02.10.2019 року м. Одеса
справа № 520/842/14
провадження № 22-ц/813/3146/19,
22-ц/813/3147/19, 22-ц/813/3148/19
Головуючий у першій інстанції Калашнікова О.І.
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Колеснікова Г.Я. (суддя-доповідач),
суддів - Ващенко Л.Г., Сєвєрової Є.С.,
розглянув в письмовому провадженні заяву позивача ОСОБА_1 про відвід суддів Колеснікова Г.Я., Ващенко Л.Г., Сєвєрової Є.С. та всіх суддів Одеського апеляційного суду,
В провадженні Одеського апеляційного суду знаходяться апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 березня 2016 року, додаткові рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2017 року і 22 травня 2019 року та ухвалу цього ж суду від 20 жовтня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (до зміни назви - державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт») про прийняття до нового розгляду позовів до відповідача, поданих у 1988-1989 р.р., виключення наказів з трудової книжки, скасування наказів, видання наказу про розірвання трудового договору за ст. 38 КЗпП України, стягнення заробітної плати та компенсації за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
23 вересня 2019 року позивач звернувся до суду с заявою про відвід суддів Колеснікова Г.Я., Ващенко Л.Г., Сєвєрової Є.С. та всіх суддів Одеського апеляційного суду.
Позивач зазначив, що:
- колегія суддів в даному складі 03 червня 2019 року постановила ухвалу, яка суттєво спотворила предмет судочинства і апеляційного оскарження.
В позовній заяві від 27 січня 2014 року зазначено, що позов пред'явлений на підставі ч. 3 ст. 406 ЦПК України і предметом його є позови к ДП ІМТП від 21 травня 1988, 26 вересня 1988 та 02 березня 1989 р.р., провадження за якими втрачено внаслідок викрадення і фальсифікації судових документів.
Відповідно до постанови президії Одеського обласного суду від 26 квітня 1989 року, ухвали апеляційного суду Одеської області від 18 січня 2006 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 02 червня 2006 року Київський районний суд повинен був прийняти ці позови до нового розгляду.
Однак, в ухвалі Одеського апеляційного суду від 03 червня 2019 року про призначення справи до розгляду колегія суддів свідомо помилково вказала, що позивач пред'явив позов до ДП ІМТП «про прийняття до нового розгляду позовів, поданих в 1988-1989 р.р.».
Такий позов він не заявляв, його розгляд не передбачений діючим ЦПК України. У справі відсутня ухвала про відкриття провадження, яка б відповідала заявленим ним вимогам. Вимоги, викладені в позовної заяві від 27 січня 2014 року, не підлягають розгляду окремо від трьох своєчасно заявлених позовів;
- свідомо помилковим є твердження в ухвалі від 03 червня 2019 року про те, що суддя-доповідач здійснив «усі дії та з'ясував питання, передбачені ст. 365 ЦПК України».
Жодне з підготовчих дії не здійснено: апеляційна скарга не готова до розгляду.
Суд апеляційної інстанції зацікавлений в тривалому розгляді справи:
- 16 липня 2019 колегія суддів в складі Сєвєрової Є.С., Ващенко Л.Г., Колеснікова Г.Я., не приступаючи до розгляду апеляційних скарг аналогічного змісту по суті в іншій справі №520/8297/17, ухвалила неправомірну постанову, що також буде здійснене у даній справі. Він звернувся до Верховного суду з проханням розглянути його касаційну скаргу Великою Палатою та постановити окрему ухвалу про проведення досудового слідства за ознаками скоєних колегією злочинів;
- в позовній заяві від 27 січня 2014 року фактично викладені ті ж самі вимоги, які колегія суддів розглянула, та постановою від 16 липня 2019 року відмовила в їх задоволенні і закрила по ним провадження. У нього не має сумніву, що при розгляді апеляційних скарг у даній справі, зважаючи на особисту зацікавленість суддів, колегія суддів ухвалить таке ж свідомо неправосудне рішення.
Тому судді Колесніков Г.Я Сєвєрова Є.С., Ващенко Л.Г. підлягають відводу відповідно п.п. 3 і 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України.
Розглядаючи заяву про відвід колегії суддів з заявлених підстав, а саме:
-судді прямо чи побічно заінтересовані в результаті розгляду справи та
-є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності суддів, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.
Дійсно, за правилами ст. 36 ЦПК України, якою врегульовані підстави для відводу судді, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28 листопада 2002 року, зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.
Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.
По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., серед інших рішення у справах: «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року п.п.49,54; «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року, п.66; «Агрокомплекс» проти України» від 06 жовтня 2011 року, п.136; «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року, п.п.103,107).
За змістом частини 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
В даному випадку, позивач не згоден з формулюванням заявлених ним вимог в ухвалі Одеського апеляційного суду від 03 червня 2019 року про призначення справи до розгляду; з тим, що суддя - доповідач здійснив «усі дії та з'ясував питання, передбачені ст. 365 ЦПК України» у даній справі, призначивши її до розгляду в судовому засіданні, а також з висновками, що містяться в постанові суду апеляційної інстанції від 16 липня 2019 року, якою вирішені його вимоги по суті.
В силу ч.4 ст.36 ЦПК України непогодження позивача з процесуальними документами суду апеляційної інстанції не може бути підставою для відводу суддів.
Зазначене виключає можливість будь-якого правомірного сумніву в об'єктивній безсторонності суддів.
Належних та допустимих доказів про суб'єктивну упередженість суддів позивач не надав. Тому його припущення відносно судового рішення, яке ухвалить суд апеляційної інстанції в даній справі по суті з посиланням на те, що «у нього не має сумніву, що при розгляді апеляційних скарг у даній справі, зважаючи на особисту зацікавленість суддів, колегія суддів ухвалить таке ж свідомо неправосудне рішення», не може бути прийнята до уваги. Особиста безсторонність суддів не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.
Національним законом не передбачено право учасників процесу заявляти в конкретній справі відвід всім суддям суду. У зв'язку з цим, заява позивача в частині відводу всіх суддів Одеського апеляційного суду до уваги не приймається.
Оскільки відсутні підстави для відводу суддів, що містяться в національному законі, а також відсутні будь-які прояви упередженості суддів або їх особистих переконань з суб'єктивної точки зору та будь-які правомірні сумніви в безсторонності суддів з об'єктивної точки зору при розгляді процесуальних питань, колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Слід зазначити, що відповідно до п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами є одним з основних принципів цивільного судочинства.
Згідно ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу. Якщо подання заяви визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути заяву.
Розглядаючи питання тривалості провадження в контексті одного з критеріїв дотримання розумних строків а саме: поведінки учасників процесу та компетентних органів, Європейській Суд з прав людини в своїй прецедентній практиці, в тому числі у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain), рішення від 26 жовтня 1988 року, і, в подальшому, підкреслює, що обґрунтованість тривалості судового розгляду повинна оцінюватися з огляду на конкретні обставини справи, зокрема, враховуючи її складність та поведінку заявника і компетентних органів (пункт 31).
У пункті 35 в цій справі Європейський Суд нагадав, що такий принцип не звільняє суди від забезпечення дотримання вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розумного строку (див., серед інших, рішення Мартінса Морейри від 26 жовтня 1988 року пункти 17, 46; the Martins Moreira judgment of 26 October). Як і Комісія, Суд вважає, що зацікавлена ??особа повинна проявляти старанність при виконанні процедурних кроків, що стосуються його, утримуватися від використання тактики відстрочки і використовувати можливості, передбачені національним законодавством для скорочення розгляду. Він не зобов'язаний вживати заходів, які не підходять для цієї мети (див. рішення Гінчо від 10 липня 1984 года, пункт 34; Guincho judgment of 10 July 1984).
Як вбачається з матеріалів справи, в процесі провадження в суді апеляційної інстанції позивач заявляв чисельні відводи суддям, внаслідок чого відносно 12 суддів цивільної палати розглядались питання про відвід та самовідводи суддів (т. 6, а. с. 141 - 155; 223 - 224).
Такі дії, які всупереч вимогам статті 44 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами направлені на недобросовісне користування ними, свідчать про затягування процесу та прояв неповаги до суду, перешкоджаючи в здійсненні правосуддя.
Колегія суддів, звертає увагу учасників судового процесу на необхідність проявляти старанність, добросовісно користуватися наданими національним процесуальним законом правами та обов'язками, отримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та недосягнення мети судочинства, а саме - дотримання розумних строків розгляду справи.
Тому, посилання позивача в заяві про відвід суддів Колеснікова Г.Я., Ващенко Л.Г., Сєвєрової Є.С. та всіх суддів Одеського апеляційного судуна те, що суд апеляційної інстанції зацікавлений в тривалому розгляді справи, є некоректним.
Виходячи з вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, тому апеляційне провадження в справі підлягає зупиненню, а справа - передачі до канцелярії суду для визначення судді з метою вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.36,39, 40, 368 ЦПК України, апеляційний суд
Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід суддям Колеснікову Г.Я., Ващенко Л.Г., Сєвєрової Є.С. та всім суддям Одеського апеляційного суду.
Зупинити апеляційне провадження у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 березня 2016 року, додаткові рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2017 року і 22 травня 2019 року та ухвалу цього ж суду від 20 жовтня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (до зміни назви - державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт») про прийняття до нового розгляду позовів до відповідача, поданих у 1988-1989 р.р., виключення наказів з трудової книжки, скасування наказів, видання наказу про розірвання трудового договору за ст. 38 КЗпП України, стягнення заробітної плати та компенсації за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди до вирішення питання про відвід суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: