10 жовтня 2019 р.Справа № 440/1235/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Чалого І.С. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 10.06.19 року по справі № 440/1235/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області третя особа Великобагачанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Полтавській області, перший відповідач), Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі по тексту - Комісія, другий відповідач), третя особа Великобагачанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі по тексту - Великобагачанське об'єднане УПФУ Полтавської області, третя особа), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області про результати розгляду заяви від 27.12.2018 № 235;
- зобов'язати Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області прийняти рішення про підтвердження виконання ОСОБА_1 роботи, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": з 25.05.1981 по 14.04.1982; з 15.05.1984 по 11.03.2000; з 01.09.1978 по 26.07.1981; з 14.04.1982 по 24.04.1984.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 по справі № 440/1235/19 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927), Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014), третя особа: Великобагачанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Шевченка, 73, смт Велика Багачка, Великобачанський район, Полтавська область, 38300, код ЄДРПОУ 40376699) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області № 235 від 27 грудня 2018 року про відмову ОСОБА_1 в підтвердженні роботи, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у періоди з 25.05.1981 по 14.04.1982 та з 15.05.1984 по 11.03.2000.
Зобов'язано Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 роботу на посаді "тракторист" за період з 25.05.1981 по 14.04.1982, з 15.05.1984 по 11.03.2000, період навчання у професійно-технічному училищі з 01.09.1978 по 26.07.1981, період служби в армії з 14.04.1982 по 24.04.1984 до стажу роботи, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 768 грн 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Перший відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне встановлення обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 по справі № 440/1235/19, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що відповідно до п.3 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. Однак, відповідно до записів у трудовій книжці позивача, в період з 15.05.1984 по 11.03.2000 ОСОБА_1 працював водієм, а не трактористом. Як зазначено у наданій позивачем архівній довідці, підтвердити прийом ОСОБА_1 на роботу трактористом 15.05.1984 немає можливості з огляду на відсутність в архіві протоколів зборів уповноважених членів колгоспу, де працював позивач, за 1984 рік. Щодо періоду роботи з 25.05.1981 по 14.04.1982 вказує на відсутність відомостей про оплату праці, що свідчить про недоведеність повної зайнятості на зазначених роботах. Враховуючи викладене, вважає, що на підставі наданих позивачем документів, Комісією було прийнято обґрунтоване рішення від 27.12.2018 № 232, яким відмовлено позивачу в підтвердженні періодів роботи з 25.05.1981 по 14.04.1982 та з 15.05.1984 по 11.03.2000, внаслідок відсутності відомостей про роботу, яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення, відсутністю відомостей про оплату праці, що свідчить про недоведеність повної зайнятості на зазначених роботах. Також зазначив, що відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 (далі по тексту - Порядок № 637), підтвердження характеру роботи та умов праці на підставі показів свідків не допускається.
Представник позивача в надісланому до суду письмовому відзиві просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 по справі № 440/1235/19 - без змін. Вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що в трудовій книжці позивача, за період роботи з 15.05.1984 по 11.03.2000, помилково було зазначено посаду ОСОБА_1 - шофер, оскільки фактично він працював трактористом, що підтверджується наданими документами та показаннями свідків. Вказує, що показання свідків відповідно до ст.72 КАС України є засобом доказування в адміністративному судочинстві, а тому, з урахуванням приписів п.2 Порядку № 637, можуть бути використані для підтвердження трудового стажу. Розгляд справи просив проводити без участі позивача та його представника.
Від третьої особи до суду надійшло клопотання, в якому зазначено, що Великобагачанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області підтримує позицію, викладену в апеляційній скарзі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, та просить розгляд справи, призначений на 10.10.2019, проводити без участі представника Великобагачанського об'єднаного УПФУ.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.12.2018 позивач звернувся до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років із заявою, в якій просив підтвердити пільговий стаж роботи з 25.05.1981 по 14.04.1982, з 15.05.1984 по 11.03.2000 в якості тракториста у колгоспі ім. ХХІІ з'їзду КПСС, КСП ім. Гоголя (а.с. 34).
Рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27.12.2018 № 235 ОСОБА_1 відмовлено в підтвердженні роботи, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": з 25.05.1981 по 14.04.1982 та з 15.05.1984 по 11.03.2000. В якості підстав для відмови зазначено відсутність відомостей про роботу, яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення та відсутність відомостей про оплату праці, що свідчить про недоведеність повної зайнятості на зазначених роботах (а.с. 48).
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом про визнання його протиправним та скасування, зобов'язання першого відповідача прийняти рішення про підтвердження виконання позивачем роботи, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": з 25.05.1981 по 14.04.1982; з 15.05.1984 по 11.03.2000; з 01.09.1978 по 26.07.1981; з 14.04.1982 по 24.04.1984.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки зібраними у справі доказами підтверджено, що ОСОБА_1 в період з 25.05.1981 по 14.04.1982 та з 15.05.1984 по 11.03.2000 працював трактористом, трактористом-машиністом та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції, а відтак, має право на врахування зазначених періодів стажу для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку у відповідності до пункту "в" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Крім того, за висновком суду першої інстанції, підлягають зарахуванню до пільгового стажу і період навчання позивача у професійно-технічному навчальному закладі за професією тракториста з 01.09.1978 по 26.07.1981, а також період проходження строкової військової служби з 14.04.1982 по 24.04.1984.
Слід відмітити, що доводів щодо незгоди з висновками суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідачів зарахувати до пільгового стажу роботи періодів з 01.09.1978 по 26.07.1981 (навчання) та з 14.04.1982 по 24.04.1984 (військова служба) апеляційна скарга не містить.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до пункту "в" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
За визначенням пункту 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі по тексту - № 1058-IV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва.
Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.
Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.
Положеннями статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок).
Пунктами 1 та 2 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Додатково в довідці наводяться такі відомості, зокрема стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (надалі - Порядок № 18-1).
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії). Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність).
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі розглядають заяви про підтвердження стажу роботи та з відповідною пропозицією про задоволення або відхилення заяви, разом із вмотивованим висновком, направляють Комісії (пункт 14 Порядку № 18-1).
Положеннями пункту 15 Порядку № 18-1 визначено, що Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії диплому серії НОМЕР_2 від 26.07.1981, ОСОБА_1 отримав кваліфікацію за професіями : тракторист 3 класу; слюсар 2 розряду; водій транспортних засобів категорії «С».
Наявною в матеріалах справи копією трудової книжки позивача підтверджено, що 25.05.1981 ОСОБА_1 був прийнятий в члени колгоспу ім. ХХІІ з'їзду КПРС Шишацького району Полтавської області на роботу трактористом; 14.04.1984 - вибув із членів колгоспу ім. ХХІІ з'їзду КПРС у зв'язку із вступом до лав Радянської армії (а.с.27).
В розділі трудової книжки «Трудова участь у громадському господарстві» зазначено про виконання позивачем прийнятого колгоспом мінімуму трудової участі у громадському господарстві у 1981 році, щодо 1982 та 1983 років вказано «Служба в Радянській армії».
Згідно з довідкою Трудового архіву Шишацького району Полтавської області від 21.08.2018 № 01-28/167 (зворотній бік а.с.40), у книгах обліку розрахунків по оплаті праці колгоспу ім. ХХІІ з'їзду КПРС село Гоголеве Шишацького району Полтавської області є дані про заробітну плату ОСОБА_1 : у 1981 році - за червень-грудень, у 1982 році - за квітень.
Як зазначено в архівній довідці від 21.08.2018 № 01-28/166, позивачем відпрацьовано у 1981 році : у червні - 15 людино-днів, у липні - 13, у серпні - 10, у вересні - 12, у жовтні - 3, у листопаді - 10, у грудні - 4,5; у квітні 1982 року - 12 людино-днів.
Враховуючи викладене, факт роботи позивача трактористом з 25.05.1981 по 14.04.1984 підтверджено записами у трудовій книжці, а також архівними довідками.
Слід відмітити, що Комісія у рішенні №235 від 27.12.2018 констатувала, що відповідно до архівної довідки від 21.08.2018 № 01-28/167 позивачу проводилася оплата праці за період з 01.06.1981 по 31.12.1981, з 01.04.1982 по 30.04.1982, проте, водночас відмовила у підтвердженні періоду роботи з 25.05.1981 по 14.04.1982 з посиланням на відсутність відомостей про оплату праці, що свідчить про недоведеність повної зайнятості на зазначених роботах.
Між тим, вказаним вище роз'ясненням Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 7 передбачено, що трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, зараховується весь рік роботи, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про неможливість підтвердження періоду пільгового стажу з 25.05.1981 по 14.04.1982.
Щодо підтвердження виконання позивачем роботи, передбаченої п.3 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в період з 15.05.1984 по 11.03.2000, слід зазначити наступне.
Відповідно до даних трудової книжки позивача, копія якої наявна в матеріалах справи, у ній наявний запис № 5 про те, що 15 травня 1984 року ОСОБА_1 прийнятий в члени колгоспу імені ХХІІ з'їзду КПРС на роботу шофера. Записи 6 та 7 у трудовій книжці ОСОБА_1 свідчать про перейменування колгоспу в колгосп імені Гоголя та про реорганізацію колгоспу імені Гоголя в КСП ім. Гоголя. 11 березня 2000 року (запис № 8) ОСОБА_1 звільнений з членів КСП ім. Гоголя за власним бажанням (а.с. 27 зворотний бік).
Проте, позивач стверджує, що протягом вказаного періоду працював трактористом, а не шофером.
Оскільки трудова книжка позивача не містить записів про роботу ОСОБА_1 трактористом в період з 15.05.1984 по 11.03.2000, враховуючи викладені вище положення п. 20 Порядку № 637, відповідні обставини мають бути підтверджені уточнюючими довідками підприємств-роботодавців або їх правонаступників.
Разом з цим, залученою до матеріалів справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань підтверджено, що КСП ім. Гоголя припинено у зв'язку з визнанням банкрутом, про що до Єдиного державного реєстру 20.09.2007 внесено відповідний запис (а.с. 35).
З урахуванням наведеного, у спірних відносинах має місце ліквідація роботодавця без визначення правонаступника, адже припинення юридичної особи шляхом визнання її банкрутом не передбачає наявності правонаступника.
Таким чином, підтвердження трудового стажу позивача уточнюючими довідками підприємства-роботодавця є неможливим у зв'язку з припиненням останнього без визначення правонаступника.
А тому, як вірно зазначив суд першої інстанції, в силу п.18 Порядку № 637 встановлення трудового стажу в даному випадку здійснюється на підставі показань щонайменше двох свідків, які знають позивача по спільній роботі на одному підприємстві і мають документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Так, судом першої інстанції в судовому засіданні 07.05.2019 було заслухано показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які, згідно даних їх трудових книжок, протягом спірного періоду працювали разом з позивачем у колгоспі імені ХХІІ з'їзду КПРС (згодом - колгосп імені Гоголя та КСП імені Гоголя).
Під час допиту вказані особи повідомили суду, що у спірний період з 15.05.1984 по 11.03.2000 ОСОБА_1 безперервно працював саме на посаді тракториста-машиніста, був безпосередньо задіяний у виробництві сільськогосподарської продукції, за ним було закріплено трактор, запис про роботу шофером в трудовій книжці позивача пояснювали можливою помилкою, допущеною при заповненні трудової книжки. Стверджували, що ОСОБА_1 ніколи не працював шофером.
Слід вказати, що другий відповідач, маючи повноваження, надані пунктами 2, 18 Порядку № 637 щодо підтвердження трудового стажу на підставі показань свідків, такі повноваження не використав, у зв'язку з чим вказані вище обставини залишились поза увагою відповідача.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, відмовляючи у підтвердженні пільгового стажу позивача, другий відповідач застосував суто формальний підхід, що не відповідає принципу верховенства права. У даному випадку, органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.
Колегія суддів відхиляє посилання першого відповідача на роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 23 від 18.11.1992, та вважає недоречними доводи про те, що пільговий стаж роботи не може бути підтверджений показаннями свідків, оскільки пунктом 18 Порядку № 637 прямо передбачено можливість підтвердження трудового стажу за допомогою показань свідків. Слід вказати, що в даному випадку показання свідків підтверджують саме факт роботи позивача трактористом (а не шофером, як зазначено у його трудовій книжці), а не наявність пільгових умов праці чи характеру виконуваної роботи, про недопустимість чого зазначено у вказаному роз'ясненні.
Крім того, як вбачається з архівної довідки Шишацької районної державної адміністрації від 20.11.2018 № 01-47/207, у протоколі № 8 від 01 липня 1992 року засідань правління колгоспу ім. Гоголя село Гоголеве Шишацького району Полтавської області є рішення про погодження сезонного завдання для комбайнерів, зайнятих на жнивах, у т.ч. ОСОБА_1 У протоколі № 5 від 07.03.1996 засідань правління колгоспу ім. Гоголя село Гоголеве Шишацького району Полтавської області є рішення про комісію по проведенню технічного огляду тракторів та затвердження машин за трактористами-машиністами, у т.ч. ОСОБА_1 (зворотній бік а.с.42).
Згідно з архівними довідками Трудового архіву Шишацького району від 21.09.2018 № 01-28/168 та № 01-28/169, у книгах обліку розрахунків по оплаті праці колгоспу ім. Гоголя, КСП ім. Гоголя наявні дані про кількість відпрацьованих ОСОБА_1 людино-днів з 1984 по 2000 роки за кожен рік, а також про його заробітну плату за кожен місяць з травня 1984 року по березень 2000 року (а.с.44-45).
Відомостями трудової книжкою позивача підтверджено трудова участь у громадському господарстві за період 1984-2000 років з вказівкою відпрацьованих людино-днів за кожен рік.
Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 29.09.1989 «Про удосконалення системи медичних оглядів працівників і водіїв індивідуальних транспортних засобів», чинним з 29.09.1989 по 31.03.1994, та Положенням про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.1994 № 45 передбачено проходження медичного огляду такої категорії працівників, як трактористи.
Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства «Шишацька центральна районна лікарня» № 383 від 11.03.2019, ОСОБА_1 дійсно проходив медичний огляд як трактористи з 1980 по 2000 роки.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що зібраними судом першої інстанції доказами, у їх сукупності, підтверджується факт роботи ОСОБА_1 трактористом з 15.05.1984 по 11.03.2000, та наявність підстав для зарахування вказаного періоду роботи позивача до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення Комісії при ГУПФУ в Полтавській області №235 від 27.12.2018 про відмову ОСОБА_1 в підтвердженні роботи з 25.05.1981 по 14.04.1982 та з 15.05.1984 по 11.03.2000, що дає право на пенсію на пільгових умовах, винесене другим відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про пенсійне забезпечення", а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання другого відповідача зарахувати ОСОБА_1 роботу на посаді "тракторист" за період з 25.05.1981 по 14.04.1982, з 15.05.1984 по 11.03.2000 до стажу роботи, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з п.1 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року по справі № 440/1235/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий С.П. Жигилій
Повний текст постанови складено 15.10.2019 року