Постанова від 15.10.2019 по справі 331/4192/19

15.10.2019

Провадження № 3/331/1266/2019

Єдиний унікальний номер № 331/4192/19

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року місто Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Стратій Є.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який має на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, державна реєстрація місця проживання якого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Жовтневого районного суду міста Запоріжжя надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВП № 54088862 від 12 вересня 2019 року, на виконанні у старшого державного виконавця Відділу Ружанської М.М. перебуває виконавче провадження № 54088862 з примусового виконання виконавчого листа № 2/331/1944/15, виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 600 грн. на місяць, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 29.09.2015 року до досягнення нею повноліття.

Питання виконання рішень суду та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадженням виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає пру? обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до абз.1 ч. І ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документі виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану, повідомлення стягувану про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 ч. 9 ст. 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до абз. 2 ч. І ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживаний чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються зі адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (надалі за текстом - Інструкція) визначено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця за формою, встановленою додатком 15 до Інструкції.

Згідно зі ст. 194 Сімейного кодексу України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо збільшення розміру аліментів на дітей у № 2901-IV від 22.09.2005, який набрав чинності з дня його опублікування, тобто 15.10.2005 року; та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» № 2037-VІІІ від 17.05.2017 року, який в цій частині набрав чинності через місяць з дня його опублікування, тобто 08.07.2017 року) з 15.10.2005 мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та з 08.07.2017 року мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Прожитковий мінімум для дитини відповідного віку встановлюється відповідно законам України про Державний бюджет України на відповідні роки, тобто, в даному випадку Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», Законом Україні: «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Відповідно до ст. 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не проводилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, у разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок, заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем; приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Інформацію щодо розміру середньомісячної заробітної плати штатних працівників їй містах та району Запорізької області отримується щоквартально на офіційному веб-сайті Головного управління статистики у Запорізькій області.

Відповідно до ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу): визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Відомості про джерела отримання боржником заробітку (доходів) та сплату боржником аліментів відсутні, що підтверджується даними компетентних органів та інформацією, наданою стягувачем, зі слів якої боржником не сплачуються аліменти.

Згідно з розрахунком, складеним державним виконавцем Відділу 01.09.2019 року - загальна сума заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментних коштів станом на 01.09.2019 року становить 26 640,00 грн

Дії особи кваліфіковані за ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Для участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, які були призначені на 02.10.2019 року та 15.10.2019 року, - ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надіслання судових повісток. Заяв, клопотань від ОСОБА_1 про відкладення, перенесення дати розгляду справи до суду не надходило. Таким чином, ОСОБА_1 повторно, для участі в розгляді справи в суд не з'явився. Крім того, відомості про час та місце розгляду справи розміщені на офіційному сайті Жовтневого районного суду міста Запоріжжя, який є загальнодоступним.

За таких обставин. з урахуванням положень ст. 1, ч. 2 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, - сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення в статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обгрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 245, ст. 280, ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.

Повно та всебічно вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає ОСОБА_1 винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі наступного.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративна відповідальність настає у разі несплати аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання. Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВП № 54088862 від 12 вересня 2019 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09.09.2019 року, даними копії декларації про доходи та майно боржника фізичної особи, письмовим викликом державного виконавця за № 17980/3 від 21.08.2019 року, даними копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.06.2009 року, даними письмової заяви ОСОБА_3 від 07.06.2019 року, копією виконавчого листа № 2/331/1944/15.

З огляду на таке, суддя доходить висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного проступку, що має кваліфікуватися за ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При призначенні адміністративного стягнення, підлягає врахуванню суспільна небезпечність адміністративного проступку та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі чого, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, суду відповідно до вимог ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, належить піддати правопорушника адміністративному стягненню у вигляді суспільно корисних робіт, що відповідає вимогам ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень, а так само співмірним стягненням за вчинене.

Крім того, на підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 384,20 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 183-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт строком на 120 (сто двадцять) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.

Стягувач: ДСА України

Отримувач коштів: ГУК м. Києві/м. Київ/22030106

Код ЄДРПОУ: 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

МФО код банку: 899998

Рахунок: № UA798999980000031211256026001

Код класифікації: 22030106

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Є.В. Стратій

Попередній документ
84929273
Наступний документ
84929275
Інформація про рішення:
№ рішення: 84929274
№ справи: 331/4192/19
Дата рішення: 15.10.2019
Дата публікації: 17.10.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Олександрівський районний суд міста Запоріжжя
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Несплата аліментів