Справа № 306/1754/19
Закарпатський апеляційний суд
10.10.2019 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі ОСОБА_4 , за участю прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/469/19 за апеляційною скаргою начальника Свалявського відділу Мукачівської місцевої прокуратуриМедуниціД.М.на ухвалу слідчого судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 03.09.2019.
Цією ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_6 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: мікроавтобус марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 та вантажний автомобіль марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом марки «Schwarzmuller», д.н.з. НОМЕР_3 .
Із клопотання слідчого про накладення арешту вбачається, що 31.08.2019, о 12 год. 05 хв. до чергової частини Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУ НП в Закарпатській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що на 727 км. траси М06 «Київ-Чоп», водій мікроавтобуса марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_7 , мешканець АДРЕСА_1 , допустив зіткнення із задньою частиною напівпричіпу марки «Schwarzmuller», д.н.з. НОМЕР_3 , вантажного автомобіля марки «Man», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_8 , мешканець АДРЕСА_2 . У результаті зіткнення до Воловецької ЦРЛ була доставлена громадянка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_3 з діагнозом: забійно-рвана рана правого колінного суглобу, ЧМТ, струс головного мозку, рвана рана губи.
За даним фактом 01.09.2019 слідчим СВ Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУ НП в Закарпатській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та розпочато досудове розслідування.
31.08.2019 в ході огляду місця події працівниками Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУ НП в Закарпатській області було оглянуто та вилучено мікроавтобус марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_7 , мешканець АДРЕСА_1 , який належить йому на праві приватної власності та вантажний автомобіль марки «Man», д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом марки «Schwarzmuller», д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_8 , мешканець АДРЕСА_2 , який на праві власності належить ТЗОВ «IFUTRANS».
-2-
01.09.2019 слідчим СВ Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_6 мікроавтобус марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 та вантажний автомобіль марки «Man», д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричіпом марки «Schwarzmuller», д.н.з. НОМЕР_3 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженню №12019070150000417 від 01.09.2019, про що винесено постанову.
У зв'язку із тим, що вищенаведені транспортні засоби мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні та необхідні для проведення ряду експертиз, слідчий у клопотанні ставить питання про арешт тимчасово вилученого майна.
Ухвала слідчого судді мотивована відсутністю підстав для задоволення клопотання, оскільки слідчим не доведено необхідність такого арешту, як іобставину, що було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного кримінального правопорушення є суспільно небезпечні наслідки, зокрема за ч.1 даної статті - відповідні наслідки для потерпілого у вигляді отримання середньої тяжкості тілесних ушкоджень, натомість такі дані у матеріалах клопотання відсутні. На думку слідчого судді, та обставина, що транспортний засіб визнано речових доказом, в даному випадку не може слугувати єдиною та безумовною підставою для накладення арешту. Також слідчий суддя зазначив, що слідчим не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні та що без такого не може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням та враховуючи вимоги ст.173 КПК України, прийшов до висновку про відсутність мети та підстав, які відповідали б критеріям передбаченимст.170 КПК України, для накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12019070150000417 від 01.09.2019, а саме: мікроавтобус марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 та вантажний автомобіль марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом марки «Schwarzmuller», д.н.з. НОМЕР_3 .
В апеляційній скарзі начальник Свалявського відділу Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді від 03.09.2019 в частині відмовиви у накладенні арешту на мікроавтобус марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 - скасувати, постановити в цій частині нову, якою накласти арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12019070150000417 від 01.09.2019, а саме: мікроавтобус марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_7 , мешканець АДРЕСА_1 . Вважає прийняте слідчим суддею рішення в цій частині незаконним та необґрунтованим, посилаючись на те, що слідчий суддя не з'ясував всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна, наведені в клопотанні доводи належним чином не перевірив. Також зазначає про помилковість висновку слідчого судді щодо відсутності події кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, оскільки такий висновок ґрунтується виключно на поясненнях, наданих власником автомобіля марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_7 щодо відсутності претензій потерпілої та її відмову від проходження судово-медичної експертизи. При цьому слідчим суддею не враховано, що кримінальне правопорушення, передбаченеч.1 ст.286 КК України не належить до кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення, а тому відсутність претензій з боку потерпілої не впливає на кваліфікацію вказаного кримінального правопорушення. Також зазначає, що досудовим розслідуванням попередньо встановлено, що причиною дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження, стали дії водія мікроавтобуса марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_7 ..
-3-
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволеннюз таких підстав.
Так, зміст клопотання про арешт майна, порядок його внесення, розгляд такого клопотання, вирішення питання про арешт майна, скасування арешту майна та виконання ухвали про арешт майна, передбачено главою 17 КПК України (ст. ст. 170 - 175).
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. У відповідності до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно ч.1ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що, відмовивши в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: транспортний засіб мікроавтобус марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_7 та який належить йому на праві приватної власності; транспортний засіб вантажний автомобіль марки «Man», д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом марки «Schwarzmuller», д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_8 і який на праві власності належить ТЗОВ «IFUTRANS», слідчий суддя належним чином врахував вимоги ст. ст. 170 - 173 КПК України при розгляді клопотання та прийнятті судового рішення.
Так, з матеріалів судового провадження, заведених за результатами реєстрації клопотання, яке подано в кримінальному провадженні, у якому відомості про передбачене ч. 1 ст. 286 КК України кримінальне правопорушення 01.09.2019 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070150000417 вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону на час розгляду клопотання слідчим суддею несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Під час розгляду клопотання прокурор не надав які - небудь докази про те, що в даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого. Тому, колегія суддів вважає, що накладення арешту на автомобілі із викладених у клопотанні мотивів не ґрунтується на положеннях вказаних вище норм Кримінального процесуального кодексу України, у зв'язку із чим не може бути задоволено й тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
-4-
Також у матеріалах судового провадження відсутні які - небудь дані про те, що громадянка ОСОБА_9 , яка була доставлена в лікарню з місця дорожньо-транспортної пригоди, отримала тілесні ушкодження, що є підставою притягнення до кримінальної відповідальності, осіб а саме ОСОБА_7 або ОСОБА_8 за вчинення кримінального правопорушення, передбачене ст.286 КК України, такі відомості не надав і прокурор у суді апеляційної інстанції.
Та обставина, що транспортні засоби, на які слідчий просить накласти арешт, визнані речовими доказами, в даному випадку, не може слугувати єдиною та безумовною підставою для накладення арешту та обмеження прав власників транспортних засобів у їх використанні.
Крім того прокурором під час розгляду апеляційної скарги не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про які йдеться в клопотанні та, що без такого не може бути виконане завдання, навпаки останнім підтверджено, що всі необхідні слідчі дії з транспортними засобами слідчим вже проведені, транспортні засоби оглянуті та призначені всі необхідні експертизи для встановлення наявності ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України.
При прийнятті рішення, колегія суддів також враховує й те, що в матеріалах судового провадження відсутні будь-які дані про те, що кримінальним правопорушенням кому-небудь завдана якась шкода, а також дані про те, що в кримінальному провадженні заявлявся цивільний позов.
Погоджуючи клопотання слідчого прокурор ОСОБА_5 не врахував те, що в ньому не зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; не міститься посилання на докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди, а також те, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що свідчить про недотримання прокурором вимог ст. 171 КПК України.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту та прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника та володільця майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя правильно врахував той факт, що обмеження права власності є недопустимим, відтак рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, вирішено з дотриманням вимог ст.ст.170-173 КПК України, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженим та оціненими судом, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
З урахуванням вищевикладеного, доводи апеляційної скарги, зокрема, про те, що при розгляді клопотання слідчий суддя не врахував те, що всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна, наведені в клопотанні доводи належним чином не перевірив, помилково дійшов до висновку про відсутність події кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, оскільки такий висновок ґрунтується виключно на поясненнях, наданих власником автомобіля марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_7 щодо відсутності претензій потерпілої та її відмову
-5-
від проходження судово-медичної експертизи, а оглянутий 31.08.2019 слідчим транспортний засіб «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 являється тимчасово вилученим майном та має відношення до даного кримінального провадження, є знаряддям вчинення злочину, зберігає на собі сліди кримінального правопорушення, колегія суддів визнає необґрунтованими й такими, що не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення, оскільки такі не відповідають матеріалам судового провадження. При цьому, колегія суддів враховує й те, що в підтвердження вказаних доводів прокурор не посилається на які-небудь дані, які б свідчили про обґрунтованість таких доводів.
На інші дані, які б могли вплинути на законність та обґрунтованість судового рішення, та які б могли слугувати безумовною підставою для його скасування, в апеляційній скарзі не вказується, і такі в матеріалах судового провадження відсутні.
Щодо транспортного засобу вантажного автомобіля марки «Man», д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом марки «Schwarzmuller», д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_8 і який на праві власності належить ТЗОВ «IFUTRANS», ухвала слідчого судді прокурором не оскаржується, а тому законність ухвали в цій частині, апеляційним судом не перевіряється.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, у зв'язку із чим, враховуючи положення ч. 3 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді як законна та обґрунтована не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу процесуального прокурора - начальника Свалявського відділу Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 03.09.2019 якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_6 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: мікроавтобус марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 та вантажний автомобіль марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом марки «Schwarzmuller», д.н.з. НОМЕР_3 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: