Номер провадження: 11-кп/813/1320/19
Номер справи місцевого суду: 503/538/15-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
08.10.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Одеському апеляційному суді апеляційну скаргу прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_7 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 29.07.2019 року, -
встановив:
оскаржуваною ухвалою районного суду від 29.07.2019 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР 19.02.2015 року за №42015161010000697, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.409 КК України, повернутий прокурору для усунення недоліків, у зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції послався на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки він містить формулювання обвинувачення, яке є неконкретним, зокрема: із змісту обвинувального акту вбачається, що прокурором встановлено вчинення низки злочинних дій, направлених на відмову від несення обов'язкової військової служби: спочатку не вибуття із особовим складом військової частини польова пошта НОМЕР_1 у нове місце дислокації, потім відкрита письмова відмова від несення обов'язків військової служби у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 , вчинена ним 22.09.2014 року та 29.09.2014 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розташований в АДРЕСА_1 , а потім нез'явлення у розташування військової частини польова пошта НОМЕР_1 , що свідчило про остаточне одностороннє припинення ним виконання обов'язку з несення військової служби. За таких умов, на думку районного суду обвинувачення щодо об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч.2 ст.409 КК України, а саме: спосіб, місце та час його вчинення, є неконкретним, що порушує право обвинуваченого на захист.
Не погоджуючись з ухвалою районного суду, прокурор військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на незаконність ухвали, просить її скасувати, а обвинувальний акт направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Прокурор стверджує, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, а доводи суду щодо його невідповідності вимогам закону є безпідставними, оскільки ті обставини, які підлягають доказуванню відповідно до ч.1 ст.91 КПК України, викладено чітко та конкретно.
Судовий розгляд в апеляційному суді проведено за відсутністю обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_10 , які будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились. Обвинувачений ОСОБА_9 не заявляв клопотання про розгляд апеляційної скарги прокурора за його участю, а захисник ОСОБА_10 про причини неявки апеляційний суд не повідомив.
Апеляційної суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, судом були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що обвинувачений та його захисник, будучи повідомленими про дату та час розгляду скарги, в судове засідання не з'явилися, суд оцінює таку поведінку сторони захисну, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до положень ст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.
Згідно п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України - обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.
Вимоги до змісту обвинувального акта та додатків до нього викладені в ст.291 КПК України. Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а також формулювання обвинувачення.
Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Апеляційним судом встановлено, що за результатами підготовчого судового засідання районний суд прийшов до правильного висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону.
Так, відповідно до п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженню, між іншим, підлягають доказуванню час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину.
Як убачається зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР 19.02.2015 року за №42015161010000697, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.409 КК України, він фактично не відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки не містить всі необхідні відомості, передбачені зазначеною нормою закону, про що вірно зазначено в оскаржуваній ухвалі районого суду, а вказані судом недоліки обвинувального акта, зокрема неконкретність обвинувачення висунутого ОСОБА_9 , порушують право обвинуваченого на захист.
За таких підстав, апеляційний суд визнає обґрунтованим висновок районного суду про невідповідність обвинувального акту вимогам ч.2 ст.291 КПК України, а тому не вбачає підстав, передбачених ст.409 КПК України, для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування ухвали районного суду.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 29.07.2019 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР 19.02.2015 року за №42015161010000697, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.409 КК України, повернутий прокурору для усунення недоліків- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4