Справа № 306/1198/18
Іменем України
25 вересня 2019 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого: Собослой Г.Г.,
суддів: Джуга С.Д., Куштан Б.П.,
секретаря: Волощук В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 04 лютого 2019 року у справі №306/1198/18 (Головуючий: Вінер Е.А.), -
У червні 2018 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, посилаючись на те, що 30 серпня 2015 року біля 13:15 год. в м.Івано-Франківськ по вул.Набережній мала місце дорожньо-транспортна пригода з вини відповідача ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки «TOYOTA LAND CRUISER», держномер АО1881ВА. На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 застрахована не була.
Постановою Свалявського районного суду від 01 жовтня 2015 року відповідач був визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
У результаті вчинення дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль марки «OPEL», держномер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 та за кермом якого знаходилася водій ОСОБА_3 .. Згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АІ5307604 ОСОБА_3 уклала договір із СК «Галицька» з строком із 08.01.2015 року по 07.01.2016 року. 31 серпня 2015 року потерпіла ОСОБА_3 подала повідомлення про ДТП з метою отримання страхового відшкодування. Розмір завданих збитків, згідно звіту №168 від 14 вересня 2015 року для відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу склав 27 132,34 грн.. 08 вересня 2015 року позивач направив листа відповідачу для самостійного врегулювання спору з потерпілою. Проте зазначена шкода відповідачем відшкодована не була. Позивачем було залучено аварійного комісара, яким було здійснено збір документів, огляд транспортного засобу та проведення експертизи на суму 640,00 грн..
24 грудня 2015 року позивачем здійснено виплату страхового відшкодування потерпілому у розмірі 25 163,03 грн..
У зв'язку з викладеним та з посиланням на вимоги ст.1191 ЦК України позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь в порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 25 163,03 грн., 640,00 грн. витрати на послуги експерта та 1 762,00 грн. сплачений судовий збір.
Рішенням Свалявського районного суду від 04 лютого 2019 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, 02154, м.Київ, бульвар Русанівський б-р 8, р/р НОМЕР_2 в Укрексімбанк м.Київ, МФО 322313, ідент.код 21647131) в порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 25 163,03 грн., 640,00 грн. витрати на послуги експерта та 1 762,00 грн. сплачений судовий збір.
Не погоджуючись із даним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстави передбачені чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні, так як спірні правовідносини врегульовані ст.993 ЦК України, а не ст.1191 ЦК України, як зазначає позивач, а тому його зобов'язання перед потерпілим збереглися, хоч змінився кредитор. Страховик не має права вимагати від завдавача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику у зв'язку з порушенням умов договору страхування.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені і дана обставина не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України.
Згідно постанови Свалявського районного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2015 року, яка набула законної сили 12 жовтня 2015 року, водій ОСОБА_1 30 серпня 2015 року біля 13 год. 15 хв. в м.Івано-Франківськ по вул.Набережній, 1, керуючи автомобілем марки «TOYOTA LAND CRUISER», державний номер НОМЕР_3 , не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «OPEL» держномер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , яка в свою чергу допустила зіткнення з автомобілем марки «Шевроле» держномер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4 , що призвело до механічних пошкоджень даних транспортних засобів.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн..
Згідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питаннях чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
31 серпня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України із повідомленням про ДТП та надала відповідні документи, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «OPEL» держномер АТ3770АС була застрахована відповідно до полісу №АІ/5307604 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в СК «Галицька», і 15 вересня 2015 року звернулася до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування, що підтверджується матеріалами справи.
Із звіту №168 складеного експертом оцінювачем ОСОБА_5 про незалежну оцінку з визначенням вартості матеріального збитку, завдана власнику транспортного засобу марки «OPEL» держномер АТ3770АС складає 27 132,34 грн..
Позивачем було залучено аварійного комісара, яким було здійснено виконання робіт по справі №28073 щодо збору документів, огляд транспортного засобу та проведення експертизи в строк до 30 вересня 2015 року.
Згідно до ст.40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є гарантом відшкодування шкоди.
Відповідно до п.41.1 «а» ст.41 вищезазначеного Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Оскільки, на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «TOYOTA LAND CRUSER» держномер АО1881ВА застрахована не була і на підставі наказу позивача №6699 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих від 22 грудня 2015 року ОСОБА_3 була відшкодована завдана матеріальна шкода в сумі 25 163,03 грн. (а.с.28, 29).
08 вересня 2015 року та 23 грудня 2015 року відповідачу ОСОБА_1 були направлені листи з вимогою сплатити суму відшкодування заподіяної шкоди, які відповідачем не сплачено.
Статтею 1191 ч.1 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст.38 п.п.38.2, 38.2.1 вищезазначеного Закону МТСБУ після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Виплативши на користь власника транспортного засобу марки «OPEL» держномер НОМЕР_1 , спричинену пошкодженням автомобіля шкоду в розмірі 25 163,03 грн. МТСБУ набув право регресу до відповідачаОСОБА_1 , з вини якого сталася вищевказана дорожньо-транспортна пригода.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Доводи апеляційної скарги, що спірні правовідносини врегульовані ст.993 ЦК України, а не ст.1191 ЦК України, судова колегія до уваги не приймає, оскільки суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених правовідносин, яка правова норма підлягає застосуванню до даних правовідносин постановив законне і обґрунтоване рішення і наведені доводи не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Свалявського районного суду від 04 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 07 жовтня 2019 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом:
Суддя Закарпатського
апеляційного суду Г.Г. Собослой