15 жовтня 2019 року справа №360/1790/19
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Блохіна А.А.
Сіваченка І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Луганській області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на рішення Луганського окружного адміністративного суду (суддя І інстанції Шембелян В.С.) від 11 червня 2019 року, повний текст рішення складено 18 червня 2019 року, по справі №360/1790/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та невиплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 31.07.2014 року по 30.04.2018 року; стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 31.07.2014 року по 30.04.2018 року в загальному розмірі 64 473,86 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 31.07.2014 року по 06.11.2015 року у загальному розмірі 37945,98 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів; стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 року по 30.04.2018 року у загальному розмірі 19846,04 грн., з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач1 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач1 вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги ті обставини, що у відповідності до вимог п.5 розділу ІІ Порядку №49 військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебувають у районі проведення АТО. Відповідач1 зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження безпосередньої участі позивача у проведенні антитерористичної операції, за яку постановою КМУ від 31.01.2015 року №24 встановлено виплату грошової винагороди. Крім того, судом першої інстанції не було враховано порушення позивачем місячного строку звернення до суду, передбаченого ч.5 ст.122 КАС України.
В апеляційній скарзі відповідач2 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач2 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач2 зазначає, що довідка від 31.12.2018 року №А-107 та накази АТЦ при СБУ не є доказами безпосередньої участі позивача у проведенні антитерористичної операції, а лише підтверджують можливість залучення позивача до антитерористичної операції. Вказаний у довідці період часу є загальним періодом, що визначає можливість залучення позивача до проведення антитерористичної операції. Крім того, судом першої інстанції не було враховано порушення позивачем місячного строку звернення до суду, передбаченого ч.5 ст.122 КАС України.
На адресу суду апеляційної інстанції надіслано відзив на апеляційні скарги, в якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі. Крім того, просив розгляд адміністративної справи проводити за його відсутністю та відсутністю його представника.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, відзив на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач у періоди з 31.07.2014 р. по 07.11.2015р. проходив службу в Головному управлінні МВС України у Луганській області, з 07.11.2015р. по 31.12.2018 р. в Національній поліції (арк.спр. 16, 49).
Згідно довідки Головного управління МВС у Луганській області в особі ліквідаційної комісії від 31.05.2019 року № 5/111/16-2019дск позивач перебував у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань, а саме: наказом першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей) (по стройовій частині) від 25.07.2015 року № 206 був залучений з 31.07.2014 року; наказом першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей) (по стройовій частині) від 20.11.2015 року № 324 вибув з 07.11.2015 року (арк.спр. 99).
З довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 10.05.2019 року №398/111/16-2019дск вбачається, що позивач перебував у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань, а саме: наказом першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей) (по стройовій частині) від 09.12.2015 року № 343 був залучений з 07.11.2015 року; наказом першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей) (по стройовій частині) від 30.04.2018 року № 120дск вибув 30.04.2018 року (арк.спр. 51).
На підставі вищевказаних наказів ГУНП в Луганській області видано позивачу довідку від 31.12.2018 року № 107 про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України про те, що він дійсно в період з 31.07.2014 року по 07.11.2015 року та з 07.11.2015 року по 30.04.2018 року безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області (арк. спр. 14).
Відповідно до довідки ЛК ГУМВСУ у Луганській області від 31.05.2019 року №529/111/22-2019 про доходи позивача за період з 31.07.2014 року по 31.12.2014 року (арк. спр. 93) винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції за спірний період позивачу не нараховувалась.
Відповідно до довідки ЛК ГУМВСУ у Луганській області від 31.05.2019 року №530/111/22-2019 про доходи позивача за період з 01.01.2015 року по 06.11.2015 року (арк. спр. 95) позивачу нараховано:
-за серпень 2015 року в сумі 46858,78 грн (з них 36318,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО за січень-квітень);
-за вересень 2015 року в сумі 54737,99 грн (з них: 7901,65 грн. матеріальна допомога, 38870,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО за травень-серпень);
-за жовтень 2015 року в сумі 14610,18 грн (з них 6064,00 грн. одноразова винагорода за участь в АТО за жовтень);
-за 6 днів листопада 2015 року в сумі 7627,56 грн (з них 1704,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО за 6 днів листопада).
За даними вказаної довідки встановлено, що позивачу всього за період з 01.01.2015 року по 06.11.2015 року виплачено винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в сумі 82956,00 грн.
Відповідно до довідки ГУНП в Луганській області від 17.05.2019 року року №489/111/22-2019 про доходи позивача за період з 07.11.2015 року року по 31.12.2016 року (арк. спр. 64) позивачу нараховано грошове забезпечення:
-за травень 2016 року в сумі 14395,15 грн (з них 2826,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО);
-за червень 2016 року в сумі 13382,15 грн (з них 2400,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО);
-за липень 2016 року в сумі 11932,75 грн (з них 1414,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО);
-за серпень 2016 року в сумі 14229,70 грн (з них: 1200,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО);
-за жовтень 2016 року в сумі 13821,00 грн (з них 1040,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО);
-за листопад 2016 року в сумі 15149,30 грн (з них 1200,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО);
-за грудень 2016 року в сумі 28923,30 грн (з них 1974,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО).
Також за даними вказаної довідки встановлено, що позивачу виплачено винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 року по 31.12.2016 рокув сумі 12054,00 грн.
Відповідно до довідки ГУНП в Луганській області від 17.05.2019р. № 487/111/22-2019 про доходи позивача за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року (арк. спр. 66) позивачу нараховано грошове забезпечення:
-за лютий 2017 року в сумі 15655,30 грн (з них 1006,00 грн. одноразова винагорода за участь в АТО);
-за березень 2017 року в сумі 15449,30 грн (з них 600,00 грн. одноразова винагорода за участь в АТО);
-за квітень 2017 року в сумі 13149,30 грн (з них 1200,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО);
-за травень 2017 року в сумі 14149,30 грн (з них 1200,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО);
-за червень 2017 року в сумі 17949,30 грн (з них 1200,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО);
-за липень 2017 року в сумі 16249,30 грн (з них: 3100,00 грн матеріальна допомога, 1200,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО);
-за серпень 2017 року в сумі 15099,30 грн (з них 1200,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО);
-за вересень 2017 року в сумі 17881,30 грн (з них 232,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО);
-за жовтень 2017 року в сумі 15509,30 грн (з них 960,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО);
-за листопад 2017 року в сумі 14168,30 грн (з них 619,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО);
-за грудень 2017 року в сумі 20255,27 грн (з них 1974,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО).
Також за даними вказаної довідки встановлено, що позивачу виплачено винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в сумі 11391,00 грн.
Відповідно до довідки ГУНП в Луганській області від 17.05.2019 року № 489/111/22-2019 про доходи позивача за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року (арк. спр. 62) позивачу нараховано грошове забезпечення:
-за січень 2018 року в сумі 12375,30 грн (з них 426,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО);
-за лютий 2018 року в сумі 27034,05 грн (з них 1200,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО);
-за березень 2018 року в сумі 15242,10 грн (з них 600,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО);
-за квітень 2018 року в сумі 16157,83 грн (з них 1200,00 грн одноразова винагорода за участь в АТО).
Також за даними вказаної довідки встановлено, що позивачу виплачено винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 01.01.2018 року по 30.04.2018р. в сумі 3426,00 грн.
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Статтею 13 Закону України від 20 березня 2003 року №638-IV «Про боротьбу з тероризмом» (в редакції, чинної у спірний період) визначено, що при проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) суб'єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з положенням, зазначеним у частині другій статті 12 цього Закону.
За рішенням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із керівництвом відповідних суб'єктів боротьби з тероризмом, до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Збройних Сил України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, та органів охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Управління державної охорони України.
Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 р. виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
На виконання наведеної постанови Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 719 від 23 липня 2014 року, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 8 серпня 2014 р. за №939/25716 «Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України» яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць.
Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди), за останньою займаною штатною посадою на час участі в зазначених операціях і заходах.
У п.2 цього наказу визначено, що винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.
Тобто, виходячи з приписів наведених норми, винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції виплачується тільки за час фактичної участі у заходах,передбачених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158.
З 03.02.2015р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року №24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» (далі постанова №24), пунктом 1 якої встановлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.
Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень (абзац 2 пункту 1 Постанови № 24).
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови № 24 винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).
Згідно з пунктом 1 додатку № 1 до Постанови № 24 в період мобілізації (в тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, період проведення антитерористичної операції винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення виплачується за безпосередню участь військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 наказом Міністерства оборони України від 02 лютого 2015 року № 49 «Про особливості виплати винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичної операції», зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2015 року за № 135/26580, затверджено Порядок виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі Порядок №49).
У п. 4 розділу І Порядку № 49 визначено, що виплата винагород здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій), керівництва військових формувань та органів державної влади. Командирам (начальникам) військових частин (закладів, установ, організацій) наказами вищих командирів (начальників, керівників).
За приписами п.3 розділу 2 Порядку №49 винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції виплачується тільки за час фактичної участі у відповідних заходах, які зазначені у п.1 додатку 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 р. № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій».
Відповідно до п.5 розділу ІІ Порядку №49 військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебувають у районі проведення АТО.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 р. N18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» встановлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень.
Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №259 затверджено Інструкцію про розміри та умови виплати винагороди поліцейським в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій (далі Інструкція № 259), а також визначено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції № 259 поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах, під час проведення АТО та інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода:
1) за час перебування в межах визначеної зони (району) проведення воєнного конфлікту чи АТО, інших заходів в умовах особливого періоду в розмірі 1200 гривень, у розрахунку на місяць;
2) у разі безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту), потрапляння під обстріли, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються поліцейськими, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою в розмірі 4200 гривень, у розрахунку на місяць.
Обрахунок проводиться шляхом ділення розміру винагороди на кількість календарних днів у місяці та множення на кількість днів безпосередньої участі (пункт 2 розділу ІІІ Інструкції №259).
Умови виплати винагороди поліцейським за безпосередню участь в АТО визначені у розділу ІІ Інструкції № 259, за приписами пункту 1 якого винагорода виплачується поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах під час проведення АТО та інших заходах в умовах особливого періоду.
Згідно пунктів 2, 3 розділу ІІ Інструкції № 259 винагорода виплачується в разі безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту), потрапляння під обстріли, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються поліцейськими, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Винагорода виплачується пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі поліцейських у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів.
Відповідно до п.5 розділу ІІ Інструкції № 259 підтвердженням безпосередньої участі в АТО для виплати винагороди є наказ центрального органу управління поліцією, територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про відрядження в зону АТО для забезпечення пов'язаних з цим заходів та витяг із наказу штабу АТО або штабу оперативно-тактичного угруповання про включення (виключення) поліцейських до (зі) складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь в АТО.
Тобто, і у відповідності до вимог Інструкції № 259 винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції виплачується тільки за час фактичної участі у відповідних заходах.
Верховний суд у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 805/4523/16-а та від 02 липня 2019 року справа № 805/1189/16-а також дійшов висновку про те, що з аналізу вищенаведених правових норм слідує, що винагорода за безпосередню участь в АТО виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів АТО, а тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах.
При цьому безпосередня участь в АТО на території Донецької та Луганської областей має бути обов'язково підтверджена наказами Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника АТО на території Донецької та Луганської областей) та довідкою, виданою безпосередньо органом, в якому особа проходила службу.
Отже, зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. В подальшому, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, Головним управлінням МВС України в області видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки від 31.12.2018р. № 107 про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України про те, що він дійсно в період з 31.07.2014 року по 07.11.2015 року та з 07.11.2015 року по 30.04.2018 року безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області (арк. спр. 14).
Наведена довідка була видана на підставі наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей) (по стройовій частині) від 25.07.2015 року № 206, від 20.11.2015 року № 324, від 09.12.2015 року № 343, від 30.04.2018 року №120дск.
Згідно довідки Головного управління МВС у Луганській області в особі ліквідаційної комісії від 31.05.2019 року № 5/111/16-2019дск позивач перебував у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань, а саме: наказом першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей) (по стройовій частині) від 25.07.2015 року № 206 був залучений з 31.07.2014 року; наказом першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей) (по стройовій частині) від 20.11.2015 року № 324 вибув з 07.11.2015 року (арк.спр. 99).
З довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 10.05.2019 року №398/111/16-2019дск вбачається, що позивач перебував у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань, а саме: наказом першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей) (по стройовій частині) від 09.12.2015 року № 343 був залучений з 07.11.2015 року; наказом першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей) (по стройовій частині) від 30.04.2018 року № 120дск вибув 30.04.2018 року (арк.спр. 51).
Тобто, наданими доказами підтверджуються ті обставини, що позивач перебував у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань.
Однак, докази на підтвердження фактичної участі позивача у проведенні антитерористичної операції у весь період служби в Головному управлінні МВС України у Луганській області, та з 07.11.2015р. в Національній поліції, в матеріалах справи відсутні.
Суд апеляційної інстанції вважає, що виконання позивачем службових обов'язків у містах, які відносяться до зони проведення АТО, не свідчить про виконання позивачем конкретних завдань, пов'язаних з його безпосередньою участю в проведенні АТО, а тому судом першої інстанції безпідставно стягнуто на користь позивача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за весь період служби з 31.07.2014 р. по 06.11.2015р. в Головному управлінні МВС України у Луганській області та з 07.11.2015р. в Національній поліції.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Луганській області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року по справі №360/1790/19 - задовольнити.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року по справі №360/1790/19 - скасувати.
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та невиплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 31.07.2014 року по 30.04.2018 року; стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 31.07.2014 року по 30.04.2018 року в загальному розмірі 64 473,86 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів - відмовити.
Повне судове рішення складено 15 жовтня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 15 жовтня 2019 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко