Номер провадження: 33/813/1461/19
Номер справи місцевого суду: 496/5659/15-п
Головуючий у першій інстанції Мельничук Н. І.
Доповідач Журавльов О. Г.
11.10.2019 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Журавльов О.Г., за участю секретаря Воронової Є.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 29 грудня 2015 року,
встановив:
Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 29 грудня 2015 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КупАП, накладено стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 85 гривень, стягнуто судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Встановлено, що у період 2015 року громадянин ОСОБА_1 порушив ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а саме: при перевірці ПП «ЛТК Альянс» (код ЄДРПОУ 36587504, податкова адреса: Одеська область, місто Білявка, вулиця Костіна 5/1) було встановлено, що головний бухгалтер ПП «ЛТК Альянс» - ОСОБА_1 порушив ведення податкового обліку, в результаті чого було занижено податок на додану вартість за січень 2015 року - 222667 грн., лютий 2015 року - 140667 грн., березень 2015 року - 125000 грн., квітень 2015 року - 144167 грн., травень 2015 року - 54244 грн., червень 2015 року - 63256 грн., липень 2015 року - 55167 грн., серпень 2015 року - 73667 грн., вересень 2015 року - 88000 грн., згідно акту № 1560/22/36587504 від 11.11.2015 року.
За даним фактом Головним державним ревізор-інспектором відділу податкового аудиту у відношенні ОСОБА_1 25 листопада 2015 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 286387 за ст. 163-1 ч. 1 КУпАП.
Не погодившись з прийнятим рішенням, 16.09.2019 року ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неотримання копії оскаржуваної постанови, просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області від 29 грудня 2015 року.
За результатами апеляційного розгляду ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили скаргу задовольнити.
Дослідивши зміст та строки подачі поданої апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника, який зазначив, що правопорушник не був обізнаним про наявність складеного протоколу про скоєння ним адміністративного правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку про наступне.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому, що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративні правопорушення регламентується ч. 2 ст. 294 КУпАП, відповідно до якої постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Посилання апеляційної скарги як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження на ту обставину, що копію оскаржуваної постанови судом апелянту вручено не було та не направлялась засобом поштового зв'язку, та його представник отримав копію оскаржуваного судового рішення 12.09.2019 року, не можуть вважатись поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження виходячи з наступного.
Як на підставу скасування оскаржуваного судового рішення ОСОБА_1 посилається на ту обставину, що не був обізнаним про наявність складеного відносно нього адміністративного протоколу від 25 листопада 2015 серії АА № 286387.
Проте, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_1 особисто розписався в зазначеному протоколі, тому посилання на його необізнаність є безпідставними (а.с. 3 - зворот). Підписавши протокол ОСОБА_1 був також обізнаний про те, що відносно нього в суді буде розглядатись адміністративна справа, оскільки ним було зазначено в протоколі намір оскаржувати цей акт.
В судове засідання 29 грудня 2015 року ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся засобом поштового зв'язку, про що в матеріалах справи містяться докази (а.с.11).
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 163-1 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, скориставшись своїм процесуальним правом.
Доказів обставин непереборної сили, що завадила апелянту звернутись з апеляційною скаргою у передбачений чинним КУпАП десятиденний строк, до апеляційної скарги не надано та в суді не встановлено.
Посилання апелянта на обставини, встановлені ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 року також не можуть бути поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки апеляційна скарга подана у вересні 2019 року та не містить доказів щодо не обізнаності ОСОБА_1 про наявність ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 року.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що підстави для поновлення строку на оскарження постанови суду відсутні.
За таких обставин, апеляційний суд визнає неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови районного суду у справі про адміністративне правопорушення, а тому, відповідно до положень ч. 2 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала, у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
На підставі викладеного, керуючись статями 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
постановив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді Біляївського районного суду Одеської області від 29 грудня 2015 року.
Апеляційну скаргу на постанову судді Біляївського районного суду Одеської області від 29 грудня 2015 року повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду О.Г.Журавльов