15 жовтня 2019 р.Справа № 640/6906/17
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Судді-доповідача: Бенедик А.П.,
Суддів: Донець Л.О. , Гуцала М.І. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Держпраці у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 12.08.2019 року по справі №640/6906/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Харківській області
про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12.08.2019 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
На зазначене рішення суду Головне управління Держпраці у Харківській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою судді-доповідача Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2019 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Київського районного суду м. Харкова від 12.08.2019 року по справі №640/6906/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишено без руху. Надано Головному управлінню Держпраці у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, із зазначенням підстав поновлення строку. Роз'яснено Головному управлінню Держпраці у Харківській області, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, копію вищезазначеної ухвали отримано Головним управлінням Держпраці у Харківській області 30.09.2019 року.
На адресу суду надійшло клопотання Головного управління Держпраці у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно положень ч. 3 ст. 121 КАС України, розгляд клопотання проведено в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності урегульовані статтею 286 КАС України.
Відповідно до ч.4 ст.286 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення, у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Строки подання апеляційних скарг у цій категорії справ визначені статтею 286 КАС України, норми якої є спеціальними по відношенню до норм статті 295 КАС України. Тобто, строк подання апеляційної скарги в цій категорії адміністративних справ становить десять днів із дня проголошення оскаржуваного рішення, а не з часу отримання копії рішення суду.
Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 15 березня 2019 року по справі №725/1525/18, від 19 березня 2019 року по справі №342/426/18.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення проголошено 12.08.2019 року. Згідно протоколу судового засідання представник відповідача був присутній у судовому засіданні при оголошенні оскаржуваного рішення.
Із апеляційною скаргою відповідач звернувся 10.09.2019 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду.
Тобто, скаржником пропущено встановлений ст.286 КАС України строк звернення із апеляційною скаргою.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В обґрунтування підстав пропуску строку вказує, що рішення суду проголошено без участі представника відповідача, а копію оскаржуваного рішення отримано Головним управлінням Держпраці у Харківській області 27.08.2019 року. На підтвердження вказаних обставин надано копію супровідного листа зі штампом вхідної кореспонденції Головного управління Держпраці у Харківській області.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Разом з тим, штамп вхідної кореспонденції Чернівецької митниці ДФС України на супровідному листі суду, з урахуванням положень частини шостої статті 251 КАС України, не можуть вважатися належними доказами підтвердження дати вручення оскаржуваного судового рішення.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 16 січня 2018 року у справі № 814/924/17, від 20 квітня 2018 року у справі № 463/4728/17 та від 26 червня 2018 року у справі № 826/12082/17, від 26 лютого 2019 року по справі №819/1007/18.
Крім того, навіть із вказаної відповідачем дати отримання копії оскаржуваного судового рішення - 27.08.2019 року, скаржником було пропущено встановлений статтею 286 КАС України десятиденний строк, оскільки апеляційну скаргу подано лише 10.09.2019 року.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави поновлення такого строку не можуть бути визнані поважними, оскільки, вони не підтверджені належними доказами.
Інших доказів поважності причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою відповідачем надано не було та матеріали справи не містять.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Також, Європейський Суд з прав людини "<…> визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява №3236/03)".
Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому, надане відповідачем клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 121, 286, 295, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Визнати неповажними вказані у клопотанні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Харкова від 12.08.2019 року по справі №640/6906/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач (підпис)Бенедик А.П.
Судді(підпис) (підпис)Донець Л.О. Гуцал М.І.