15 жовтня 2019 року Мукачево Справа №0707/756/2012
6/303/312/19
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді - Кость В.В.
секретаря судового засідання - Немеш Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню по справі №0707/756/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаною заявою, вимоги за якою обґрунтовуються доводами про те, що в процесі укладання договорів про відступлення права до нього перейшло право вимоги за кредитним договором від 14.09.2007 №ML-801/057/2007 та договором іпотеки №PCL-801/178/2007, а також договором поруки №SR-801/127/2007. Також вказує на те, що заборгованість у солідарних боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутня.
В зв'язку з наведеним, заявник просить замінити сторону виконавчого провадження та визнати виконавчий лист такими, що не підлягає виконанню.
Учасники судового розгляду у судове засідання не з'явилися, про день, час і місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, про причину неявки суд не повідомили.
Поряд з цим, у відповідності з приписами абзацу другого частини третьої ст.ст. 432, 442 Цивільного процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали заяви, а також цивільної справи №0707/756/2012, суд констатує наступне.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Виходячи із змісту пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
На підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 березня 2012 року присуджено до солідарного стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кредитної заборгованості у сумі 417519,23 грн., 700 000 грн. неустойки та 3339 грн. судових витрат по справі. Рішення суду набрало законної сили. Видано виконавчий лист (а.с. 116-117).
Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Із вищевказаними положеннями Закону України «Про виконавче провадження» у повній мірі кореспондуються і приписи частин першої та другої ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, якими передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Верховний Суд України, висловлюючи свою правову позицію у постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс 13) зазначив, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України ,ст. 378 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Судом встановлено, що відповідно до договору факторингу від 25 вересня 2019 року та Договору відступлення права вимоги за Договором іпотеки №PCL-801/178/2007, посвідченим 14 вересня 2007 року та договором поруки SR-801/127/2007 від 14.09.2007 ТОВ «ОТП Факторинг України» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» набуло право вимоги до позичальника та іпотекодавця.
В свою чергу, ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» на підставі договорів про відступлення права вимоги від 25 вересня 2019 року та від 30 вересня 2019 року передало, а ОСОБА_1 набув право вимоги за кредитним договором №ML-801/057/2007 від 14.09.2007 року, договором іпотеки №PCL-801/178/2007, посвідченим 14 вересня 2007 року та договором поруки SR-801/127/2007 від 14.09.2007.
Таким чином, до ОСОБА_1 перейшли всі права ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», яке є правонаступником ТОВ «ОТП Факторинг України» щодо права вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за вказаними вище договорами кредиту, іпотеки та поруки.
На підставі наведеного, заяву в частині заміни сторони виконавчого провадження слід задоволити.
Що стосується вимоги заявника про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, то така задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Аналіз зазначених норм дозволяє прийти до висновку про те, що заміна сторони виконавчого провадження не тягне за собою видачу нового виконавчого листа.
Судом встановлено, що 24.09.2019 державним виконавцем Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Лешко В.О. було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2/0707/665/12, виданого 07.12.2012 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 боргу в сумі 1120858, 23 грн..
Поряд з цим, приписами частини першої ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, зокрема, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
На момент видачі судом виконавчого листа, а також пред'явлення його до виконання та відкриття виконавчого провадження борг існував. Відсутніми є також фактичні дані відносно відсутності обов'язку боржника щодо виконання судового рішення, яке набуло законної сили. Також, на стадії виконання рішення стягувач має право відмовитися від виконання судового рішення або сторони мають право укласти мирову угоду.
Отже, визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення, чи інші випадки, передбачені частиною першою ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є самостійними підставами для закінчення виконавчого провадження. У зв'язку з цим у разі, якщо виконавчий лист вже пред'явлено до виконання, необхідності звертатися до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає. Виконавче провадження в цьому випадку буде закінчене на зазначеній підставі.
З огляду на те, що виконавчий лист не був виданий судом помилково, доказів відсутності у боржника обов'язку щодо виконання рішення суду у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням не надано, тому і підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню є відсутніми.
На підставі наведено та керуючись ст.ст. 129, 1291 Конституції України, ст. ст. 2, 3, 18, 259, 260, 354, 432, 442 Цивільного процесуального кодексу України, суд
1. Заяву задоволити частково.
2. Замінити стягувача у виконавчому провадженні №60138015 щодо примусового виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.03.2012 у цивільні справі №0707/756/2012 про солідарне стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на в користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором в сумі 417 519, 23 грн., 700 000 грн. неустойки та 3 339 грн. судових витрат, а всього 1 120 858,23 грн. із ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
3. В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
4. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Кость