264/2375/19
2/264/1006/2019
"04" жовтня 2019 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Литвиненко Н. В. , при секретарі Юдіній О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,
У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , після смерті якої залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 , яке належало його батькові ОСОБА_4 . Спадкоємцями першої черги є сторони по справі. У зв'язку із тим, що вищевказане домоволодіння знаходиться в м. Маріуполі, а його постійне місце проживання в м. Києві, в установлений законом строк позивач звернувся до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини. Відповідно до ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, тому він просив надати заяву до Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області свого брата - ОСОБА_2 . На теперішній час його племінниця ОСОБА_5 звернулась в його інтересах до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Вважає причину пропуску строку поважною На підставі викладеного просить встановити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача ОСОБА_6 , яка діє на підставі ордеру, надала суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі та позивача, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач та його представник ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнали та не заперечували проти їх задоволення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_1 , батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом РАЦС Іллічівського райвиконкому м. Маріуполя, актовий запис №523.
Згідно реєстраційного посвідчення, виданого 20.09.1972 року начальником Жданівського міського бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_4 є власником домоволодіння АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 14.01.2013 року Іллічівським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 27.04.2018 року Кальміуським районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №609.
Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 .
У встановлений законом строк ОСОБА_2 звернувся за місцем свого проживання та реєстрації до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюка О.В. із письмовою заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Постановою приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Скалун Р.В. від 28.03.2019 року, у прийнятті заяви ОСОБА_2 для прийняття спадщини відмовлено у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини.
Згідно відповіді Третьої маріупольської державної нотаріальної контори від 10.09.2019 року, відсутня інформація щодо наявності спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
У відповідності із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою або застереженням. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Ч.1 ст.1269 ЦК України передбачає, що, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживає постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, повязані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.
Аналогічна норма міститься в п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».
Правова позиція, висловлена Верховним судом України при розгляді справи № 6-1486цс15 передбачає, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які повязані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
При цьому до спірних відносин підлягає застосування положення частини першої статті 1269 ЦК України, яка передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
У п.24 Постанови Пленуму №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» Верховний Суд роз'яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Враховуючи вищевикладені обставини з урахуванням думки відповідача, який визнав позов, суд визнає поважною причину пропуску строку для прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті матері ОСОБА_3 та необхідно визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном дві місяці.
Керуючись ст. 1262, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. ст. 12, 76-78, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н. В. Литвиненко