233 № 233/4498/19
15 жовтня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Наумик О. О., за участі секретаря судового засідання Клугер Т. А., розглянувши цивільну справу № 233/4498/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 «про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням»,
15.07.2019 р. ОСОБА_1 вернулася до суду з позовом, в якому просить усунути перешкоди у користуванні будинком АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 , пославшись на те, що з 10.11.2019 р. вона (позивачка) за нотаріально посвідченим договором є власницею зазначеного будинку, право власності на який отримала на підставі договору купівлі продажу від тієї ж дати, яке зареєструвала у відповідному реєстрі прав власності.
Пунктом п.7 вищезазначеного Договору купівлі - продажу передбачено зняття продавців з реєстрації до 01 червня 2019 року.
На момент укладення договору будинок був звільнений від речей, особисті речі відповідачів у будинку відсутні, добровільно відповідачі з реєстрації всупереч умовам Договору не знялися.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03.09.2019 р. позовну заяву було прийнято до судового розгляду, відкрите провадження у цивільній справі за дійсним позовом за правилами загального позовного провадження (а.с.31-32).
Ухвалою суду від 23.09.2019 р. підготовче провадження у цивільній справі було закрите, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні (а.с.43).
Позивачка, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутність з посиланням на підтримання позову та відсутність заперечень проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 , повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання належним чином в порядку ст.128 ЦПК України, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву суду не надав.
Відповідач ОСОБА_3 , повідомлена про дату, час і місце проведення судового засідання належним чином в порядку ст.128 ЦПК України, у судове засідання не з'явилася, відзив на позовну заяву суду не надала.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дістає таких висновків:
Спірне житлове приміщення розташоване в будинку АДРЕСА_1 .
Власником будинку за вищевказаною адресою у відповідності до нотаріально посвідченого 10 листопада 2018 року договору купівлі-продажу житлового будинку (а.с.7-8) є позивач ОСОБА_1 .
Право власності ОСОБА_1 зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 10.11.2018 р., номер запису про право власності 28848854, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу №144821128 від 10.11.2018 р. (а.с.9).
На час купівлі позивачем спірного житла і дотепер в ньому зареєстровані продавці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що вбачається з довідки КП «Служба єдиного замовника» №4 №656 від 11.07.2019 р. (а.с.13), з копії Домової книги прописки громадян, які проживають в будинку АДРЕСА_1 (а.с.14-16), з адресної картки (копія - на а.с.17).
Пунктом 7 Договору купівлі-продажу житлового будинку сторони домовилися про те, що у термін до 01 червня 2019 року продавці, якими є відповідачі у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , мають знятися з реєстрації місця проживання за вищевказаною адресою.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Проте дотепер відповідачі умов договору від 10 листопада 2018 року не виконали.
Згідно з ч.1 ст.383 ЦК України та статті 150 ЖК України - громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
За приписами ч.1 ст.156 ЖК України - члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Аналогічну норму містить також ст.405 ЦК України.
Відповідно до ч.4 ст.156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в ч.2 ст.64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Відповідачі не являються членами сім'ї позивача.
Тож у відповідності до приписів ст.391 ЦК України позивач як власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, зокрема визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на це житло (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК).
За наведених обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з визнанням відповідачів такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) «про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням» - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 .
Заочне рішення суду може бути переглянуто Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя