15 жовтня 2019 року справа №200/6724/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Блохіна А.А.
Сіваченка І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя - Дмітрієв В.С.) від 24 липня 2019 року (повне судове рішення складено 24 липня 2019 року) у справі № 200/6724/19-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про зобов'язання повернути адресну допомогу внутрішньо-переміщеним особам на покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 28 лютого 2019 року по 10 квітня 2019 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення від 20 березня 2019 року про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання; зобов'язано призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявою від 25 лютого 2019 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначив, що грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається з урахуванням акта обстеження матеріально побутових умов сім'ї, що передбачено п. 12 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №365.
На адресу апеляційного суду надіслано відзив, в якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Позивач є громадянкою України, що підтверджується паспортом Серія НОМЕР_1 , виданим 27 серпня 2002 року Микитівським РВ Горлівського МУУМВС України в Донецькій області. Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи. Так 17 січня 2019 року позивачем отримана довідка від 20 грудня 2016 року №1426-72138 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (у зв'язку із зміною адреси), фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
25 лютого 2019 року позивач звернулася до відповідача із заявою, встановленого зразка, про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зазначивши адресу фактичного проживання: АДРЕСА_1 .
Згідно акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 6 березня 2019 року, зі слів коменданта гуртожитку, за вказаною у заяві адресою позивач не проживає з 27 лютого 2019 року, договір оренди, який був дійсний до 1 лютого 2019 року не переоформлено.
На підставі зазначеного вище акта протоколом Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 15 березня 2019 року відмовлено позивачу у призначенні (відновленні) щомісячної адресної допомоги.
Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 20 березня 2019 року позивачу відмовлено у наданні допомоги переміщеним особам на проживання, на підставі рішення Комісії від 15 березня 2019 року.
10 квітня 2019 року позивачу (у зв'язку зі зміною адреси) видана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20 грудня 2016 року №1426-72138, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
За заявою позивача від 10 квітня 2019 року, призначено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам з 10 квітня 2019 року по 9 жовтня 2019 року, що підтверджується рішенням від 14 травня 2019 року.
Наведені обставини сторонами не оспорюються. Спірним у цій справі є рішення Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 20 березня 2019 року .
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 р. передбачено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ст. 4, 4-1 Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону та обліковується в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 року за № 505 запроваджено щомісячну адресну допомогу переселенцям для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року, визначено що грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
У відповідності до вимог пункту 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї).
Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
У пункті 6 Порядку№ 505 визначено випадки, коли грошова допомога не призначається.
Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи рішення про відмову у наданні допомоги, відповідачем не зазначено обставини, визначених п. 7 Порядку №505.
В обґрунтування правомірності своїх дій відповідач посилається на приписи Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365
Пунктом 12 цього Порядку №365 передбачено, що за результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї або інших документів, визначених в абзацах другому і третьому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.
В матеріалах справи міститься акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 6 березня 2019 року, яким встановлено, що позивач відсутня за місцем фактичного проживання.
У відповідності до вимог 9 -1Постанови №365, в такому разі представник управління соціального захисту населення повинен залишити внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження здійснення відповідачем відповідних дій.
Водночас, позивачем надано лист Головного центу обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 11 квітня 2019 року №184/Б-4969 про відсутність інформації щодо перетину ним державного кордону України, лінії розмежування в межах Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 1 січня 2018 року по 31 березня 2019 року.
Пунктом 13 Порядку№365 визначено, що комісія (з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам), крім підстав відмови у призначенні (відновленні) соціальної виплати, передбачених законодавством, може відмовити заявникові у призначенні (відновленні) такої виплати в разі його відсутності за фактичним місцем проживання/перебування, зазначеним у заяві про призначення (відновлення) соціальної виплати.
Проте, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 червня 2017, по справі №826/12123/16, яке набрало законної сили 04.07.2018р., визнано нечинними пункти 7, 8, 9, 13 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365 та абз. 10 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 5 листопада 2014 р. № 637.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачеві у призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявою від 25 лютого 2019 року, а тому правомірно задоволено позов.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року у справі № 200/6724/19-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року у справі № 200/6724/19-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 15 жовтня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 15 жовтня 2019 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко