Справа № 592/15311/19
Провадження № 1-кс/592/8840/19
15 жовтня 2019 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського райсуду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю особи, що подала скаргу - ОСОБА_3 його захисника - ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Сумського МВ ГУНП України в Сумській області від -7.09.2019 року про закриття кримінального провадження №12019200440000742 за ст 190 ч.1 КК України, -
Встановив:
Доводи скарги від 01.10.2019 року ОСОБА_5 обґрунтовує тим, що постановою слідчого від 07.09.2019 року закрито кримінальне провадження за його заявою про вчинення шахрайських дій його братом при отриманні від нього в борг 6600 доларів США 06.10.2011 року.
Незаконність постанови слідчого полягає в нездійсненні слідчих дій, в саме - допиті деяких свідків, неправильне трактування показів певних свідків, неповноту досудового слідства.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та його захисник доводи скарги підтримали з вищенаведених підстав, пояснили, що передача коштів заявником рідному брату в 2011 році не супроводжувалась складанням розписки. Письмовим підтвердження тих обставин, що 6600 доларів США передавались у борг в 2011 році є ксерокопія листка з блокноту на якому зафіксовані певні арифметичні розрахунки, клопотали при допит свідка, який може підвередити наявність боргу.
Разом з тим не могли пояснити суду, чому маючи на їх думку всі докази передачі коштів в борг не звертаються до суду в порядку цивільного судочинства з позовм про стягнення переданих в борг грошових коштів.
Належним чином повідомлений слідчий ОВС, який виносив постанову про закриття кримінального провадження в судове засідання не з2явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Згідно з ч. З ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що слідчий не з'явився в судове засідання, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, не подав доказів на спростування доводів скарги, що є проявом принципу змагальності, а відтак суд визнав за можливе прийнята рішення по суті скарги без його участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя перевіривши доводи скарги, вислухавши пояснення ОСОБА_3 його захисника вважає його скаргу не обґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
З постанови про закриття кримінального провадження та пояснень ОСОБА_3 вбачається, що в 2011 році він надавав в борг своєму рідному братові, який мешкає поруч з ним в борг грошові кошти. При цьому письмовий договір позики не укладався та відповідні розписки не складались.
Його брат заперечує отримання коштів від брата та стверджує, що кошти брались в борг у іншої особи та повернуті їй. В 2017 році вказана особа померла.
Відповідно до приписів ст. 1051 ЦК України якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
За змістом п.12 постанови Пленуму ВС від 6.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не може доводитися показанням свідків виконання зобов'язань, що виникли з правочину. Випадки, коли показання свідків допускаються як засіб доказування факту вчинення правочину, прямо визначені у ЦК, зокрема у ч.2 ст.937 ЦК, ч.3 ст.949 ЦК.
В цьому конкретному випадку не має суттєвого значення покази свідків стосовно виконання чи не виконання певних цивільних обов'язків, наявності чи відсутності боргу, його повернення, оскільки вказані обставини не можуть встановлюватись показами свідків в силу приписів чинного законодавства.
Особа, що подала скаргу стверджувала, що обман полягає в своєчасному неповерненні взятих в борг коштів та жодного разу не зазначала, що кошти надавались в борг в результаті насильства чи в результаті впливу тяжкої обставини. Не надала жодних доказів не можливості поставити в порядку цивільного судочинства питання про стягнення переданих в борг коштів протягом 7 років з дня, коли, на її думку, позика повинна була повернута. Суд також враховує, що заява про можливо вчинений злочин подана ОСОБА_3 до правоохоронних органів лише в 2019 році, в той час як на його думку борг б повинен бути повернутий в 2012 році
За вказаних вище обставин слідчий суддя погоджується з висновками слідчого зазначеними в постанові про закриття кримінального провадження, що між сторонами склались фактично цивільно- правові обов'язки а кримінальне провадження за с т. 190 ч.1 КК України закриттю в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Керуючись ст. 303-307 КПК України, -
У скасуванні постанови від 07.09.2019 року про закриття кримінального провадження №12019200440000742 від 14.03.2019 року за скаргою ОСОБА_3 від 01.10.2019 року відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлено 15.10.2019 р.
Суддя ОСОБА_1