2017 рокублизько 16.00 год. по АДРЕСА_1 її покусала собака власниці зазначеного домоволодіння.
громадянкаОСОБА_2 повідомила, що вона кілька днів мешкала по АДРЕСА_5 у жінки на ім'я ОСОБА_4 та 19.06.2017 р. вона з'їхала з даного адресу, 19.07.2017 р. близько 16-00 год. опитана прийшла до домоволодіння ОСОБА_4 .
ОСОБА_3 підтвердила пояснення гр ОСОБА_2 ,
Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 6262-663, ОСОБА_2 перебувала на лікування в травматичному відділенні КУ БМР "Бердянське територіальне медичне об'єднання" з 19.06.2017 р. по 26.06.2017 р.з діагнозом: "рвано-скальпированая рана с/3-н/3 правой голени.Кат 3-А" (а.с. 7).
Також встановлено, що на лікування ОСОБА_2 вже витратила 4275,42 грн., що підтверджується копіями чеків, які додані позивачкою до позовної заяви як доказ понесених нею витрат (а.с.13-17).
Задовольняючи позовні вимоги позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення цих коштів, оскільки тяжкість отриманих травм, обставини їх отримання та тривалість лікування, внаслідок отримання тілесних пошкоджень безумовно обумовлені фізичним болем, обмеженістю рухливості ноги, необхідністю докладати певний час та додаткових зусиль для відвідування медичних установ для проходження обстеження.
З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За приписами ч. ч. 1, 2ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням, або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Також колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення моральної школи, оскільки статтею 23 ЦК України визначено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Отже враховуючи вищевикладене, колегія суддів виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції, щодо наявних підстав стягнення моральної шкоди на суму 7 000 гривень, оскільки вважає такою, що відповідає характеру та обсягу страждань позивача.
Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Тому, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Є.М. Суханова
Судді: Н.В. Ігначтенко
С.В. Кулікова