Справа № 308/2386/17
04 вересня 2019 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді Придачук О.А.
за участю секретаря судового засідання - Бомбушкар В.П.
представника позивача - Кондратенко Д.В.
представника відповідача - Зубенко І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кондратенко Денис Володимирович до Закарпатської митниці ДФС в особі в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Стельмаченко Є.Є. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кондратенко Д.В., звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з вказаним адміністративним позовом, мотивуючи його тим, що постановою заступника начальника Закарпатської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Стельмаченко Є.Є. від 15.02.2016 року його притягнуто до адміністративної відповідальності, шляхом винесення постанови про порушення митних правил передбачених ст. 485 МК України, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 586855,05 грн. Вказану постанову вважає необґрунтованою, такою, що винесена з порушенням чинного законодавства, вказує, що викладені у ній обставини та підстави порушення митних правил є такими, що не відповідають дійсності, а розгляд справи є неповним та необ'єктивним. Окрім цього, зазначає, що стягнення у даному провадженні накладено поза межами строку, передбаченого ст. 467 МК України.
В обґрунтування заявленого позову вказує, що оскаржувана постанова мотивована тим, що думку митного органу, він подавши під час митного контролю та оформлення транспортного засобу марки "AUDI А6", д.н.з Литви, JBG792 паспорт громадянина України НОМЕР_3 від 21.06.2012 року та заявивши митному органу постійне місце проживання за межами території України, вчинив протиправні дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, що вказує на наявність у його діях ознак складу порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.
Однак, зазначені висновки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ним при перетині кордону не повідомлялося жодних відомостей, пов'язаних з питанням сплати певних платежів і відповідно не подавалося жодних документів, які б слугували підставою для визначення їх розміру. Крім того 17.12.2015 року при в'їзді на територію України на вказаному автомобілі, він заповнив митну декларацію, на якій наявна мокра печатка Чернігівської митниці ДФС, в якій зазначив, що ввозить транспортний засіб в режимі «транзит», оскільки слідував транзитом з Республіки Білорусь до Молдови. Проте, посадова особа Чернігівської митниці ДФС, перевіряючи інформацію, викладену ним у заповненій митній декларації, аналізуючи її зміст та бачачи, що особа слідує транзитом через територію України, з незрозумілих причин зареєструвала його автомобіль у відповідній службовій комп'ютерній базі як такий, що ввозиться в режимі «тимчасове ввезення», в той час митна декларація від 17.12.2015 року чітко підтверджує його наміри щодо режиму ввезення транспортного засобу на момент перетину кордону та повністю спростовує твердження посадової особи митного органу про те, що позивач вчиняв певні дії, спрямовані на неправомірне звільнення від митних платежів. При цьому відповідальність за порушення строків транзиту, встановлених ст. 95 МК України, не охоплюється диспозицією ст. 485 МК України, тому в рамках даного провадження накладення на нього певних стягнень за вказане порушення виключено.
Окрім цього, позивач зазначає, що правопорушення, передбачене 485 МК України не є триваючим правопорушенням, а тому адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення (ч. 1 ст. 467 МК України). В той же час відповідно до матеріалів справи про порушення митних правил про Чернігівській митниці про те, що ОСОБА_1 не перебуває НА КОНСУЛЬСЬКОМУ ОБЛКУ В ПОСОЛЬСТВІ України в Молдові не перебуває стало відомо у березні 2016 року, а тому відповідач не мав права накладати на нього адміністративне стягнення 15.02.2017 року, у зв'язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Також позивач вказує, що з об'єктивних причин не міг прибути на розгляд справи про порушення митних правил, що відбулося 15.02.2017 року, оскільки перебував на лікуванні з 14.02.2017 року по 24.02.2017 року, а отже йому не було відомо про результати розгляду справи. Фактично про рішення митного органу про накладення на нього стягнення він дізнався тільки 28.02.2017 року коли отримав примірник постанови поштою, а тому строк на оскарження постанови від 15.02.2017 року пропущений ним з поважних причин.
На підставі вищенаведеного позивач просить суд поновити пропущений з поважних причин строк на оскарження постанови № 0198/305020403/17 від 15.02.2017 року, визнати протиправною та скасувати дану постанову і закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю у його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.
В порядку встановленому КАС України представник відповідача надав відзив на позов, в якому повністю заперечує обставини, викладені в адміністративному позові, та вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з правомірністю винесеної постанови.
Представник позивача - Кондратенко Д.В. у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі, просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача - Зубенко І.І. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог. Додав , що на його думку у митній декларації яку при в"їзді на митну територію України 17.12.2015 року заповнював позивач в графі напрямок переміщення було помилково зазначено "транзит", однак представники Чернігівської митниці ДФС на дану обставину відразу увагу не звернули хоча при внесенні даної інформації у базу зазначили "тимчасове ввезення".
Заслухавши пояснення представника позивача - Кондратенка Д.В., представника Закарпатської митниці ДФС - Зубенка І.І., дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 77 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно постанови № 0198/305020403/17 від 15.02.2017 року судом встановлено, що 28.01.2017 року о 21 год. 43 хв. в зону митного контролю на ділянку «Виїзд» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці ДФС заїхав легковий автомобіль марки «Audi», модель «А6», реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , що прямував в приватних справах з України в Угорщину.
Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по смузі руху «зелений коридор».
До митного контролю гр. ОСОБА_1 було подано закордонний паспорт НОМЕР_3 від 21.06.2012 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 12.12.2015 року НОМЕР_2 та доручення на право керування автомобілем від 15.12.2015 року.
На третій сторінці закордонного паспорта НОМЕР_3 від 21.06.2012 року гр. ОСОБА_1 , наявна кругла печатка №1 посольства України в Республіці Молдова, «Консульський облік» та штамп прямокутної форми із текстом, «Прийнятий на консульський облік в Посольстві України в Республіці Молдова, ПОСТІЙНО «21» лютого 2014 р.» та нерозбірливий підпис.
Під час здійснення митних формальностей, в результаті спрацювання АСАУР, було встановлено, що відносно громадянина України ОСОБА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_3 , наявне орієнтування Чернігівської митниці ДФС від 01.03.2016 № 852/25-70-26-03, п.12 щодо наявності в закордонному паспорті гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , відбитків підроблених штампів та печаток консульських установ України за кордоном.
Під час проведення аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних «Інспектор» та ЄАІС ДФС України, було встановлено, що 17.12.2015 громадянином ОСОБА_1 , адреса проживання - Тирасполь АДРЕСА_2 , через Чернігівську митницю ДФС, в режимі тимчасового ввезення до 1 року, було ввезено на митну територію України легковий автомобіль марки «Audi», модель «А6», реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_1 .
Для перевірки фактів викладених в орієнтуванні Чернігівської митниці ДФС від 01.03.2016 № 852/25-70-26-03, митниця звернулася із вимогою до Чернігівської митниці ДФС та витребувала копії документів, які зазначені в орієнтуванні, та які необхідні для провадження у справі про порушення митних правил.
Із отриманої копії листа ГУ ДМСУ у м. Києві від 25.02.2016 № 1-16/вх.849-16 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має реєстрацію місця проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно листа Посольства України в Республіці Молдова від 11.03.2016 № 6136/17- 522/5-360КП, гр. ОСОБА_1 на консульському обліку в Посольстві не перебуває, громадянства України не набував, паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався, з будь-яких інших питань не звертався.
Отже, громадянин України ОСОБА_1 являється резидентом України, що постійно проживає в Україні.
Статтею 103 Митного кодексу України (Закон України 4495-VI від 13 березня 2012 року) встановлено, що тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Згідно з п.57 ст. 4 МК України товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
У відповідності до пункту 60 статті 4 Митного кодексу України транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.
Відповідно до п.6 ст.104 МК України для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна: подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення; у випадках, передбачених законодавством, надати органу доходів і зборів зобов'язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені органом доходів і зборів; подати органу доходів і зборів дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством; сплатити митні платежі відповідно до статті 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.
У відповідності до розділу І частини 7 пункту 6 «Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», затверджених наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 року N 1118, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2005 р. за N 1428/11708, власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів:
- паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо.
Згідно з ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
Згідно з ч.2 ст.380 МК України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу.
Згідно з пунктом 3 статті 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Відповідно до ч.5 ст.380 МКУ тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.
Згідно із статтею 292 Митного кодексу України, митні платежі не сплачуються при ввезенні товарів на митну територію України, якщо такі товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу, Податкового кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.
Відповідно до ст.30 Податкового кодексу України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі. Податкова пільга надається, зокрема, шляхом звільнення від сплати податку та збору.
Згідно ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до ч.1 ст.31 МК України проведення передбачених цим Кодексом митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється з використанням інформаційних технологій, у тому числі заснованих на інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, і засобів їх забезпечення.
Згідно ч.1 ст.33 МК України інформаційні ресурси органів доходів і зборів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.
Відповідно подання ОСОБА_1 посадовій особі Чернігівської митниці ДФС при в"їзді закордонного паспорта НОМЕР_3 від 21.06.2012 року та відміток у ньому круглої печатки №1 посольства України в Республіці Молдова, «Консульський облік» та штампу прямокутної форми із текстом, «Прийнятий на консульський облік в Посольстві України в Республіці Молдова, ПОСТІЙНО «21» лютого 2014 р.» послужило підставою пропуску транспортного засобу в режимі «тимчасове ввезення».
А тому посилання представника позивача на те, що ОСОБА_1 при перетині кордону на автомобілі марки "Audi", моделі "А6", реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_1 взагалі не повідомлялося жодних відомостей, пов'язаних з питанням сплати певних платежів не відповідає дійсності.
Таким чином, гр. України ОСОБА_1 подавши під час митного контролю та оформлення транспортного засобу марки "Audi", моделі "А6", реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_1 паспорт гр. України НОМЕР_3 від 21.06.2012 року та заявивши митному органу постійне місце проживання за межами території України, вчинив протиправні дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, що вказує на наявність в його діях ознак складу порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України.
Згідно зі ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані зокрема встановлюються протоколом про порушення митних правил та іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді.
При цьому, посилання позивача на те, що відповідальність за порушення строків транзиту, встановлених ст. 95 МК України, не охоплюється диспозицією ст. 485 МК України, тому в рамках даного провадження накладення на нього певних стягнень за вказане порушення виключено є безпідставним, оскільки диспозиції норм статтей 470 та 485 МК України є різними. Тому притягнення позивача до відповідальності за ст. 470 МК України не виключає притягнення його до відповідальності за ст.485 МК України за ухилення від сплати митних платежів у випадку порушення інших обов'язкових вимог цього правового режиму, визначеного у статті 93 МК України. Аналогічної правової позиції дотримується Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, за результатами розгляду справи № 448/194/16-а від 30.01.2019 року.
В той же час, як вбачається з матеріалів справ, легковий автомобіль марки «Audi», модель «А6», реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_1 у встановлений ст. 95 МК України строк за межі митної території України не вивозився, письмового інформування митного органу про факт аварії або дії обставин непереборної сили позивачем не здійснювалося, тобто позивачем не дотримано умов митного режиму транзит.
Нормами Митного кодексу України встановлено особливі вимоги щодо використання митного режиму «транзит», що полягають у виконанні обов'язків щодо строку транзитного перевезення для автомобільного транспорту та заборони використання транспортних засобів з будь-якою метою, окрім транзиту. Лише при виконанні таких умов застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 93 Глави 17 Розділу V Митного кодексу України, товари, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту.
У відповідності зі ст. 284 МК України, за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених розділом V Митного кодексу України, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом - до товарів, поміщених у митний режим транзиту.
Згідно зі ст. 292 МК України, митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано.
На думку суду, перебування транспортного засобу автомобілю марки «Audi», модель «А6», реєстраційний номерний знак Литви НОМЕР_1 на території України понад встановлені ст. 95 МК України строки, є підтвердженням, що даний транспортний засіб використовується ОСОБА_1 не з метою його транзиту, а в інших цілях (експлуатація, використання, переміщення, тощо транспортного засобу територією України в особистих цілях) не пов'язаних з переміщенням такого транспортного засобу через митну територію України в режимі транзиту.
Отже, дії ОСОБА_1 і у випадку ввезення автомобіля в режимі транзит спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів.
Відповідно до ст. 467 МК України загальний строк накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил становить шість місяців з дня вчинення правопорушення.
При цьому у разі розгляду органами доходів і зборів або судами справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 485 цього Кодексу, стягнення накладається не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Оскільки у Митному кодексі України та Кодексі України про адміністративні правопорушення немає визначення поняття "триваючого правопорушення", листами Міністерства юстиції України від 01.12.2003 N 22-34-1465, від 17.07.2007 N 22-14-493 надані роз'яснення.
Так, триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його неповністю або неналежним чином.
Статтею 485 МК України передбачено відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані па ухилення від сплати митних платежів.
Враховуючи те, що ст. 467 МК України не дає вичерпного переліку триваючих правопорушень, а лише констатує приналежність до таких порушень, у тому числі тих, що передбачені ст. 469, 477 - 485 МК України, обґрунтованим є накладення стягнення за порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України, за наявності підстав віднесення його до категорії триваючих (наприклад, при втраті товарів, недоставлених до митниці у встановлений ст. 95 МК України строк тощо) не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення (лист Міністерства доходів і зборів від 30.08.2013 р. N 16666/7/99-99-24- 03-09-17). З огляду на викладене та те, що гр. ОСОБА_1 17.12.2015 року при ввезенні транспортного засобу в митному режимі «тимчасове ввезення» подав закордонний паспорт НОМЕР_3 від 21.06.2012 року, на третій сторінці якого наявна кругла печатка №1 посольства України в Республіці Молдова, «Консульський облік» та штамп прямокутної форми із текстом, «Прийнятий на консульський облік в Посольстві України в Республіці Молдова, ПОСТІЙНО «21» лютого 2014 р» та нерозбірливий підпис (дане твердження спростовано листом Посольства України в Республіці Молдова від 11.03.2016 № 6136/17-522/5-360КП), йому була надана податкова пільга щодо сплати митних платежів, а дане правопорушення слід кваліфікувати, як триваюче, а адміністративне стягнення за вчинене правопорушення повинно бути накладене не пізніше шести місяців з дня його виявлення.
Митницею вчинене гр. ОСОБА_1 правопорушення передбачене ст.485 МК України, виявлено 28.01.2017 року тільки після проведення оперативної перевірки. Тому, митницею правомірно та в межах строку встановленого ч.1 ст.467 МК України накладено стягнення на гр. ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ст.485 МК України, оскільки перебіг шестимісячного строку притягнення до відповідальності починається з моменту виявлення правопорушення, тобто з 28.01.2017 року.
Відповідно до положень ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.6 ст. 530 МК України перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи досліджені у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 485МК України.
А тому оскільки наявність у діях позивача ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи, суд вважає що відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст. 485МК України, через що правові підстави для визнання дій відповідача протиправними та скасування спірної постанови в справі про порушення митних правил є відсутніми, а відтак позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
При цьому враховуючи,що ОСОБА_1 отримав оскаржувану постанову у справі про порушення митних правил тільки 28.02.2017 року і з того часу дізнався про існування такої постанови, суд вважає, що строк звернення до суду щодо оскарження постанови пропустив з поважних причин, і вимоги ОСОБА_1 щодо його поновлення підлягають задоволенню.
Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст.139 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6-14, 25,32,77,205, 241,243 -246,250, 286 КАС України, ст. ст. 4, 95, ч.3 ст.470 МК України, суд,-
Поновити строк на оскарження постанови в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Стельмаченко Є.Є. в справі про порушення митних правил № 0198/305020403/17 від 15.02.2017 року.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кондратенко Денис Володимирович до Закарпатської митниці ДФС в особі в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням Стельмаченко Є.Є. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.А. Придачук