Справа № 602/597/13-ц
Провадження № 2/602/209/2019
"09" жовтня 2019 р. Лановецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого РАДОСЮКА А. В.
при секретарі ЯБЛОНСЬКІЙ М.М.
розглянувши в письмовому провадженні в залі суду в місті Ланівці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 25.01.2006 року між сторонами укладено договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 48% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії отриманої платіжної картки. У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 19.05.2013 року має заборгованість в сумі 34626 грн. 47 коп., тому позивач просить суд стягнути в його користь з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати понесені ним.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача адвокат Покотило Ю.В. в судове засідання не з'явилися, хоча про день, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, адвокат Покотило Ю.В. надіслав заяву про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги не визнають. На адресу суду від адвоката Покотило Ю.В. надійшов відзив на позовну заяву та заява про застосування позовної давності, у яких представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності, зазначивши, що строком дії отриманої ОСОБА_1 платіжної картки був лютий 2008 року, строком повернення заборгованості за кредитом було 29 лютого 2008 року і з того часу позивач втратив право на нарахування відсотків, всупереч цьому відсотки було неправомірно нараховано за період з 01.03.2008 року до 19.05.2013 року в сумі понад 20 000 грн. Позивач звернувся до суду 03 червня 2013 року з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором від 25 січня 2006 року, однак позовна давність до усіх вимог позивача, які випливають з даного договору, сплила в березні 2011 року, що є підставою для відмови у позові.
У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши наявні докази, суд встановив наступні факти:
25.01.2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 48% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії отриманої платіжної картки.
Згідно умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою.
Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання та надав відповідачу вищевказаний кредит.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення умов договору, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених даним договором, більш ніж на 120 днів, Клієнт зобов'язаний заплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 25.01.2006 року, уклавши з ПАТ КБ "ПриватБанк" договір від 25.01.2006 року та отримавши грошові кошти, ОСОБА_1 допустила заборгованість по договору, яка станом на 19.05.2013 року становить 34626, 47 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 4995,50 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом - 27505,90 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн. та штраф (процентна складова) - 1625, 07 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Під час розгляду справи представник відповідача подав відзив в якому просить про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Згідно зі ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки відповідно до Умов та правил надання банківських послуг строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Враховуючи, що термін дії платіжної картки датований лютим 2008 року, з врахуванням чого, строком повернення заборгованості за кредитом було 29 лютого 2008 року, тому стягнення відсотків за користування кредитом за період з 01.03.2008 р. по 19.05.2013 р. є безпідставним.
За таких обставин, оскільки строком повернення заборгованості за договором № б/н від 25.01.2006 року позичальником було 29 лютого 2008 року, а з позовом до Лановецького районного суду Тернопільської області банк звернувся 03.06.2013 року, згідно дати, проставленої на штампі про реєстрацію судом позовної заяви, то до таких правовідносин слід застосувати строк позовної давності, про що і було заявлено представником відповідача у справі.
Представник позивача не подав заперечень на відзив та заяву про застосування позовної давності, а тому суд приймає доводи позивача про граничний строк дії (місяць і рік) картки - лютий 2008 року, тому строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці.
У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12.
Відповідно до п. 68 вказаної постанови оскільки після спливу строку кредитування у позивача було відсутнє право нараховувати проценти за кредитом, то до вимоги позивача про стягнення таких процентів (за період поза межами строку кредитування) позовна давність не може бути застосована, а тому вказана вимога є необґрунтованою.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи вказану правову позицію Верховного суду, суд дійшов висновку, що в даних кредитних правовідносинах строк кредитування сплив 29 лютого 2008 року, а тому поза межами вказаної дати банк не мав права нараховувати відсотки відповідно до умов Договору. А тому, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення таких відсотків за період з 01.03.2008 р. по 19.05.2013 р. є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності суд приходить до висновку про те, що позивачем пропущено 3-х річний строк позовної давності, встановлений ст.ст.257, 258 ЦК України для пред'явлення позову про стягнення з відповідача боргу за кредитним договором від 25 січня 2006 року, в зв'язку із чим на підставі ч.4 ст.267 ЦК України в задоволенні позову слід відмовити.
У відповідності до ст.141 ЦПК України понесені по справі судові витрати слід покласти на сторони в тій частині в якій вони їх понесли.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 206, 211, 247, 259, 263-265, 352 ЦПК України, ст.ст. 11, 253, 257, 258, 261, 266, 267, 509, 525, 526, 527, 530, 611, 1046, 1048, 1049, 1052, 1054, 1055 ЦК України, суд,-
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: м.Дніпро вул.Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (мешканка АДРЕСА_1 ) відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд Тернопільської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А. В. Радосюк