Номер провадження: 11-кп/813/1428/19
Номер справи місцевого суду: 521/10670/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
02.10.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції під час трансляції з ДУ «Вознесенська виправна колонія №72» апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_9 на ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 23 липня 2019 року про відмову у задоволенні подання начальника ДУ «Південна виправна колонія №51» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
ОСОБА_9 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Суклея, Слободзейського району, Республіки Молдова, громадянина України, росіянина, з неповною середньою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_2 ,
засудженого 09 грудня 2011 року Приморським районним судом м.Одеси за ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2019 року зараховано у строк відбування покарання термін попереднього ув'язнення з 12 липня 2010 року по 15 травня 2012 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, -
Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси, від 23 липня 2019 року було відмовлено у задоволенні подання начальника ДУ «Південна виправна колонія №51» про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_9 .
Прийняте рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що обставини, за якими було засуджено ОСОБА_8 , особа засудженого, вчинення ним особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, а також тяжкість призначеного покарання, свідчать про необхідність залишення засудженого у місцях позбавлення волі.
Не погодившись із зазначеною ухвалою засуджений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржену ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити подання начальника ДУ «Південна виправна колонія №51 про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_9 .
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не враховано об'єктивний висновок адміністрації виправної колонії про виправлення засудженого та його позитивну поведінку, в порушення норм матеріального права не вірно встановлено строк відбутого покарання - 9 років 5 днів, не враховано при цьому скорочення строку відбування покарання на 1 рік 10 місяців та 3 дні.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , який підтримав доводи апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_6 , який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження за поданням начальника ДУ «Південна виправна колонія №51», апеляційний суд дійшов висновків про таке.
Згідно з ч.1 ст.404 КПК України судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом.
Пунктом 3 ч.3 ст.81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
З матеріалів провадження вбачається, що засуджений ОСОБА_9 на момент розгляду в суді подання про його умовно-дострокове звільнення відбув більше 3/4 строку покарання призначеного йому за вироком Приморського районного суду м.Одеси від 09 грудня 2019 року за злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України, який є особливо тяжким злочином.
За таких обставин, відповідно до положень ст.81 КК України, до засудженого ОСОБА_9 може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно з ст.81 КК України до засудженого, що відбуває покарання у виді позбавлення волі і сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Зі змісту вказаної норми права випливає, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання являє собою звільнення засудженого від подальшого відбування покарання за наявності таких обов'язкових умов, як відбування покарання у виді позбавлення волі, доведення засудженим свого виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці, фактичне відбуття встановленої законом частини призначеного покарання в залежності від класифікації злочину за ступенем тяжкості, формою вини та об'єктом суспільно-небезпечного посягання, наявності попередніх судимостей.
Під сумлінною поведінкою засудженого слід розуміти зразкове дотримання вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації установи виконання покарань, відсутність порушень дисципліни, товариське ставлення до інших засуджених, а під сумлінним ставленням до праці - участь у суспільно корисній роботі, добросовісне виконання трудових обов'язків, використання форм і методів отримання доходів, які допустимі з точки зору не лише індивідуальних, а й суспільних інтересів (сплата податків, обов'язкових платежів тощо), підвищення кількісних і якісних показників у роботі, бережливе ставлення до обладнання та інструментів, додержання правил охорони праці та техніки безпеки.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи подання начальника ДУ «Південна виправна колонія №51» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_9 неповно з'ясував обставини, які мають значення для прийняття законного і обґрунтованого рішення, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Так, відмовляючи в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення суд в мотивувальній частині ухвали в більшій мірі послався на обставини викладені у вироку Приморського районного суду м.Одеси від 09 грудня 2011 року відносно ОСОБА_8 .
Разом з тим, в матеріалах провадження взагалі відсутня копія вказаного вироку, а тому суд першої інстанції не маючи можливості дослідити вказаний вирок, безпідставно послався в оскаржуваній ухвалі на обставини вчиненого ОСОБА_8 злочину.
Апеляційний суд зазначає, що ці обставини були враховані судом першої інстанції при ухвалені вироку та призначенні ОСОБА_8 покарання.
Інші мотиви зазначені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не можуть свідчити про виправлення або не виправлення ОСОБА_8 .
Суд першої інстанції взагалі не дав належної оцінки позитивній характеристиці ОСОБА_9 , який згідно висновку засідання комісії ДУ «Південна виправна колонія №51» та спостережної комісії при Малиновській районній адміністрації м.Одеси був працевлаштований робітником механічної дільниці, в подальшому працював робітником швальної дільниці учбово-виробничих майстерень. Навчався у «Південному навчальному центі № 51» при установі, де отримав робочі професії токаря та кравця. 04 липня 2019 року був переведений до дільниці соціальної реабілітації де виконує роботи з господарчого обслуговування установи, притягується до робіт з благоустрою території та приміщень установи в порядку ст.118 КВК України. За час відбування покарання в установі до дисциплінарної відповідальності не притягувався, має п'ять заохочень. Провину у вчиненому злочині визнав в повному обсязі. Міру покарання призначену судом вважає справедливою.
За таких обставин, апеляційний суд не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що засуджений ОСОБА_9 протягом строку відбуття покарання в установі поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення.
Виконання призначеного покарання є доцільним тільки за тієї умови, що ним досягається поставлена в законі мета: крім кари ще і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Якщо ця мета може бути досягнута ще до закінчення призначеного судом строку покарання, то в подальшому його виконанні відпадає необхідність. З огляду на це, закон передбачає можливість застосування судом умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Враховуючи характеристику засудженого ОСОБА_9 , апеляційний суд визнає необґрунтованим та непереконливим висновок суду першої інстанції про те, що процес виправлення ОСОБА_9 не досяг тієї стадії, на якій його може бути звільнено умовно-достроково від відбування покарання.
Тяжкість злочину, за який ОСОБА_9 був засуджений та те, що засудженому відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року в строк відбуття покарання був зарахований строк його попереднього ув'язнення, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення, оскільки такі обставини, відповідно до ст.81 КПК України не є перешкодою для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу.
Згідно з п.2 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Пункт 2 ч.1 ст.411 КПК України встановлює, що судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.
Та обставина, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.409, ст.411 КПК України є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Разом з цим апеляційний суд констатує, що в матеріалах провадження наявна достатня кількість доказів, які свідчать про те, що засуджений ОСОБА_9 своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення та її подальше відбування покарання є недоцільним, у зв'язку з чим подання начальника ДУ «Південна виправна колонія №51» ОСОБА_10 про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_9 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_9 та звільнити останнього умовно-достроково на невідбутий строк покарання, призначеного вироком Приморського районного суду м.Одеси від 09 грудня 2011 року.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 409, 411, 418, 419, 537, 539 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_9 - задовольнити
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 23 липня 2019 року, якою було відмовлено у задоволенні подання начальника Державної установи «Південна виправна колонія №51» про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_9 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання начальника ДУ «Південна виправна колонія №51» ОСОБА_10 .
Звільнити засудженого ОСОБА_9 умовно-достроково на невідбутий строк покарання, призначеного вироком Приморського районного суду м.Одеси від 09 грудня 2011 року.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звільнити з Державної установи «Вознесенська виправна колонія №72» негайно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, підлягає негайному виконанню та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3