ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
15 жовтня 2019 року № 640/6695/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовомДочірнього підприємства «Прем'єр Експо»
доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11 січня 2019 року №0001161404, №0001171404,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Дочірнє підприємство «Прем'єр Експо» (далі - ДП «Прем'єр Експо», позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11 січня 2019 року №0001161404, №0001171404.
В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, оскільки вони носять узагальнюючий характер, без посилань на конкретні документи, які б свідчили про нереальність здійснених ДП «Прем'єр Експо» господарських операцій з контрагентом ТОВ «Компанія Рестайл» (попередня назва ТОВ «АККОРДА»).
У зв'язку із зазначеним, вважає висновки інспектора, щодо завищення позивачем сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 238 419, 00 грн. та заниження сум грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 73 160, 00 грн. у 2016 році за операціями з ТОВ «АККОРДА» стосовно оренди приміщень для ведення господарської діяльності та отримання послуг з розміщення транспортних засобів безпідставними та незаконними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, або заяву про визнання позову.
06 травня 2019 року представником Головного управління ДФС у м. Києві надано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.
Відзив обґрунтовано тим, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі акта від 18 грудня 2018 року №1249/26-15-14-04-05/30856806, за висновками якого встановлено, що на підтвердження виконання умов договорів суборенди позивачем до перевірки були надані акти надання послуг, суми по яких були віднесені до складу витрат, які враховувались при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкові накладні, суми ПДВ по яких були віднесені до складу податкового кредиту ТОВ «Прем'єр Експо» за відповідний період.
Відповідач зазначив, що ряд наданих позивачем первинних документів, підписаних представником ТОВ «Аккорда» ОСОБА_1, яка жодного відношення до господарської діяльності підприємства не має, що підтверджується вироком Вишгородського районного суду Київської області від 06 квітня 2018 року.
10 травня 2019 року позивачем була надана відповідь на відзив, у якій він зазначив, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом - ТОВ «АККОРДА», їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, а також зміна майнового стану у процесі здійснення господарських операцій, що мали місце за укладеними договорами підтверджується наданими первинними документами, відтак всі господарські операції є реальними. Вважає, що відповідач у відзиві на позовну заяву вказаних обставин не спростував.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
З матеріалів справи вбачається, що на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 30 листопада 2018 року №17549, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ДП «Прем'єр Експо» (код 30856806) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Компанія Рестайл» (попередня назва ТОВ «АККОРДА») (код 39424712) за період березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2016 року з податку на додану вартість та податку на прибуток за 2016 рік.
За результатами документальної позапланової перевірки ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 18 грудня 2018 року №1249/26-15-14-04-05/30856806 (далі - Акт перевірки), за висновками якого встановлено наступні порушення:
1. пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 48 773, 00 грн.
2. пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість за загальну суму 158 946, 00 грн., у тому числі за періоди:
- березень 2016 року - 15 742, 00 грн.;
- квітень 2016 року - 15 937, 00 грн.;
- травень 2016 року - 15 481, 00 грн.;
- червень 2016 року - 15 632, 00 грн.;
- липень 2016 року - 15 909, 00 грн.;
- серпень 2016 року - 19 118, 00 грн.;
- вересень 2016 року - 19 165, 00 грн.;
- листопад 2016 року - 21 378, 00 грн.;
- грудень 2016 року - 20 555, 00 грн.
Не погоджуючись із висновками Акта перевірки, позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві із письмовими запереченнями на акт .
ГУ ДФС у м. Києві листом від 08 січня 2019 року за вих. №1928/10-26-15-14-04-05-12 «Про розгляд заперечення», заперечення ДП «Прем'єр Експо» залишено без задоволення, а висновки акта документальної позапланової перевірки від 18 грудня 2018 року №1249/26-15-14-04-05/30856806 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Прем'єр Експо» (код 30856806) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Компанія Рестайл» (попередня назва ТОВ «АККОРДА») (код 39424712) за період березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2016 року з податку на додану вартість та податку на прибуток за 2016 рік» - без змін.
11 січня 2019 року ГУ ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення - рішення, а саме:
- №0001161404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 73 160, 00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 48 773, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 24 387, 00 грн.;
- №0001171404, яким позивачу зменшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 238 419, 00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 158 946, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 79 473, 00 грн.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ГУ ДФС у м. Києві.
Рішенням ДФС України від 18 березня 2019 року №12385/6/99-99-11-04-02-25, податкові повідомлення - рішення від 11 січня 2019 року №0001161404 та №0001171404 залишено без змін, а скаргу ДП «Прем'єр Експо» - без задоволення.
Незгода позивача із вказаним рішенням відповідача, зумовила його звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Підпунктом 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг.
За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Між тим, як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.
Водночас, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
За змістом частини 1 статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 статті 9 цього Закону передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.
Між тим, відповідно до пунктів 2.4, 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення №88) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.
У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З метою встановлення факту реального здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з'ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
При цьому, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.
Матеріалами справи встановлено, що 26 червня 2014 року між ТОВ «Форум - Менеджмент Груп» (орендарем) та ДП «Прем'єр Експо» (суборендарем) укладено договір суборенди №685, за змістом пункту 1.1. якого орендар зобов'язується передати в суборенду, а суборендар зобов'язується прийняти, згідно умов цього договору, нежитлове приміщення 1 (офіс 4А/21), план якого наведений у додатку №1 до цього договору, розташоване на 2 поверсі в будівлі за адресою: м. Київ, вул. М. Пимоненка, 13, корпус 4, вхід літ. «А». Право орендаря на передачу приміщення в суборенду передбачено умовами укладеного з орендодавцем договору оренди від 05 серпня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В., зареєстрованого в реєстрі за №19509.
Відповідно до пунктів 1.2.1, 1.4.1 договору, строк оренди становить з 31 липня 2014 року до 30 липня 2015 року.
Суборендар сплачує орендарю орендну плату, яка становить 68 014, 65 грн., ПДВ 13 602, 93 грн., всього 81 617, 58 грн. за один повний календарний місяць суборенди.
09 вересня 2014 року між ТОВ «Форум - Менеджмент Груп» (орендарем) та ДП «Прем'єр Експо» (суборендарем) укладено додаткову угоду до договору суборенди №685 від 26 червня 2014 року, у відповідності до якого, у зв'язку зі зменшенням площі суборендованого приміщення, сторони дійшли згоди з 19 жовтня 2014 року викласти підпункт 1.4.1 пункту 1.4 договору викласти у наступній редакції: «Суборендар сплачує орендарю орендну плату, яка становить 34 957, 62 грн., ПДВ 6 991, 52 грн., всього 41 949, 14 грн. за один повний календарний місяць суборенди».
31 жовтня 2014 року між ТОВ «Форум - Менеджмент Груп» (первісним орендарем), ТОВ «АККОРДА» (новим орендарем) та ДП «Прем'єр Експо» (суборендарем) укладено договір про внесення змін до договору суборенди №685 від 26 червня 2014 року, відповідно до пункту 1.1 якого у зв'язку із закінченням строку оренди за Договором оренди від 05 серпня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В., зареєстрованого в реєстрі за №19509, укладеного первісним орендарем з власником приміщень - ПАТ «Славутич» та вступом в дію договору оренди №ДС 825 від 31 жовтня 2014 року, укладеного між власником приміщень та новим орендарем, сторони досягли згоди про заміну сторони у зобов'язанні - орендаря за договором суборенди №685 від 26 червня 2014 року, укладеним між первісним орендарем та суборендарем. Новий орендар приймає на себе всі права та зобов'язання первісного орендаря за основним договором, в тому числі, але не виключно щодо отримання відшкодування вартості сервісних послуг, орендної плати та/чи штрафних санкцій.
08 липня 2015 року між ТОВ «АККОРДА» (орендарем) та ДП «Прем'єр Експо» (суборендарем) укладено додаткову угоду №2 до договору суборенди №685 від 26 червня 2014 року, за умовами якого сторони дійшли згоди щодо продовження строку суборенди зо договором до 31 липня 2016 року.
Пункт 1.4.1 викладено у наступній редакції: «З 31 липня 2015 року по 31 липня 2016 року суборендар сплачує орендарю орендну плату, яка становить 42 211, 80 грн., ПДВ 8 422, 36 грн., всього 50 654, 16 грн. за один повний календарний місяць суборенди».
Відповідно до акту прийому - передачі (повернення) приміщення від 31 липня 2016 року, укладеного між ТОВ АККОРДА» та ДП «Прем'єр Експо» приміщення за договором суборенди №685 від 26 червня 2014 року повернуто орендарю 31 липня 2016 року.
На підтвердження виконання умов договору суборенди №685 від 26 червня 2014 року позивачем надані наступні документи:
- акт надання послуг №1835 від 31 березня 2016 року;
- акт надання послуг №1667 від 31 березня 2016 року;
- акт надання послуг №2991 від 30 квітня 2016 року;
- акт надання послуг №2587 від 30 квітня 2016 року;
- акт надання послуг №3711 від 31 травня 2016 року;
- акт надання послуг №3475 від 31 травня 2016 року;
- акт надання послуг №502 від 30 червня 2016 року;
- акт надання послуг №1039 від 30 червня 2016 року;
- акт надання послуг №1372 від 31 липня 2016 року;
- акт надання послуг №1708 від 31 липня 2016 року;
- платіжне доручення №252 від 04 березня 2016 року;
- платіжне доручення №253 від 04 березня 2016 року;
- платіжне доручення №263 від 09 березня 2016 року;
- платіжне доручення №408 від 05 квітня 2016 року;
- платіжне доручення №407 від 05 квітня 2016 року;
- платіжне доручення №587 від 06 травня 2016 року;
- платіжне доручення №588 від 06 травня 2016 року;
- платіжне доручення №789 від 07 червня 2016 року;
- платіжне доручення №790 від 07 червня 2016 року;
- платіжне доручення №920 від 07 липня 2016 року;
- платіжне доручення №1043 від 03серпня 2016 року;
- платіжне доручення №1184 від 05 вересня 2016 року;
13 липня 2016 року між ТОВ АККОРДА» (орендарем) та ДП «Прем'єр Експо» (суборендарем) укладено договір суборенди №ДС1112, згідно з пунктом 1.1 якого орендар зобов'язується передати в суборенду, а суборендар зобов'язується прийняти, згідно умов цього договору, нежитлове приміщення 1 (офіс 4А/21), план якого наведений у додатку №1 до цього договору, розташоване на 2 поверсі в будівлі за адресою: м. Київ, вул. М. Пимоненка, 13, корпус 4, вхід літ. «А».
Відповідно до пунктів 1.2.1, 1.4.1 договору, строк оренди становить з 01 серпня 2016 року до 29 липня 2019 року.
Суборендар сплачує орендарю орендну плату, яка становить:
А) В період суборенди з 01 серпня 2016 року по 31 липня 2017 року 58 256, 18 грн., крім того ПДВ 11 651, 24 грн., всього 69 907, 42 грн. за один повний календарний місяць суборенди, що є еквівалентом 2 814, 12 доларів США з ПДВ.
Б) В період суборенди з 01 серпня 2017 року по 31 липня 2018 року 69 907, 33 грн., крім того ПДВ 13 981, 47 грн., всього 83 888, 80 грн. за один повний календарний місяць суборенди, що є еквівалентом 3 376, 94 доларів США з ПДВ.
В) В період суборенди з 01 серпня 2018 року по 29 липня 2019 року 77 764, 91 грн., крім того ПДВ 15 534, 98 грн., всього 93 209, 89 грн. за один повний календарний місяць суборенди, що є еквівалентом 3 752, 16 доларів США з ПДВ.
Згідно акта прийому - передачі приміщення від 01 серпня 2016 року, укладеного між ТОВ АККОРДА» (орендарем) та ДП «Прем'єр Експо» (суборендарем) 01 серпня 2016 року орендар за умовами договору суборенди №ДС1112 від 13 липня 2016 року передав, а суборендар прийняв нежитлове приміщення (офіс 4А/21), розташоване на 2 поверсі в корпусі 4А по вул. М. Пимоненка, 13, зазначене у п. 1.1 договору.
31 жовтня 25016 року між ТОВ АККОРДА» (орендарем) та ДП «Прем'єр Експо» (суборендарем) укладено Угоду про розірвання договору суборенди №ДС1112 від 13 липня 2016 року, у мовами якого сторони дійшли згоди припинити дію договору з 31 грудня 2016 року.
За актом прийому - передачі (повернення) приміщення від 31 грудня 2016 року нежитлове приміщення, зазначене у пункті 1.1 договору було повернуто суборендарем орендарю 31 грудня 2016 року.
На підтвердження виконання умов за договором суборенди №ДС1112 від 13 липня 2016 року позивачем надані наступні документи:
- акт надання послуг №2570 від 31 серпня 2016 року;
- акт надання послуг №2041 від 31 серпня 2016 року;
- акт надання послуг №3328 від 30 вересня 2016 року;
- акт надання послуг №2935 від 30 вересня 2016 року;
- акт надання послуг №4248 від 31 жовтня 2016 року;
- акт надання послуг №3809 від 31 жовтня 2016 року;
- акт надання послуг №5147 від 30 листопада 2016 року;
- акт надання послуг №4967 від 30 листопада 2016 року;
- акт надання послуг №5591 від 31 грудня 2016 року;
- акт надання послуг №5837 від 31 грудня 2016 року;
- платіжне доручення №1044 від 03 серпня 2016 року;
- платіжне доручення №1074 від 11 серпня 2016 року;
- платіжне доручення №1183 від 05 вересня 2016 року;
- платіжне доручення №1429 від 07 жовтня 2016 року;
- платіжне доручення №1431 від 07 жовтня 2016 року;
- платіжне доручення №1673 від 04 листопада 2016 року;
- платіжне доручення №1674 від 04 листопада 2016 року;
- платіжне доручення №1843 від 05 грудня 2016 року;
- платіжне доручення №1844 від 05 грудня 2016 року;
- платіжне доручення №1980 від 29 грудня 2016 року.
28 жовтня 2016 року між ТОВ «АККОРДА» (орендарем) та ДП «Прем'єр Експо» (суборендарем) укладено договір суборенди №28-102016, відповідно до пункту 1.1 якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування (оперативну суборенду) малий конференц - зал, включаючи встановлене у ньому обладнання та меблі, план якого наведений в додатку №1 до цього договору, що знаходиться в підвалі будівлі корпусу 1С за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка, 13.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.3 та 2.4 договору строк суборенди приміщення за цим договором становить 10 годин 00 хвилин (протягом 01 листопада 2016 року з 09:00 до 19:00) та 10 годин 00 хвилин (протягом 03 листопада 2016 року з 09:00 до 19:00).
Розмір орендної плати становить 240, 00 грн., крім того ПДВ 48, 00 грн., всього 288, 00 грн. за одну годину суборенди приміщення.
Орендна плата за весь строк суборенди, вказаний в п. 2.1 договору, становить 4 800, 00 грн., крім того ПДВ 960, 00 грн., всього 5 760, 00 грн., та сплачується авансом до початку строку суборенди по цьому договору протягом двох робочих днів з моменту виставлення орендарем відповідного розрахунку.
Прийом та повернення приміщення за договором суборенди №28-102016 від 28 жовтня 2016 року підтверджується актами прийому - передачі приміщення від 01 листопада 2016 року та від 03 листопада 2016 року, а також актами прийому - передачі (повернення) від 01 листопада 2016 року та від 03 листопада 2016 року.
На підтвердження виконання умов за договором суборенди №28-102016 від 28 жовтня 2016 року позивачем надано наступні документи:
- акт надання послуг №4380 від 01 листопада 2016 року;
- акт надання послуг №4381 від 03 листопада 2016 року;
- платіжне доручення №1715 від 11 листопада 2016 року;
- платіжне доручення №1716 від 11 листопада 2016 року.
Також, 26 червня 2014 року між ТОВ «Форум - Менеджмент Груп» (виконавцем) та ДП «Прем'єр Експо» (замовником) укладено договір про надання послуг з розміщення транспортних засобів № 203 С, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати послуги з розміщення легкових автомобілів замовника на організованій виконавцем території за адресою, вказаною в п. 1.4 договору, а саме: м. Київ, вул. М. Пимоненка, 13, бізнес - центр «Форум Ділове Містечко», а замовник оплачує зазначені послуги на умовах, встановлених цим договором.
Відповідно до пункту 1.5 договору датою початку надання послуг є 01 серпня 2014 року, датою закінчення надання послуг є 30 липня 2015 року.
За умовами пункту 3.1 договору вартість послуг виконавця становить: 3 870, 00 грн., ПДВ 774, 00 грн., всього 4 644, 00 грн. за один повний календарний місяць.
31 жовтня 2014 року між ТОВ «Форум - Менеджмент Груп» (первісним виконавцем), ТОВ «АККОРДА» (новим виконавцем) та ДП «Прем'єр Експо» (замовником) укладено договір про внесення змін до договору про надання послуг з розміщення транспортних засобів №203С від 26 червня 2014 року (про заміну сторони у зобов'язанні), за умовами якого сторони досягли згоди про заміну з 01 листопада 2014 року сторони - виконавця за договором про надання послуг з розміщення транспортних засобів №203С від 26 червня 2014 року, укладеним між первісним виконавцем та замовником. Новий виконавець приймає на себе всі права та зобов'язання первісного виконавця за основним договором.
Додатковою угодою №1 до договору про надання послуг з розміщення транспортних засобів №203С від 26 червня 2014 року сторони домовились з 30 липня 2015 року викласти пункт 1.5 договору у наступній редакції: «Датою початку надання послуг є 01 серпня 2014 року, датою закінчення надання послуг є 30 липня 2016 року.
Додатковою угодою №2 до договору про надання послуг з розміщення транспортних засобів №203С від 26 червня 2014 року сторони домовились з 30 липня 2015 року викласти пункт 1.5 договору у наступній редакції: «Датою початку надання послуг є 01 серпня 2014 року, датою закінчення надання послуг є 31 липня 2016 року.
На підтвердження виконання сторонами умов договору про надання послуг з розміщення транспортних засобів №203С від 26 червня 2014 року позивачем надані наступні документи:
- акт надання послуг №1785 від 31 березня 2016 року;
- акт надання послуг №2699 від 30 квітня 2016 року;
- акт надання послуг №3432 від 31 травня 2016 року;
- акт надання послуг №445 від 30 червня 2016 року;
- акт надання послуг №1494 від 31 липня 2016 року;
- платіжне доручення №252 від 04 березня 2016 року;
- платіжне доручення №406 від 05 квітня 2016 року;
- платіжне доручення №607 від 11 травня 2016 року;
- платіжне доручення №774 від 03 червня 2016 року;
- платіжне доручення №905 від 06 липня 2016 року.
13 липня 2016 року між ТОВ «АККОРДА» (виконавцем) та ДП «Прем'єр Експо» (замовником) укладено договір про надання послуг з розміщення транспортних засобів №66С, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати послуги з розміщення легкових автомобілів замовника, які приїжджають на зустрічі/переговори до замовника з метою надання послуг/виконання робіт тощо на організованій виконавцем території біля офісного приміщення, яке займає замовник, за адресою, вказаною в п. 1.4 договору, а саме: м. Київ, вул. М. Пимоненка, 13, бізнес - центр «Форум Ділове Містечко», а замовник оплачує зазначені послуги на умовах, встановлених цим договором.
Відповідно до пункту 1.5 договору датою початку надання послуг є 01 серпня 2016 року, датою закінчення надання послуг є 31 липня 2017 року.
За умовами пункту 3.1 договору вартість послуг виконавця становить: 5 962, 00 грн., ПДВ 1 192, 40 грн., всього 7 154, 40 грн. за один повний календарний місяць.
Додатковою угодою №1 до договору про надання послуг з розміщення транспортних засобів №66С від 13 липня 2016 року сторони домовились про припинення дії договору за взаємною згодою та викласти пункт 1.5 договору у наступній редакції: «Датою початку надання послуг є 01 серпня 2016 року, датою закінчення надання послуг є 31 грудня 2016 року.
На підтвердження виконання умов договору про надання послуг з розміщення транспортних засобів №66С від 13 липня 2016 року позивачем надані наступні документи:
- акт надання послуг №2192 від 31 серпня 2016 року;
- акт надання послуг №3057 від 30 вересня 2016 року;
- акт надання послуг №3750 від 31 жовтня 2016 року;
- акт надання послуг №5083 від 30 листопада 2016 року;
- акт надання послуг №5533 від 31 грудня 2016 року;
- платіжне доручення №1042 від 03 серпня 2016 року;
- платіжне доручення №1182 від 05 вересня 2016 року;
- платіжне доручення №1430 від 07 жовтня 2016 року;
- платіжне доручення №1672 від 04 листопада 2016 року;
- платіжне доручення №1845 від 05 грудня 2016 року.
Також, у матеріалах справи містяться податкові накладні за спірний період (том 2, а.с. 23-57) та оборотно - сальдові відомості по рахунку за спірний період (том 2, а.с. 58-68).
Крім того, згідно з пунктом 1.1 договору про надання послуг №08/06 від 08 червня 2016 року, укладеного між ДП «Прем'єр Експо» (замовником) та ФОП Бєлєвцов С.А. (виконавцем), відповідно до даного договору виконавець надає замовнику транспортні послуги по перевезенню на конференцію «Ефективність участі у виставках» групи потенційних учасників виставки «KyivBuild 2017», а замовник зобовязується прийняти вказані послуги і своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю вартість вказаних послуг.
Пунктами 1.2 та 1.2 вказаного договору сторонами обумовлено, що послуги надаються з: дата виїхду з м. Харків: 16 червня 2016 року до дата повернення до м. Харків: 18 червня 2016 року.
Перевезення здійснюється за погодженим маршрутом, а саме: м. Харків - м. Київ (вул. Пимомненка, 13, БЦ «Форум»).
Аналогічний договір було про надання послуг було укладено між ДП «Прем'єр Експо» (замовником) та ФОП Данчев І.В. (виконавцем) за №13/06 від 13 червня 2016 року, щодо надання транспортних послуг по перевезенню на конференцію «Ефективність участі у виставках» групи потенційних учасників виставки «KyivBuild 2017» з м. Одеса до м. Київ (вул. Пимомненка, 13, БЦ «Форум»).
За договором про надання телекомунікаційних послуг №261113 від 26 листопада 2013 року, укладеним між ТОВ «Гігатранс» (виконавцем) та ДП «Прем'єр Експо» (замовником), виконавець зобов'язався надавати замовнику телекомунікаційні послуги відповідно до специфікації, а саме: доступ до мережі інтернет за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка, 13, офіс 4А/21, а замовник своєчасно оплачувати їх.
Надання вказаних послуг позивачу підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), а саме:
- №ОУ-0001067 за березень 2016 року;
- №ОУ-0005109 за квітень 2016 року;
- №ОУ-0005531 за травень 2016 року;
- №ОУ-0005928 за червень 2016 року;
- №ОУ-0006284 за липень 2016 року.
Також, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій та використання орендованого приміщення у господарській діяльності, позивачем долучено до матеріалів справи договір виготовлення продукції №1/15 від 10 лютого 2015 року, укладеного з ТОВ «МУРАВ'Ї», за умовами якого замовник замовляє, а виконавець зобов'язується за винагороду виготовляти поліграфічну продукцію у відповідності з її описом і на умовах, які викладаються в рахунках - фактурах, та передати її замовнику у власність, за затвердженими замовником макетами.
Пунктом 4.2.4 договору передбачено, що передача замовнику виготовленої продукції здійснюється за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка, 13, офіс 4А/21.
Виконання умов вказаного договору підтверджується видатковими накладними: №РН-0000018 від 30 березня 2016 року, №РН-0000020 від 26 квітня 2016 року, №РН-0000024 від 05 травня 2016 року, РН-0000039 від 31 серпня 2016 року, №РН-0000046 від 20 вересня 2016 року, №РН-0000053 від 25 жовтня 2016 року.
У взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, аналізуючи складені між позивачем та контрагентом первинні документи, що долучені до матеріалів справи, а також враховуючи викладені у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2019 року висновки, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять обов'язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктом 2.4 Положення, а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов'язань та капіталу позивача.
Разом з тим, відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що наведені вище первинні документи, зокрема акти надання послуг підписано зі сторони ТОВ «АККОРДА» ОСОБА_1 , яка жодного відношення до господарської діяльності підприємства не мала, що у свою чергу було встановлено вироком Вишгородського районного суду Київської області від 06 квітня 2018 року у справі №363/4995/17, на що суд зазначає наступне.
Вироком Вишгородського районного суду у Київській області від 06 квітня 2018 року по справі №363/4995/17 за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000002519 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205-1 Кримінального кодексу України затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 19 грудня 2017 року між заступником начальника відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України Якубець О.С. та обвинуваченою ОСОБА_1 , за участі захисника Бекірова С .Н.
ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205-1 Кримінального кодексу України та призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 8 500, 00 грн.
Зі змісту вказаного вироку вбачається наступне:
«В березні 2016 року у місті Борисполі Київської області ОСОБА_1 , зустрілась зі своїм знайомим на ім'я ОСОБА_3 , повні анкетні дані особи досудовим розслідуванням не встановлено, з приводу свого працевлаштування. Особа на ім'я ОСОБА_3 , запропоновував ОСОБА_1 призначити її на посаду директора підприємства ТОВ «АККОРДА», теперішня назва якої ТОВ «Компанія Рестайл» та надати йому паспорт і ідентифікаційний код останньої з метою внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей.
Крім того, особа на ім'я ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_1 необхідно буде підписати документи, які будуть використовуватися у подальшому для здійснення незаконних фінансово господарський операцій, від імені ТОВ «АККОРДА». За вказані дії він пообіцяв ОСОБА_1 винагородження у вигляді грошових коштів, які він буде перераховувати на її картковий рахунок.
Розуміючи протиправний характер своїх дій, усвідомлюючи про відсутність навиків і досвіду для виконання таких обов'язків, пов'язаних із зайняттям підприємницькою діяльністю, ОСОБА_1 з корисливих мотивів, не маючи наміру здійснювати господарську діяльність від імені вказаного товариства, погодилась на таку пропозицію.
На час підписання протоколу № 7 від 01 березня 2016 року загальних зборів учасників ТОВ «АККОРДА» (код ЄДРПОУ 39424712) та довіреності від 02 березня 2016 року № б/н, ОСОБА_1 розуміла та усвідомлювала, що вона вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до Закону подаються для проведення державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «АККОРДА» (код ЄДРПОУ 39424712), оскільки ОСОБА_1 погодилася на пропозицію невстановленої слідством особи про те, що директором товариства буде призначено її та вона, в подальшому, до діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «АККОРДА» (код ЄДРПОУ 39424712) не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням реквізитів товариства з обмеженою відповідальністю «АККОРДА» (код ЄДРПОУ 39424712) будуть займатись інші особи…».
З урахуванням вищенаведеного, відповідачем зроблено висновок про неможливість вчинення господарських операцій ДП «Прем'єр Експо» з контрагентом ТОВ «АККОРДА» у перевіряємому періоді (2016 рік) та виписані вищенаведені первинні бухгалтерські документи не відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».
Суд не погоджується з висновками відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з частиною 1 статті 205-1 Кримінального кодексу України внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 , яка виконувала обов'язки директора ТОВ «АККОРДА» з 02 квітня 2016 року, визнано винною у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, в той час, як предмет розгляду справи №640/6695/19 є заниження податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість шляхом здійснення «фіктивних» фінансово-господарських операцій ДП «Прем'єр Експо» з його контрагентами, зокрема ТОВ «АККОРДА».
Таким чином, виходячи з вищенаведеного вирок у справі №363/4995/17 не може бути належним доказом в підтвердження факту нереальності здійснених операцій між ДП «Прем'єр Експо» та ТОВ «АККОРДА», у зв'язку з тим, що позивачем підтверджено факт використання майна, взятого у ТОВ «АККОРДА», крім того надано належним чином оформлені первинні документи.
Європейський суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.
Крім того, Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22 січня 2009 року у справі «Булвес проти Болгарії» зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної особи або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливо для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.
Згідно з постановою Верховного Суду №К/9901/2030/17, №821/589/17 від 06 лютого 2018 року фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Також, відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Отже, фінансова відповідальність платника податку можлива лише за умови доведення контролюючим органом факту порушення таким платником законодавства з питань оподаткування, чого відповідачем здійснено не було.
Відтак, застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування є неправомірним.
Враховуючи викладене, збільшення відповідачем сум грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 73 160, 00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 48 773, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 24 387, 00 грн., а також зменшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 238 419, 00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 158 946, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 79 473, 00 грн. є неправомірними, а відтак спірні податкові повідомлення - рішення від 11 січня 2019 року №0001161404, №0001171404 прийняті відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, ГУ ДФС у м. Києві приймаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення, діяло поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
У відповідності до приписів статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДІС у м. Києві сплачену суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 33 600, 00 грн.
З цією метою ним надано суду копію договору про надання правової допомоги №2019-03-27 від 27 березня 2019 року, протокол доручення №1 від 27 березня 2019 року, акт виконаних доручень №1 від 22 травня 2019 року до договору про надання правової допомоги №2019-03-27 від 27 березня 2019 року з додатком та платіжне доручення №4955 від 01 квітня 2019 року.
Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової допомоги №2019-03-27 від 27 березня 2019 року, укладеного між ДП «Прем'єр Експо» та Адвокатським об'єднанням «Адвокатська фірма «Столичний Адвокат» довіритель доручає, а адвокатська фірма бере на себе зобов'язання надавати йому необхідну професійну правничу (правову) допомогу, зокрема, але не тільки: надавати довірителю правові консультації та роз'яснення з юридичних питань, здійснювати його представництво, захист прав та інтересів у кримінальних провадженнях, а також провадженнях у справах про адміністративні правопорушення, його представництво, захист прав та інтересів у цивільному, господарському, адміністративному та конституційному провадженнях у судах України усіх інстанцій та Конституційному Суді України, а також перед будь - якими третіми особами, у тому числі, але не тільки: перед усіма державними органами України, органами прокуратури та досудового розслідування, органами державної виконавчої служби, в органах Державної казначейської служби України, Міністерства юстиції України, перед приватними виконавцями, органами місцевого самоврядування України, перед Уповноваженим Верховної ради України з прав людини, перед Радою бізнес - омбудсмена, перед юридичними та фізичними особами, посадовими особами вказаних вище органів та юридичних осіб, а також надавати довірителю інші види професійної правничої (правової) допомоги в обсягах та на умовах, передбачених даним договором, додатками до нього, у тому числі, протоколами доручення.
Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору адвокатська фірма бере на себе зобов'язання надавати професійну правничу (правову) допомогу згідно умов договору на підставі протоколів доручення до цього договору, що підписуються обома сторонами. Протоколи доручення оформлюються у вигляді додатків до цього договору та стають його невід'ємною частиною з моменту їх підписання обома сторонами.
За умовами пункту 5.1 договору строки сплати та розмір винагороди, що сплачує довіритель на користь адвокатської фірми за надання професійної правничої допомоги згідно умов цього договору, порядок її обчислення (фіксована сума, погодинна оплата тощо) та внесення (авансування, часткова передоплата за результатом тощо) вказується сторонами у протоколах доручення(та/або додатках до них), в усній формі, або в актах, або шляхом вчинення конклюдентних дій.
Згідно з пунктом 1 протоколу доручення №1 від 27 березня 2019 року, інтереси позивача представляє старший адвокат Адвокатське об'єднання «Адвокатська фірма «Столичний адвокат», в особі старшого адвоката Рибачковського К.Е., яка приймає до виконання наступне доручення та на таких умовах: в рамках даного протоколу Адвокатська фірма здійснює надання правничої допомоги довірителю, під час судового оскарження податкових повідомлень - рішень №0001161404 та №0001171404, складених відносно довірителя ГУ ДФС у м. Києві 11 січня 2019 року (за результатами проведеної ГУ ДФС у м. Києві документальної позапланової виїзної перевірки щодо довірителя, оформленої Актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки №1249/26-15-14-04-05/30856806 від 18 грудня 2018 року) у суді 1 інстанції (Окружному адміністративному суді м. Києва).
Пунктами 2 та 4 протоколу доручення визначено, що за виконання доручень, визначених в пункті 1 даного протоколу, довіритель сплачує адвокатській фірмі винагороду (гонорар) в сумі 28 000, 00 грн., крім того ПДВ - 5 600, 00 грн., всього - 33 600, 00 грн.
Сума винагороди Адвокатської фірми, визначена в пункті 2 є твердою і не залежить від кількості часу, витраченого адвокатом на виконання доручень, що визначені цим протоколом доручення.
У відповідності до акта виконаних доручень №1 від 22 травня 2019 року до договору про надання правової допомоги №2019-03-27 від 27 березня 2019 року, а також додатку до нього адвокатська фірма вчинила наступні дії на виконання доручення:
- здійснила правовий аналіз акту податкової перевірки №1249/26-15-14-04-05/30856806 від 18 грудня 2018 року на підставі якого ГУ ДФС у м. Києві складені податкові повідомлення - рішення;
- здійснила правовий аналіз первинних бухгалтерських документів (договори, акти наданих послуг, платіжні доручення, податкові накладні) щодо взаємодії клієнта з контрагентом ТОВ «Компанія Рестайл» (попередня назва ТОВ «АККОРДА»);
- здійснила правовий аналіз вироку Вишгородського районного суду Київської області від 06 квітня 2018 року у справі №363/4995/17;
- здійснила аналіз судової практики стосовно визнання господарських операцій недійсними на підставі існування вироку відносно контрагента за статтею 205-1 Кримінального кодексу України;
- підготувала позовну заяву від імені довірителя до ГУ ДФС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0001161404 та №0001171404, складених відносно довірителя ГУ ДФС у м. Києві 11 січня 2019 року;
- сформувала додатки до позовної заяви;
- здійснила виїзд до Окружного адміністративного суду м. Києва для подання позовної заяви;
- підготувала повідомлення до ГУ ДФС у м. Києві про судове оскарження податкових повідомлень - рішень №0001161404 та №0001171404 від 11 січня 2019 року;
- здійснила виїзд до ГУ ДФС у м. Києві для подання повідомлення про судове оскарження податкових повідомлень - рішень №0001161404 та №0001171404 від 11 січня 2019 року;
- підготувала письмове пояснення на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року про відкриття провадження у справі;
- здійснила правовий аналіз відзиву на позовну заяву ГУ ДФС у м. Києві, а також доданих до нього документів. Підготувала відповіді на відзив ГУ ДФС у м. Києві у справі №640/6695/19;
- склала відповідь на відзив ГУ ДФС у м. Києві у справі №640/6695/19.
Витрачений час на здійснення вище перелічених дій становить 21,75 годин, узгоджений бюджет 28 000, 00 грн., ПДВ - 5 600, 00 грн., всього - 33 600, 00 грн.
Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частинами 7 - 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Витрати на виконання договору про надання правової допомоги №2019-03-27 від 27 березня 2019 року, що підтверджуються платіжним дорученням №4955 від 01 квітня 2019 року на суму 33 600, 00 грн. відносяться до витрат на професійну правничу допомогу та в розумінні приписів статті 132 КАС України є судовими витратами позивача.
При цьому, вказані судові витрати, з урахуванням наданих доказів є доведеними та повністю відповідають вимогам приписів статті 134 КАС України та підлягають стягненню пропорційно до задоволених вимог у відповідності до статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
У той же час, суд зазначає, що заява про розподіл судових витрат була подана позивачем 13 червня 2019 року, проте станом на час ухвалення рішення у справі відповідачем жодних заперечень щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу суду не надано.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И зР І Ш И В:
1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Прем'єр Експо» (код ЄДРПОУ 30856806, адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11 січня 2019 року №0001161404, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11 січня 2019 року №0001171404, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.
4. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь Дочірнього підприємства «Прем'єр Експо» (код ЄДРПОУ 30856806, адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 673, 69 грн. (чотири тисячі шістсот сімдесят три гривні шістдесят дев'ять копійок), а також, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 33 600, 00 грн. (тридцять три тисячі шістсот гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.М. Погрібніченко