Рішення від 11.09.2019 по справі 237/4726/19

Номер справи 237/4726/19

Номер провадження 2-о/237/610/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.19 року м. Курахове

Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кучко Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Махно Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду у м.Курахове Мар'їнського району Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області про встановлення факту належності документів, -

ВСТАНОВИВ

02.09.2019 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту належності архівних довідок про заробітну плату для обчислення пенсії.

Заява обґрунтована наступним. Заявник зазначає, для обчислення розміру його пенсії заявнику потрібно додати до трудової книжки також архівну довідку про нарахування заробітної плати в період з 1990 року по 2000 роки з місця роботи, а саме Агропромбанку м. Мар'їнка, Донецькому управлінні Держбанку СРСР та Управлінні Національного банку України в Донецькій області, де він працював в період з 05.09.1990 року по 25.11.2003 рік у зв'язку з чим заявник був змушений звернутись до Національного банку України для отримання вказаних довідок. В свою чергу, начальник управління діловодства Департаменту забезпечення діяльності Національного банку України повідомив, що документи вказаних банківських установ не були передані на архівне зберігання до Національного банку України, що не дає можливості надати відповідну довідку про розмір заробітної плати заявника у вказаний період для обчислення розміру пенсії. У зв'язку з цим заявником було надано архівну довідку № 23-1/1-17119069 від 10.06.2019 року та архівну довідку № 23-1/1-17119068 від 10.06.2019 року Центрального республіканського банку ДНР з печаткою ДНР, однак заявнику все одно було відмовлено у врахуванні цих даних, оскільки вказані довідки вважаються недійсними. Заявник змушений звернутись до суду, оскільки не має можливості отримати документи, що підтверджують нарахування та розмір його заробітної плати за зразками законодавства України, оскільки архівний відділ знаходиться на непідконтрольній державній владі території.

Ухвалою суду від 04.09.2019 року було відкрито окреме провадження у справі.

У судове засідання, яке було призначено на 11.09.2019 року не з'явився заявник ОСОБА_1 про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в заяві про встановлення факту, що має юридичне значення просить розглянути справу без його участі.

У судове засідання, яке було призначено на 11.09.2019 року не з'явився представник заінтересованої особи Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню із таких підстав.

Копією трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується, що ОСОБА_1 у період з 1990 по 2003 рік дійсно працював у відділі Агропромбанку в м. Мар'їнка, Донецькому управлінні Держбанку СРСР та Управлінні Національного банку України в Донецькій області.

Згідно копії листа Національного банку України № 61-0018/19813 від 11 квітня 2019 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі довідки про заробітну плату за період роботи з 1990 по 200 роки в Агропромбанку м. Мар'їнка, Донецькому управлінні Держбанку СРСР та Управлінні Національного банку України в Донецькій області у зв'язку з тим, що документи вказаних банківських установ не передані на архівне зберігання до Національного банку України.

Як вбачається з копії довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 23-1/1-1719069 від 10 червня 2019 року, виданої так званим «Центральним Республіканським банком ДНР» з приміткою «Додаток 1 до порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та викладеної на українській мові, заробітна плата ОСОБА_1 , яка враховується при обчисленні пенсії, склала 32316 гривень 30965 коп., довідка видана на підставі особових рахунків за 1996-2000 роки.

Як вбачається з копії довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 23-1/1-1719068 від 10 червня 2019 року, виданої так званим «Центральним Республіканським банком ДНР» з приміткою «Додаток 1 до порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та викладеної на українській мові, заробітна плата ОСОБА_1 , яка враховується при обчисленні пенсії, склала 23929 гривень 28974 коп., довідка видана на підставі особових рахунків за 1990-1995 роки.

З поданих документів вбачається, що вони видані неповноважними органами, в той же час загально відомим є факт відсутності державної влади на окремих територіях Донецької та Луганської областей, що унеможливлює реєстрацію народження на таких територіях у встановленому законодавством порядку.

Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), де, грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Суд вважає за можливе прийняти такі довідки як доказ у справі, враховуючи позицію Верховного Суду, який у своїй постанові від 22 жовтня 2018 року (справа №235/2357/17) дійшов висновку про те, що документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання призводить до серйозних порушень або обмеження прав громадян.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Стаття 315 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в обєднанні громадян, а також свідоцтв, що їх залають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад іншого документа про трудовий стаж.

Встановлення факту належності довідок про заробітну плату необхідне заявнику для призначення та отримання пенсії у встановленому законом порядку. Без встановлення факту належності вказаних довідок про заробітну плату заявнику, він позбавлений соціальної гарантії наданої державою, а саме на призначення та отримання пенсії за віком.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність заявлених вимог у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню, оскільки факт належності заявнику довідок про заробітну плату повністю доведений доказами в матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 15, 16, 234, 256, 258 ЦК України, 13, 19, 81, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності документів - задовольнити.

Встановити факт що має юридичне значення, а саме факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, архівної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 23-1/1-17/19069 від 10.06.2019 року за 1996-2000 роки та архівної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 23-1/1-17-19068 від 10.06.2019 року за 1990-1995 роки, які містять відомості про розмір його заробітної плати за період роботи з вересня 1990 року по червень 2000 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Мар'їнський районний суд Донецької області.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Я.Ю.Кучко

Попередній документ
84928143
Наступний документ
84928146
Інформація про рішення:
№ рішення: 84928145
№ справи: 237/4726/19
Дата рішення: 11.09.2019
Дата публікації: 17.10.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Мар’їнський районний суд Донецької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: