Справа № 149/1309/19
Провадження № 22-ц/801/1951/2019
Категорія: 33
Головуючий у суді 1-ї інстанції Робак М. В.
Доповідач:Стадник І. М.
Іменем України
15 жовтня 2019 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Стадника І.М. (судді-доповідача),
суддів: Войтка Ю.Б., Міхасішина І.В.
з участю секретаря судового засідання Безрученко Н.Р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сільченко Олександра Васильовича
на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 червня 2019 року, постановлену під головуванням судді Робак М.В., повний текст якої складено того ж дня
в справі №149/1309/19
за позовом Хмільницької міської ради (позивач)
до ОСОБА_1 (відповідач)
про стягнення коштів за фактичне землекористування,
встановив:
Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 червня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом Хмільницької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за фактичне землекористування.
Не погодившись із ухвалою, відповідач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Сільченка О.В., подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норма процесуального права, просив її скасувати, а справу направити за підсудністю до Літинського районного суду Вінницької області.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що вимоги статті 30 ЦПК України не можуть застосовуватись, оскільки між позивачем та відповідачем договір оренди земельної ділянки не укладався, а відтак правовідносин, які передбачені вказаною нормою не існує.
Поданий позивачем Хмільницькою міською радою відзив на апеляційну скаргу залишений апеляційним судом без розгляду як такий, що поданий поза межами встановленого судом п'ятиденного строку. Посилання позивача на частину 7 статті 178 ЦПК України щодо строку подання відзиву є помилковим, оскільки зазначені норми встановлені для суду першої, а не апеляційної інстанції, і стосуються права подання відзиву на позов, а не відзиву на апеляційну скаргу.
Позивач ОСОБА_1 і його представник - адвокат Сільченко О.В., повідомлені в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, до суде не з'явилися, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Представник позивача Хмільницької міської ради Буликова Н.А. проти вимог апеляційної скарги заперечувала, просить залишити в силі ухвалу суду першої інстанції як таку, що винесена з дотриманням вимог процесуального закону.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у даній цивільній справі суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовна заява підсудна Хмільницькому міськрайонному суду Вінницької області.
За загальним правилом статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Проте відповідно до частини 1 статі 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою (виключна підсудність).
Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 42 Постанови від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК України), до якого відповідно до статті 181 ЦК України належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним; про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Звертаючись до суду з позовом Хмільницька міська рада обґрунтовувала свої вимоги тим, що позивач, набувши право власності на споруди та будівлі згідно договору купівлі-продажу від 05.10.2006, не сплачував коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, і не є законним власником або землекористувачем зазначеної земельної ділянки.
Оскільки позовні вимоги виникли з приводу нерухомого майна, а саме відшкодування збитків, заподіяних безоплатним користуванням позивачем земельною ділянкою, що розташована у АДРЕСА_1 , то підсудність за цим позовом має визначатися відповідно до правил, визначених частиною першою статті 30 ЦПК України, згідно з якими дана справа підсудна Хмільницькому міськрайонному суду Вінницької області.
З цих підстав колегія суддів відкидає посилання апелянта про те, що договір оренди землі між ним та міською радою не укладався, а відтак між сторонами не існує правовідносин, які б дозволяли застосувати до спору правила щодо виключної підсудності.
Таким чином, суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, Суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сільченко Олександра Васильовича залишити без задоволення, а ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 червня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий: Стадник І.М.
Судді:Міхасішин І.В.
Войтко Ю.Б.