Дата документу 30.09.2019 Справа № 333/5245/19
ЄУ № 333/5245/19 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадж. №11-сс/807/949/19 Доповідач 2 інст. ОСОБА_2
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянула 30 вересня 2019року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали справи за апеляційною скаргою прокурора Комунарського відділу Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 9 вересня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту відносно
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, органами досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК Україниза наступних обставин.
Так, 07 вересня 2019 року, приблизно о 00 годині 30 хвилин, ОСОБА_8 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у сховище, перебуваючи у попередній злочинній змові з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , прибули до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
Далі ОСОБА_10 разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи по заздалегідь обумовленому порядку, з корисливих мотивів, виконуючи свої попередньо розподілені обов'язки по спостереженню за прилеглою територією та поданням умовного сигналу, у разі появи осіб, які, ймовірно, можуть створити перешкоду для доведення злочинного умислу до кінця та перешкоджатимуть зникненню з місця вчинення кримінального правопорушення, застосовуючи фізичну силу, підняли металеву кришку кабельного каналізаційного колодязю, який представляє собою сховище для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку з обмеженим доступом від сторонніх осіб та обладнаний сигналізацією кабельної лінії зв'язку.
Після цього, ОСОБА_10 разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 виконуючи заздалегідь обговоренні обов'язки, переконавшись, що їх дії носять таємний характер та за ними ніхто не спостерігає, проникли до вказаного сховища, де за допомогою заздалегідь підготовлених ножиць (кусачок) зрізали мідний кабель зв'язку ТПП 300*2*0,4, довжиною 78 метрів, вартістю 371 грн за 1 метр, на загальну суму 29000 грн, який належить ПАТ «Укртелеком».
Далі вказані особи з вищевказаного каналізаційного колодязю із застосуванням фізичної сили почали витягувати зрізаний мідний кабель зв'язку, при цьому ОСОБА_12 подавав вільний зрізаний кінець кабелю ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які в свою чергу, виконуючи заздалегідь розподілені обов'язки, із застосуванням фізичної сили витягували вищевказаний кабель з каналізаційного колодязю.
В той момент, коли ОСОБА_10 разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , з метою реалізації злочинного умислу, із застосуванням фізичної сили намагались витягти з кабельної каналізації кабельну продукцію, їх дії були помічені працівниками поліції Комунарського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області оперуповноваженим ОСОБА_13 , оперуповноваженим ОСОБА_14 , оперуповноваженим ОСОБА_15 та начальником СКП Комунарського ВП ОСОБА_16 , які затримали ОСОБА_10 разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 на місці скоєння злочину.
Таким чином, ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 намагався викрасти мідний кабель зв'язку ТПП 300*2*0,4, довжиною 78 метрів, вартістю 371 грн за 1 метр, на загальну суму 29000 грн, який належить ПАТ «Укртелеком», однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий працівниками поліції.
07.09.2019 року, ОСОБА_10 повідомлено про підозру по кримінальному провадженню № 12019080040003024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченогоч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Слідчий Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_17 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_10 , в обґрунтування якого послався, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_10 ,з метою уникнення ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст.177 КПК України, необхідно обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовуючи до вказаної особи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту шляхом заборони залишати в період часу з 22.00 год. до 06.00 год. житло за адресою: АДРЕСА_2 строком до 8 листопада 2019 року, та поклавши обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України. Приймаючи таке рішення, слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором не доведено обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_10 у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України та наявності достатніх підстав вважати, що існує декілька ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, крім того не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні, тому слідчий суддя, врахувавши дані про особу підозрюваного, вважав за необхідне застосувати до ОСОБА_10 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
В апеляційній скарзі прокурор, вважає висновки слідчого судді такими, що не відповідають встановленим фактам у зв'язку з наступним. Так, вважає, що зібрані слідством докази, достатньо обґрунтовують підозру ОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення, зокрема, факт затримання підозрюваного на місці вчинення злочину, а також показання співробітників поліції щодо обставин його затримання. Крім того, відсутні обставини, які б свідчили про неможливість врахування зібраних доказів, або інших доказів які б їх спростовували. Вказує, що слідчим суддею не враховано тяжкість злочину в якому підозрюється ОСОБА_10 , відсутність у нього постійного законного джерела доходу, а позитивні відомості про особу підозрюваного відомі лише зі його слів. Крім того, слідчий суддя фактично погодився із наявністю ризику щодо вчинення іншого злочину. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та, постановити нову, якою обрати стосовно ОСОБА_10 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор підтримала доводи апеляційної скарги.
Підозрюваний ОСОБА_10 та його захисник висловили заперечення вимогам апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
Згідно зі ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підставою для внесення відомостей до ЄРДР стала інформація про те, що троє чоловіків намагалися викрасти фрагмент кабелю, який належить ПАТ «Укртелеком» (а.п. 8).
07.09.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за № 12019080040003024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченогоч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
За вказаним фактом ОСОБА_10 було затримано на місці вчинення злочину 7 вересня 2019 року в порядку ст.208 КПК України (а.п. 33-36), та внесено відомості до ЄРДР № 12019080040003024 від 7 вересня 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до вимог ст.ст.278,135 КПК України 7 вересня 2019 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України (а.п. 31-32).
Слідчийзвернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_10 посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя дійшов висновку про те, що прокурором не доведено обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_10 у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України. Разом з тим, врахувавши дані про особу підозрюваного, вважав за необхідне застосувати до ОСОБА_10 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Отже, зміст оскаржуваної ухвали засвідчує взаємовиключність висновків слідчого судді.
Так, за змістом ч.ч.1-2 ст. 194 КПК України у разі недоведеності наявності обґрунтованої підозри, суд не має право застосовувати по відношенню до особи будь-якого запобіжного заходу.
Відповідаючи на доводи прокурора, судова колегія звертається до положень п.1 ч.1 ст. 178, ст. 194 КПК України, за якими слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Практика Європейського суду з прав людини, яка згідно ч.2 ст. 8, ч.5 ст. 9 КПК України не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, якій повідомлено про підозру.
Як зазначає в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також те, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування (справа «Мюррей проти Сполученого Королівства»;«Нечипорук, Йонкало проти України»).
На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя повинен, лише дійти висновку про причетність певної особи до вчинення злочину, зазначеного у повідомленні про підозру, або її непричетності.
Щодо обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_10 підозри, то в абз. 2 ч. 1 ст. 277 КПК України, визначено перелік відомостей, які має містити повідомлення про підозру, зокрема зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі, зазначення часу місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення підозру.
При розгляді клопотання, слідчий суддя має вирішувати лише ті питання, з якими закон пов'язує поставлені у зверненні вимоги, що відповідає і загальним засадам кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги прокурора щодо наявності доказів на підтвердження обґрунтованості висунутої ОСОБА_10 підозри, колегія суддів вважає слушними.
Так, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегією суддів встановлено достатність підстав вважати висунуту ОСОБА_10 підозру обґрунтованою, а надані на підтвердження цього докази вагомими, в тому числі: протоколом огляду місця події від 07.09.2019 р. біля будинку № 14 по вул. Європейській в м. Запоріжжі, в ході якого у підземній кабельній каналізації, було виявлено пошкодження кабелю зв'язку зі слідами зрізу та вилучено знаряддя вчинення злочину, а саме металеві кусачки; -протоколом допиту свідка ОСОБА_18 , який перебуває на посаді старшого ремонтувального спеціаліста ПАТ «Укртелеком», який з 06.09.2019 на 07.09.2019 року перебував на добовому чергуванні; протоколами допитів свідків - ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , працівників Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, які приймали участь у затриманні ОСОБА_19 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 при вчиненні замаху на таємне викрадення чужого майна.
Отже,сукупність досліджених доказів засвідчує, що причетність ОСОБА_10 до вчинення злочину є вірогідною.
Вирішуючи клопотання по суті заявленої вимоги, колегія суддів звертає увагу на тяжкість злочину у якому підозрюється ОСОБА_10 та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, дані про особу підозрюваного ОСОБА_10 , який до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, тобто не має стійких соціальних зв'язків, тому з метою ухилення від покарання за вчинений злочин може переховуватися від органів досудового слідства та суду.
Посилання слідчого в клопотанні на те, що підозрюваний перевіряється на причетність до вчинення ряду аналогічних злочинів та з урахуванням характеру і способу вчинення злочинів вказує на існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК не заслуговують на увагу, оскільки на думку колегії суддів ґрунтується лише на припущеннях слідчого щодо можливості такої поведінки підозрюваного.
Крім того, відомостей, що ОСОБА_10 порушує умови обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту чи ухиляється від явки до правоохоронного органу і від проведення слідчих, процесуальних дій після застосування відносно нього даного виду запобіжного заходу відсутні.
Приймаючи рішення про вид запобіжного заходу, апеляційна інстанція приходить до висновку про можливість застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу, оскільки прокурором не доведена недостатність обрання відносно ОСОБА_10 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
З огляду на сукупність наведених обставин, колегія суддів вважає, що зазначені слідчим в клопотанні доводи не дають підстави вважати, що належну поведінку підозрюваного неможливо забезпечити шляхом застосування альтернативного запобіжного заходу.
Лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_10 не може слугувати підставою для обрання йому найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що належну поведінку ОСОБА_10 можливо забезпечити шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
На думку колегії суддів, такий запобіжний захід здатний убезпечити негативну поведінку підозрюваного.
За таких обставин, зазначені в апеляційній скарзі доводи і підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати найсуворіший запобіжний захід, частково знайшли своє підтвердження в апеляційній інстанції, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу Комунарського відділу Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_9 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 9 вересня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_10 скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_17 про обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.
Обрати відносно ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 8 листопада 2019 року, із забороною залишати житло в період часу з 22.00 год. до 06.00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області слідчого, який проводить досудове розслідування даного кримінального правопорушення, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися за межі Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Виконання ухвали доручити співробітникам Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.
Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3