Справа № 750/8394/19
Провадження № 3/750/1683/19
09 жовтня 2019 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого: судді Кузюри М.М.
з участю: секретаря Дорошенко О.В.
захисника Бредюка О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 25 липня 2019 року о 07 год. 39 хв. в м. Чернігові по вул. Генерала Пухова, 154 ОСОБА_1 керував автомобілем Audi А-6, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав, заперечив викладені в протоколі обставини справи та пояснив, що напередодні у нього був насичений графік роботи, багато часу проводив за кермом та в ніч з 24 на 25 липня 2019 року повернувся додому, а зранку йому зателефонував товариш та попросив допомоги у пошуку людини. У стані фізичної втоми вранці 25 липня 2019 року автомобіль під його керуванням зупинили працівники патрульної поліції. Вважає, що причин для його зупинки у працівників поліції не було, оскільки жодних правил дорожнього руху він не порушував, але коли патрульні поліцейські це зрозуміли, почали шукати будь-які інші причини для виявлення порушення, щоб виправдати свої неправомірні дії. Від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі він не відмовлявся, а навпаки, бажав цього, про що зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення, однак патрульні поліцейські не виконали належним чином своїх обов'язків. Такий огляд він пройшов добровільно, але через тривалу процедуру складання протоколу він був позбавлений можливості пройти медичний огляд у двогодинний період з часу зупинки транспортного засобу, у зв'язку з чим, окрім продування газоаналізатора, здав аналізи сечі та крові, у яких алкоголю виявлено не було.
Допитана в судовому засіданні як свідок інспектор патрульної поліції ОСОБА_2 . пояснила, що під час патрулювання до їх наряду звернулась невідома жінка, яка відмовилась надати дані про себе, але усно повідомила, що водій автомобіля Audi А-6, що знаходиться на території паркової зони, можливо керує цим транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим автомобіль під керуванням ОСОБА_1 зупинили в рамках відпрацювання повідомлення. При спілкуванні з водієм, у неї виникла підозра, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння, тому йому було запропоновано пройти відповідну процедуру для встановлення стану сп'яніння, від чого він відмовився.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення свідка, доводи захисника та перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Підстави до зупинення транспортного засобу врегульовані положеннями ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» і є виключними. Відповідно до п. 3 вказаної статті поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Як доказ винуватості ОСОБА_1 , окрім протоколу про адміністративне правопорушення, патрульна поліція надала оптичний диск аудіо-відео запису події, з якого вбачається, що причиною зупинки автомобіля стало порушення водієм цього автомобіля Правил дорожнього руху. При спілкуванні з водієм та пасажиром інспектор патрульної поліції повідомив, що це місце є парковою зоною, де заборонено керувати транспортним засобом. Разом з тим, суду не надано жодних доказів, що підтверджували б таку заборону, та протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 було складено лише за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме, за перетин суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1. За проїзд на забороняючий знак протокол складено не було, а свідок ОСОБА_2 підтвердила в судовому засіданні, що знак, який забороняє в'їзд до паркової зони, на цій ділянці відсутній.
Відтак, конкретні причини і підстави зупинки транспортного засобу, визначені ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», водію ОСОБА_1 після зупинки автомобіля поліцейськими доведені не були, а обґрунтованість постанови патрульного поліцейського щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП містить суперечності, виходячи з наступного.
Згідно п. 34.1 Правил дорожнього руху дорожня горизонтальна розмітка 1.1. - це вузька суцільна лінія, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
Таким чином, твердження патрульного інспектора про керування автомобілем водієм ОСОБА_1 у парковій зоні, де рух заборонено, суперечать положенням п. 34.1 (п.п.1.1) ПДР, який визначає, що вказана суцільна лінія поділяє транспортні потоки протилежних напрямків.
Крім того, свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні як підставу для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 вказала звернення до них невідомої жінки, яка відмовилась надати дані про себе, а в рапорті цього ж свідка зазначено про звернення громадянина, тобто, чоловіка, який відмовився себе назвати. Така підстава зупинки транспортного засобу, як відпрацювання повідомлення невстановленої особи, яку надалі неможливо ідентифікувати, не відповідає вимогам ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а тому викликає сумнів у її законності та обґрунтованості.
Обставини щодо наявності візуальних ознак алкогольного сп'яніння, зазначені у мотивувальній частині протоколу про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам, оскільки з переглянутого відеозапису встановлено, що патрульний інспектор лише попросив ОСОБА_1 дихнути на нього та повідомив, що відчуває запах алкоголю.
Вина особи має бути доведена беззаперечно і не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Сам факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не свідчить про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення за умови відсутності підстав до такого огляду. Матеріалами справи як підстави зупинки транспортного засобу, так і підстави до проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння беззаперечно не доведені.
У свою чергу, ОСОБА_1 надав суду виписку № 102 із медичної карти, виданої 29.07.2019 лікарем ОСОБА_3 , з якої вбачається, що у ОСОБА_1 в результаті проходження тесту на алкоголь показники приладу Drager Alkotest 6510 склали 0,0 %0, а за результатами токсикологічного дослідження сечі та крові етанол не виявлено. Суд не має підстав для визнання недопустимим доказом такої довідки.
За вказаних обставин суд не вбачає в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова.
Суддя М.М. Кузюра