[1]
13 вересня 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду - Сілкова І.М., за участю ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 квітня 2019 року,
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно цієї постанови, 01.02.2019 року приблизно о 10 годині водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 на вул. Кільцева дорога, 1-б в м. Києві, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого відбулось зіткнення з припаркованим автомобілем «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження обох транспортних засобів, чим порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 12 квітня 2019 року, просить її скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначив, що приймаючи оскаржуване рішення суддя не з'ясував всіх обставин справи, не дав належної оцінки фотокарткам з місця ДТП, схемі місця ДТП, письмовим поясненням водіїв, не викликав його та іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 в судове засідання, що призвело до винесення незаконної та необґрунтованої постанови.
При цьому вказав, що посилання в оскаржуваній постанові на ту обставину, що він здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_2 взагалі не відповідає фактичним обставинам за яких відбулась дорожньо-транспортна пригода 01.02.2019 року о 10 годині на вул. Кільцева дорога, 1-б в м. Києві.
На переконання апелянта, сукупність наявних в матеріалах справи доказів свідчить про відсутність в його діях порушення ПДР України, а відтак і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і, що саме дії водія ОСОБА_2 , на якого також було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п.13.1 ПДР перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.
Крім цього в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12.04.2019 року, посилаючись на поважність причин пропуску цього строку, оскільки про розгляд справи судом першої інстанції 12.04.2019 року він та його захисник не були належним чином повідомлені, а копію оскаржуваної постанови його захисник отримала лише 28.05.2019 року.
Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 294 КУпАП, апеляційний суд вважає можливим поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Голосіївського районного суд м. Києва від 12.04.2019 року, оскільки пропущений він був з поважних причин.
Інший учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи апеляційним судом, однак в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, а тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу без його участі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3 на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та апеляційні доводи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, в тому числі, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
У відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Проте вказаних вимог закону судом першої інстанції при розгляді справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП дотримано не було, що призвело до однобічного та неповного з'ясування обставин справи і як наслідок, прийняття незаконного рішення.
Так, за змістом ч.1 ст.9 КУпАП невід'ємною ознакою складу адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні, яку зумовлює, зокрема наявність реальної можливості не вчинити дії або відвернути наслідки, які складають об'єктивну сторону правопорушення.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП, обов'язковою ознакою вказаного адміністративного правопорушення є наявність причино-наслідкового зв'язку між діями особи у вигляді порушення правил дорожнього руху та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції не встановив обов'язкової ознаки складу цього адміністративного правопорушення в діях останнього, і лише на підставі письмових пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди та схеми ДТП визнав ОСОБА_1 винним у порушенні ним п. 13.1 ПДР України.
При цьому, під час розгляду справи суд першої інстанції не встановив обставин, за яких відбулась дорожньо-транспортна пригода, не дав оцінки наявним у матеріалах справи поясненням ОСОБА_1 , належним чином не мотивував прийнятого рішення, а викладені в оскаржуваній постанові обставини дорожньо-транспортної пригоди , зокрема те, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження обох транспортних засобів, взагалі суперечать фактичним обставинам та наявним в матеріалах справи доказам.
Переглядаючи в межах поданої апеляційної скарги справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, зокрема письмові пояснення водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надані працівникам поліції на місці пригоди щодо обставин виникнення дорожньо-транспортної пригоди, пояснення апелянта під час апеляційного розгляду справи, який свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив та зазначив, що дорожньо-транспортна пригода на Кільцевій дорозі в м. Києві 01.02.2019 року о 09.55 год. сталася внаслідок винних дій водія автомобіля «Мерседес-Бенц» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , який рухався по Кільцевій дорозі в напрямку Одеської площі паралельно з ним ( ОСОБА_1 ) і коли перед вантажним автомобілем «Мерседес-Бенц» в крайній правій полосі руху зупинилось маршрутне таксі, водій цього вантажного автомобіля ОСОБА_2 , не переконавшись, що існують перешкоди, в порушення вимог п.13.1 ПДР, здійснив маневр та різко спрямував свій транспортний засіб вліво, чим здійснив зіткнення з його автомобілем «ВАЗ 2115400» д.н.з. НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження обох транспортних засобів, апеляційний суд дійшов висновку, що обставини дорожньо-транспортної пригоди, викладені у поясненнях ОСОБА_1 підтверджуються також і наявною в матеріалах справи схемою ДТП на якій зафіксовано напрямок руху автомобілів, кінцеве взаємне розташування транспортних засобів на проїзній частині, позначено місце зіткнення та перелік пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП, даними копії протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 338061, складеного стосовно ОСОБА_2 , фотографіями з місця пригоди щодо характеру та локалізації пошкоджень на автомобілях.
Наведені докази узгоджуються між собою і у своїй сукупності повністю підтверджують, що вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 були дотримані. При чому, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що саме дії водія ОСОБА_2 перебувають у причинно-наслідковому зв'язку між діями останнього у вигляді порушення правил дорожнього руху та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів.
За викладеним, висновок суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 п.13.1 Правил дорожнього руху України не відповідає фактичним обставинам справи, а тому постанова суду першої інстанції про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не може вважатись законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена вказаною статтею.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 квітня 2019 року та задовольнити його апеляційну скаргу.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 12.04.2019 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження в справі стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: І.М. Сілкова
Справа№ 33/824/2626/2019 Категорія: ст.124 КУпАП
Головуючий у апеляційній інстанції - Сілкова І.М.