Справа № 333/4285/19
Провадження № 3/333/1266/19
Іменем України
11 жовтня 2019 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., за участю: секретаря судового засідання Єрохіної А.Б., прокурорів Запорізької місцевої прокуратури № 2 Мордвінова А.О., Ляленко О.Л., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від заступника начальника Управління захисту економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України Тимошенка В. відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Запоріжжі, українця, громадянина України, працюючого генеральним директором комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп», зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, до адміністративної відповідальності не притягався,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №389 від 18.07.2019 року, пунктом 1 примітки до ст. 172-6 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частини першої та другої ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язанні подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рик за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно з п.п. «а» п.2 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у п.1 частини першої цієї статті.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.81 Цивільного кодексу України - юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Відповідно статуту КСП «Запоріжзеленгосп» є правонаступником усіх прав та обов'язків Запорізького обласного державного комунального сільськогосподарського підприємства «Запоріжзеленгосп», статут, якого зареєстровано розпорядженням виконкому Комунарської районної ради народних депутатів від 28.05.1993 № 86/14-р. Згідно до рішення Запорізької обласної ради народних депутатів від 18.11.1997 № 6 «Про реалізацію повноважень обласної Ради щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад» Запорізьке обласне державне комунальне сільськогосподарське підприємство «Запоріжзеленгосп» з найменуванням Запорізьке сільськогосподарське підприємство «Запоріжзеленгосп» входить до складу об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області.
КСП «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, фірмові бланки.
Рішенням сесії №2 Запорізької обласної ради від 31.01.2014 було призначено ОСОБА_1 генеральним директором комунального сільськогосподарського підприємств «Запоріжзеленгосп».
03.02.2014 був укладений контракт між Запорізькою обласною радою та громадянином ОСОБА_1 , якого призначили на посаду генерального директора КСП «Запоріжзеленгосп» на термін з 03.02.2014 по 03.02.2017.
Наказом № 26в/д від 03.02.2014 ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків, як генеральний директор КСП «Запоріжзеленгосп».
05.11.2014 ОСОБА_1 , як суб'єкт на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон), був ознайомлений та попереджений про встановлені Законом обмеження.
16.12.2016 згідно додаткової угоди №4 до контракту з керівником КСП «Запоріжзеленгосп» ЗОР, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області від 03.02.2014 було продовжено дію укладеного контракту з 02.02.2014 по 03.02.2018.
02.02.2018 згідно додаткової угоди №7 до контракту з керівником КСП «Запоріжзеленгосп» ЗОР від 03.02.2104 дію укладеного контракту було продовжено до 03.02.2020.
Відповідно до контракту ОСОБА_1 є посадовою особою, має у підпорядкуванні підлеглих, наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями.
Згідно публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 будучи суб'єктом на якого поширюються вимоги ст.45 та ст.52 Закону України «Про запобігання корупції», подавав щорічні декларації та повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.
Таким чином, відповідно до п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права, на яку поширюється дія вказаного Закону.
Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та Законів України, а незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Пунктом 5 ч.1 ст.12 Закону визначено, що Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти.
Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державний реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч.5 ст.12 Закону.
Так, п.п. 1 п.1 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 №2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 958/29088 та із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 18.08.2016 №1, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.08.2016 за № 1153/29283 і набрало чинності з 23.08.2016, Національне агентство з питань запобігання корупції (за текстом - НАЗК) визначило, що система подання та оприлюднення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочинає свою роботу в два етапи.
Перший етап - з 00 годин 00 хвилин 15.08.2016 для таких типів декларацій (повідомлень) та суб'єктів декларування які передбачені ч.2 ст.52 Закону, службових осіб, які станом на 15.08.2016 чи пізніше цієї дати займають згідно зі ст.50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище.
Другий етап - з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2017 для всіх інших суб'єктів декларування та декларацій (повідомлень), передбачених Законом.
Крім цього, зазначена у п.1 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 №2, декларація (повідомлення) подається згідно із Законом шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Пунктом 6 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за текстом - Порядок), затвердженого Рішенням НАЗК від 10.06.2016 №3, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, суб'єкти декларування письмово повідомляють Національне агентство про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до ч.2 ст.52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми.
Частиною 2 ст.52 Закону визначено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яке перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство). Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб - сайті Національного агентства.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, станом на 01.01.2017 встановлено на рівні 1600 гривень (50 прожиткових мінімумів - 80 000 гривень).
Отже обов'язок подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у 2017 році виникає у суб'єкта декларування при отриманні ним доходу або придбання майна на суму, що перевищує 80 000 гривень.
Встановлено, що 28.10.2017 ОСОБА_1 зі Сполучених Штатів Америки на територію України через Одеську митницю ДФС був ввезений автомобіль ВМW Х5, 2016 року випуску (кузов № НОМЕР_1 ) на підставі ВМД UA500650/2017/008327. Згідно ВМД ціна придбаного механічного транспортного засобу склала 8 665 доларів США. Також у розділах 12 та 45 було зазначено вартість придбаного автомобіля BMW X5, 2016 року випуску (кузов № НОМЕР_1 ) - 246 604,89 гривень. Саме на вказану суму митницею були нараховані платежі до державного бюджету, які були сплачені ОСОБА_1 , що відображено у розділі 45 митної декларації.
Також, цього дня 28.10.2017 ОСОБА_1 отримав в Одеській митниці ДФС посвідчення про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на вищевказаний автомобіль.
Наказом від 17.11.2005 № 1118 Державної митної служби України «Про затвердження правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» визначено, що посвідчення про реєстрацію ТЗ (далі - Посвідчення) - документ суворої звітності, що видається митним органом власнику ТЗ (уповноваженій особі) для реєстрацій цього ТЗ на ім'я особи, зазначеної в цьому документі, у реєстраційних органах у встановлений законодавством строк.
29.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Укр-тест-стандарт», з метою отримання сертифікату відповідності на вищезазначений автомобіль для подальшої реєстрації його у територіальному сервісному центрі відповідно до діючого законодавства України.
04.04.2018 ОСОБА_1 звернувся до ТСЦ 2342 РСЦ МВС в Запорізькій області із заявою № 138607896 про реєстрацію транспортного засобу ввезеного із-за кордону та додав до неї вищевказані документи про придбання, розмитнення та сертифікацію вищевказаного автомобіля.
19.04.2018 в ТСЦ 2342 РСЦ МВС в Запорізькій області на підставі доданих до заяви документів було зареєстровано право власності на автомобіль ВМW Х5, 2016 року випуску (кузов № НОМЕР_1 ) та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та державні знаки НОМЕР_4 .
Отже станом на 28.10.2017 ОСОБА_1 знав про вартість придбаного ним майна - автомобіля ВМW Х5, 2016 року випуску (кузов № НОМЕР_1 ) у сумі 246 804,89 гривень.
За даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 , всупереч вимогам ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції», подав до Національного агентства повідомлення про суттєві зміни в майновому стані тільки 27.04.2018 з перевищенням десятиденного строку, встановленого для подання такого повідомлення.
Враховуючи наведене, генеральний директор КСП «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради ОСОБА_1 , будучі згідно з п.п. «а» ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», приміткою до ст.172-6 КУпАП суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.176-6 КУпАП, та згідно абз. 14 ч.1 ст.1 цього Закону суб'єктом декларування, 28.10.2017 придбав автомобіль BMW X5, 2016 року випуску (кузов № НОМЕР_1 ) у сумі 246 804,89 гривень, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01.01.2017 (1600 х 50 = 80 000 грн.), та у порушення вимог ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно повідомив про суттєву зміну в майновому стані, що виникли у зв'язку із придбання автомобіля, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане із корупцією відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
Після роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не визнав та пояснив, що 05.08.2017 року він уклав з ОСОБА_2 цивільно-правовий договір, згідно якого замовив придбати останньому на аукціоні в США автомобіль BMW X5, 2016 року випуску, транспортувати його на територію України, зробити сертифікацію, сплатити податки та митні платежі, відремонтувати й доставити його у технічному справному робочому стані до сервісного центру МВС для оформлення права власності на автомобіль за ним.
Загальна сума договору склала 580 000 грн. Водночас, він 05.08.2017 року ОСОБА_2 надав передоплату у розмірі 50 000 грн. (яка не перевищує розмір 50 прожиткових мінімумів на 01.01.2017 р.), а іншу суму домовлялися передати відповідно до акту виконаних робіт безпосередньо вже перед самою реєстрацією автомобіля в сервісному центрі МВС.
До ОСОБА_2 йому порадили звернутися знайомі, які вже придбавала автомобіля з США, де на цей час знаходиться ОСОБА_2 , він не знає і з останнім не спілкується.
Коли усі дії відповідно до договору були здійсненні, останній зателефонував йому та запропонував зустрітися біля сервісного центру МВС. 04.04.2018 року вони зустрілися, але у центрі були відсутні державні номери, тому повторно зустрілися лише 19.04.2019 року. Того ж дня, він безпосередньо перед сервісним центром перевірив технічний стан автомобіля, який йому сподобався, тому він підписав акт виконаних робіт, остаточно розрахувався з ОСОБА_2 та автомобіль ВМW Х5, 2016 року випуску (кузов № НОМЕР_1 ) був поставлений на облік і отримані державні номера НОМЕР_4 .
Таким чином, фактично лише 19.04.2018 року він придбав вказаний автомобіль, тому впродовж 10 днів після цього, а саме: 27.04.2018 року зі свого робочого місця, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , повідомив НАЗК про суттєві зміни у майновому стані. Умислу на приховування факту придбання автомобіля у нього не було, про що свідчать його дії.
Усі дії по митному оформленню виконував ОСОБА_2 , він не підписував з цього приводу жодного документу. Підпис на копії договору про надання послуг митного брокера від 23.10.2017 року не його, хоча вказаний договір і підписаний від його імені.
Вважає, що не скоїв жодних дій, які б можливо було кваліфікувати за ч.2 ст.172-6 КУпАП.
У судовому засіданні прокурори Запорізької місцевої прокуратури № 2 Мордвінов А.О. та Ляленко О.Л. вказали на обставини, викладені у протоколі, зазначивши наявність у діях ОСОБА_1 ознак корупційного діяння. Просили суд притягти останнього до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-6 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №389 від 18.07.2019 року відносно ОСОБА_1 надійшов з Управління захисту економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України до суду 26.07.2019 року.
У період з 15.08.2019 року по 20.08.2019 року строк розгляду справи відносно ОСОБА_1 був зупинений у зв'язку з клопотанням прокурора у порядку ч.4 ст.277 КУпАП.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , враховуючи пояснення останнього, дослідивши матеріали цієї справи, суддя дійшов до такого.
ОСОБА_1 з 03.02.2014 року і по теперішній час є генеральним директором КСП «Запоріжзеленгосп», тобто посадовою особою юридичної особи публічного права, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Відповідно до п.1, п.п. 1 п. 3, п. 5 Розділу І «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (надалі Порядок) затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі НАЗК) 10.02.2017 №56 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2017 р. за №201/30069, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон). Контроль та повна перевірка декларації здійснюються за принципами верховенства права. Контроль декларацій НАЗК здійснює відповідно до цього Порядку через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції (далі - Підрозділ), та автоматично засобами програмного забезпечення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр). Повну перевірку декларацій відповідно до цього Порядку Національне агентство здійснює через працівників Підрозділу.
Згідно п.1,2 Розділу ІІ Порядку НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій на підставі:
1) повідомлень, що надходять від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб публічного права, які у встановленому Національним агентством порядку відповідно до статті 49 Закону перевіряють факт подання декларацій суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали);
2) інформації, що надходить до Національного агентства від осіб, які надають допомогу щодо запобігання і протидії корупції (викривачів), стосовно можливого факту неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування;
3) інформації, що оприлюднюється у засобах масової інформації, у мережі Інтернет та вказує на можливий факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування;
4) самостійного виявлення Національним агентством факту неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування відповідно до даних Реєстру;
5) інформації, що надходить до Національного агентства від правоохоронних органів;
6) інформації, що надходить до Національного агентства від громадських об'єднань, їх членів або уповноважених представників.
Відповідно до п.п.3,5 Розділу ІІ Порядку у разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої (их) у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, Національне агентство перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування шляхом пошуку даних у Реєстрі.
Якщо за результатами контролю встановлено, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, Національне агентство направляє такому суб'єкту лист з проханням надати пояснення щодо причин несвоєчасного подання декларації. За наявності ознак адміністративного правопорушення уповноважена особа Національного агентства складає протокол про адміністративне правопорушення у встановленому законодавством порядку, який за рішенням Національного агентства направляється до суду.
Тобто, вказаний Порядок визначає суб'єктів, що наділені правом перевірки даних декларацій, поданих суб'єктом декларування, а також порядок перевірки та дії у разі встановлення факту неподання або несвоєчасного подання відповідних декларацій.
Департамент захисту економіки Національної поліції України до суб'єктів, які наділені правом перевірки декларацій, відповідно до Порядку, не відноситься. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції.
Посадові особи Департаменту захисту економіки НП України, відповідно до п. 4 розділу II Порядку, вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації суб'єктом декларування або несвоєчасної її подачі, після отримання письмового повідомлення з НАЗК, як спеціальний уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів, скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Але усі обов'язкові дії по проведенню перевірки, у тому числі, після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, тільки співробітники НАЗК вправі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності.
Згідно п.п. 1,4 Розділу І «Положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України» введеним в дію Наказом Національної поліції України № 81 від 07.11.2015 року «Про затвердження положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України», Департамент захисту економіки Національної поліції України (далі ДЗЕ) є міжрегіональним територіальним органом у складі кримінальної поліції Національної поліції України та згідно із законодавством України здійснює оперативно-розшукову діяльність. У своїй діяльності ДЗЕ керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також іншими актами законодавства України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, у тому числі нормативно-правовими актами МВС та Положенням «Про Департамент захисту економіки Національної поліції України».
Згідно п. 3 Розділу ІІІ вказаного Положення покладення на Департамент обов'язків, що не належать або виходять за межі його компетенції не допускається.
У протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №389 від 18.07.2019 року відносно ОСОБА_1 ставиться питання щодо несвоєчасності подачі повідомлення про суттєву зміну у майновому стані. На цей час відсутній відповідний Порядок проведення контролю та перевірки повідомлень про суттєву зміну у майновому стані особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто аналогічний за своєю суттю «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».
Водночас, у цьому питанні суд враховує роз'яснення ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані із корупцією» від 22.05.2017 року, згідно яких вирішуючи справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, суди повинні керуватися, крім іншого, практикою Європейського суду з прав людини. Рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Крім того, по своїй сутті повідомлення про суттєву зміну у майновому стані є додатковим заходом фінансового контролю, що випливає з назви статті 52 ЗУ «Про запобігання корупції», де і передбачено обов'язок такого повідомлення. Враховуючи, що до повноважень НАЗК відповідно до п.8 ч.1 ст.11 ЗУ «Про запобігання корупції» відноситься проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто фактично фінансовий контроль, тому саме НАЗК, на думку судді, має проводити перевірку щодо інформації, викладених у повідомленнях про суттєві зміні у майновому стані.
У протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відсутні данні щодо проведення відповідної перевірки стосовно останнього працівниками НАЗК, повідомлення НАЗК про результати такої перевірки ДЗЕ НП України. Матеріали цієї справи свідчать про те, що перевірка своєчасності подання повідомлення про суттєву зміну у майновому стані проводилася працівниками Управління захисту економіки в Запорізькій області ДЗЕ НП України.
Тобто, в даному випадку перевірка своєчасності подання повідомлення про зміни у майновому стані до декларації ОСОБА_1 , вважаю відбувалася неналежним суб'єктом, за межами компетенції посадової особи Департаменту захисту економіки Національної поліції України та без відповідного звернення НАЗК.
Нормами статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням є (проступок) протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 статті 172-6 КУпАП передбачено, що несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №389 від 18.07.2019 року оперуповноважений відділу протидії корупції управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки НП України Єременко А.М. вказує, що:
- 28.10.2017 ОСОБА_1 зі Сполучених Штатів Америки на територію України через Одеську митницю ДФС був ввезений автомобіль ВМW Х5, 2016 року випуску (кузов № НОМЕР_1 ) на підставі декларації UA500650/2017/008327, в якій ціна придбаного механічного транспортного засобу склала 8 665 доларів США. Також у розділах 12 та 45 цієї декларації було зазначено вартість придбаного автомобіля 246 604,89 гривень. Саме на вказану суму митницею були нараховані платежі до державного бюджету, які були сплачені ОСОБА_1 , що відображено у розділі 45 митної декларації;
- 28.10.2017 ОСОБА_1 отримав в Одеській митниці ДФС посвідчення про реєстрацію транспортного засобу серії OD НОМЕР_5 на вищевказаний автомобіль;
- станом на 28.10.2017 ОСОБА_1 знав про вартість придбаного ним майна - автомобіля ВМW Х5, 2016 року випуску (кузов № НОМЕР_1 ) у сумі 246 804,89 гривень.
Водночас, під час розгляду цієї справи у судовому засіданні було встановлено, що дані, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не відповідають фактичним обставинам.
Суддя двічі на ім'я начальника управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки НП України викликав особу у судове засідання, яка склала зазначений протокол, для дачі пояснень з приводу встановлених фактів, проте ОСОБА_3 не з'явився, не повідомивши причини своєї неявки.
У судовому засіданні, крім матеріалів, наданих до протоколу про адміністративне правопорушення, були досліджені документи, витребувані судом з Одеської митниці ДФС, Державної прикордонної служби України, а також надані ОСОБА_1 на підтвердження своїх доводів (цивільно-правовий договір №1 від 05.08.2017 року, розписки ОСОБА_2 від 05.08.2017 року та від 19.04.2018 року, акт виконаних робіт за договором, довідка про знаходження ОСОБА_1 на роботі 25-31.10.2017 року та Табель обліку використання робочого часу за жовтень 2017 року).
Відповідно до цивільно-правового договору №1 від 05.08.2017 року, укладеного між ОСОБА_1 (замовник) та ОСОБА_2 (виконавець), останній зобов'язується придбати на аукціоні в Сполучених Штатах Америки автомобіль BMW X5, 2016 року випуску, транспортувати його на територію України, зробити сертифікацію, сплатити податки та митні платежі, відремонтувати й доставити його до сервісного центру МВС для оформлення права власності на автомобіль за ОСОБА_1 у технічному справному робочому стані, а ОСОБА_1 зобов'язується прийняти та сплатити у повному обсязі за поставлений автомобіль. Загальна сума договору складає 580 000 грн., але ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити ОСОБА_2 попередню оплату 50 000 грн. Оплата здійснюється часинами, а саме: шляхом сплати замовником попередньої оплати розміром 50 000 грн., а остаточний розрахунок розміром 530 000 грн. здійснюється замовником після підписання акту виконання зобов'язань за Договором.
Згідно розписки від 05.08.2017 року ОСОБА_2 від ОСОБА_1 05.08.2017 року отримав у якості передоплати по договору 50 000 грн.
Відповідно до акту виконаних робіт від 19.04.2018 року ОСОБА_2 виконав свої зобов'язання по договору №1 від 05.08.2017 року: 19.04.2018 року передав, а ОСОБА_1 прийняв автомобіль ВМW Х5, 2016 року випуску (кузов № НОМЕР_1 ) в робочому стані без наявних ушкоджень зі сплаченими податками та зборами для остаточної реєстрації права власності.
Згідно розписки від 19.04.2018 року ОСОБА_2 від ОСОБА_1 отримав на виконання договору №1 від 05.08.2017 року суму у розмірі 530 000 грн.
На виконання постанови судді від 20.08.2019 року т.в.о. заступника начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_4 А. надав інформацію, відповідно до якої, для реєстрації транспортного засобу марки «ВМW», модель «Х5», ідентифікаційний номер кузова « НОМЕР_1 » було видано посвідчення про реєстрацію транспортного засобу від 28.10.2017 № OD 9391.
Дане посвідчення було видано на підставі митної декларації №UA500650/2017/008327 від 28.10.2017, Certificate of title від 31.07.2017 №122960440, Bill of sale від 17.08.2017 та сертифікату відповідності від 27.10.2017 №UA.PN.182.0865-17.
Посвідчення видавалося декларанту на підставі заяви, за формою згідно додатку 3 до Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом ДМСУ від 17.11.2005 №1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України».
Для митного оформлення товару - транспортний засіб марки «ВМW», модель «Х5», ідентифікаційний номер кузова « НОМЕР_1 », митна декларація №UA500650/2017/008327 надійшла від декларанта ТОВ «СТАР ТРАНС ЛОГИСТИК». Вказаний декларант надав послуги митного брокеру громадянину ОСОБА_5 на підставі договору на надання послуг митного брокера від 23.10.2017 №ГЮВ17.
Митна декларація №UA500650/2017/008327 заповнювалася декларантом ТОВ «СТАР ТРАНС ЛОГИСТИК» шляхом електронного декларування, а ОСОБА_6 є учасником вказаного ТОВ.
18.09.2019 року у судовому засіданні, враховуючи інформацію, отриману від Одеської митниці ДФС на постанову судді від 20.08.2019 року, прокурор Мордвінов А.О. заявив клопотання про витребування з Одеської митниці ДФС копії таких документів: Certificate of title від 31.07.2017 №122960440, Bill of sale від 17.08.2017, сертифікат відповідності від 27.10.2017 №UA.PN.182.0865-17, договору про надання послуг митного брокера, яке було задоволено.
На виконання постанови від 18.09.2019 року до суду були надані копії вказаних документів: Certificate of title від 31.07.2017 №122960440 та Bill of sale від 17.08.2017 - на іноземній мові, а сертифікат відповідності та договір про надання послуг митного брокера - на українській мові.
Відповідно до умов договору від 23.10.2017 року №ГЮВ17 ТОВ «Стар Транс Логистик» (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник) уклали договір для організації послуг митного брокера, представлення інтересів в усіх організаціях та органах, незалежно від форм власності, з правом підпису документів від імені замовника.
Згідно сертифікату відповідності від 27.10.2017 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ТОВ «Харківський незалежний центр сертифікації» провів сертифікаційні випробування продукції: легкового автомобіля марки «ВМW Х5», виробник США, який відповідає вимогам Правил СЕН ООН («ЄВРО-5») за схемою: одиночний виріб.
Відповідно до довідки №768 від 20.08.2019 року, складеної в.о. інспектором з кадрів КСП «Запоріжзеленгосп» Запорізької обласної ради ОСОБА_7 та відомостям табелю обліку використання робочого часу ОСОБА_1 23, 27, 28 жовтня 2017 року відпрацював робочі зміни згідно правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
Згідно даних Державної прикордонної служби України відсутні відомості щодо перетинання кордону ОСОБА_1 у період з 01.10.2017 року по 01.11.2017 року.
Таким чином, враховуючи досліджені матеріали, у судовому засіданні було встановлено, що дані у протоколі про адміністративне правопорушення щодо: ввезення 28.10.2017 року саме ОСОБА_1 зі США на територію України через Одеську митницю ДФС автомобіля ВМW Х5, 2016 року випуску на підставі декларації UA500650/2017/008327; отримання 28.10.2017 року ОСОБА_1 в Одеській митниці ДФС посвідчення про реєстрацію транспортного засобу серії OD НОМЕР_5 на вищевказаний автомобіль не відповідають дійсності.
Так, декларантом на ввезення вказаного автомобіля було ТОВ «СТАР ТРАНС ЛОГИСТИК», працівник якої - ОСОБА_6 і заповнював митну декларації. Саме зазначене товариство і отримало посвідчення про реєстрацію транспортного засобу, а не ОСОБА_1 .
Крім того, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 не було враховано факт укладення ОСОБА_1 цивільно-правового договору №1 від 05.08.2017 року з ОСОБА_2 , про що ОСОБА_1 зазначав у своїх письмових поясненнях.
Згідно з положеннями ст.6 ч.1 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Спираючись на ці положення, а також на практику Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях від 09.06.2011 р. по справі «Лучанінова проти України», від 30.05.2013 р. по справі «Малофєєва проти Росії», від 20.09.2016 р. по справі «Карелін проти Росії», суддя приходить до переконання, що як і у кримінальному провадженні, так і у справі про адміністративне правопорушення, суддя, зберігаючи принцип неупередженості і безсторонності судового розгляду, не вправі самостійно, на шкоду особі змінювати формулювання правопорушення, викладене в протоколі про адміністративне правопорушення. Вказане формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вважаю, що зазначення даних, що не відповідають не відповідають фактичним обставинам справи, допущене працівником поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має важливе значення в контексті реалізації права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У своїй промові прокурор ОСОБА_8 посилався на те, що про факт обов'язкового повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у разі придбання автомобіля за кордоном міститься у відповідних роз'ясненнях на сайті НАЗК, де чітко вказано, з якого моменту необхідно вважати факт придбання транспортного засобу.
Водночас, суд приймає до уваги, що пункт 64-4 у Роз'ясненнях щодо застосування окремих положень ЗУ «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, на який посилався прокурор, був доповнений на сайті НАЗК відповідно до рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.02.2018 року №118.
Таким чином, фактично роз'яснення НАЗК з цього приводу були надані вже після 28.10.2017 року - дати, з якої правоохоронні органи вважають, що почав відраховуватися десятиденний строк для подачі ОСОБА_1 повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
Крім того, вважаю, що у національному законодавстві, що регулює відповідальність за скоєння адміністративного правопорушення, пов'язаного із корупцією, чітко і точно не передбачено моменту, з якого необхідно вираховувати набуття особою права власності на автомобіль, придбаний за кордоном, що також вказує на порушення вимоги «якості закону», про яку зазначалося вище.
Крім вказаних матеріалів, у судовому засіданні, також були досліджені:
- матеріали, що стосуються призначення ОСОБА_1 на посаду генерального директора КСП «Запоріжзеленгосп» та попередження останнього з обмеженнями, передбаченими вимогами Закону України «Про запобігання корупції»;
- декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, подані ОСОБА_1 за 2014 рік, 2013 рік;
- повідомлення про суттєві зміни, подане ОСОБА_1 27.04.2018 року;
- документи, що стали підставою для реєстрації 19.04.2018 року автомобіля «ВМW Х5», 2016 року випуску, держаний реєстраційний номер НОМЕР_4 ;
- письмові пояснення ОСОБА_1 та копія паспорта громадянина України на ім'я останнього.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумпцій.
Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, суддя вважає, що в цій справі про адміністративне правопорушення відсутні належні і достатні докази, оцінивши які, можливо було б дійти до безсумнівного висновку, поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 несвоєчасно виконав вимоги ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції» щодо повідомлення про суттєву зміну у майновому стані.
Враховуючи, що докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому на думку судді, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП.
Згідно з п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі, зокрема, відсутності складу адміністративного правопорушення, тому, вважаю за необхідне провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Керуючись вимогами Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 9, 172-6 ч.2, 221, 245-252, 268, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного м. Запоріжжя
м. Запоріжжя Р.С. Холод