ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
15 жовтня 2019 року № 640/6725/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства «Сервіс»
доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18 грудня 2018 року №0948421213, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Державне підприємство «Сервіс» (далі - ДП «Сервіс», позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18 грудня 2018 року №0948421213, яким застосовано до ДП «Сервіс» штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10 % з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 29 863, 80 грн.;
- зобов'язати ГУ ДФС у м. Києві виключити з інтегрованої картки платника податків ДП «Сервіс» облікові показники (операції) щодо застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 10 % за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 29 863, 48 грн. на підставі податкового повідомлення - рішення від 18 грудня 2018 року №0948421213.
В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення №0948421213, яким позивачу на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов'язання нараховано 10 % штрафу з податку на додану вартість у розмірі 29 863, 48 грн., оскільки відносно підприємства відсутні узгоджені грошові зобов'язання з податку на додану вартість, які визначені контролюючим органом самостійно.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, або заяву про визнання позову.
04 червня 2019 року представником Головного управління ДФС у м. Києві надано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.
Відзив обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, підстав для скасування спірного рішення не вбачається, оскільки, на думку податкового органу, спірне податкове повідомлення - рішення прийнято у відповідності до вимог податкового законодавства.
10 червня 2019 року позивачем була надана відповідь на відзив, у якій зазначив, що всі декларації за вказані податкові періоди ним були подані вчасно, що підтверджується квитанціями про отримання контролюючим органом податкових декларацій. Вважає, що наявність в інтегровані картці платника податку боргу у розмірі 74 658, 70 грн. є наслідком невиконання ДПІ у Шевченківському районі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2017 року у справі №826/17581/16, якою вона була зобов'язана списати позивачу борг у розмірі 77 432, 45 грн. на підставі підпункту «а» пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ДП «Сервіс» (код ЄДРПОУ 25139756).
За результатами камеральної перевірки податковим органом складено акт №28182/26-15-12-13-20 від 27 листопада 2018 року (далі - Акт перевірки), за висновками якого встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення ДП «Сервіс» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, передбачених пунктом 57.1 статті 57, статті 203 Податкового кодексу України з урахуванням статті 102 Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 18 грудня 2018 року №0948421213, яким позивача, на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 298 634, 80 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 29 8263, 48 грн.
Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДФС України.
За результатами розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 20 березня 2019 року №22967/6/99-99-11-06-01-25, яким податкове повідомлення - рішення від 18 грудня 2018 року №0948421213 залишено без змін, а скаргу - без задовлення.
Незгода з вказаним податковим повідомленням - рішенням відповідача обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.
Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктами 203.1 та 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, відповідальність за затримку сплати грошового зобов'язання, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, настає лише у разі, якщо таке податкове зобов'язання є узгодженим.
Матеріалами справи встановлено, що висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що ДП «Сервіс» порушено граничні строки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими деклараціями з податку на додану вартість, а саме:
- податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2018 року, реєстраційний №9121763822, подана 18 червня 2018 року (підтверджується квитанцією №2), проведення оплати підтверджується платіжними дорученнями №136 від 19 червня 2018 року, №133 від 12 червня 2018 року та №131 від 04 червня 2018 року;
- податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2018 року, реєстраційний №9146033220, подана 16 липня 2018 року (підтверджується квитанцією №2), проведення оплати підтверджується платіжними дорученнями №143 від 23 липня 2018 року, №141 від 12 липня 2018 року, №140 від 05 липня 2018 року;
- податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2018 року, реєстраційний №9174215454, подана 17 серпня 2018 року (підтверджується квитанцією №2), проведення оплати підтверджується платіжними дорученнями №1045 від 17 серпня 2018 року та №1024 від 02 серпня 2018 року;
- податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2018 року, реєстраційний №9199430265, подана 17 вересня 2018 року (підтверджується квитанцією №2), проведення оплати підтверджується платіжними дорученнями №153 від 05 вересня 2018 року та №158 від 17 вересня 2018 року.
Таким чином, ДП «Сервіс» було сплачено суму податкових зобов'язань, визначених ним у податкових деклараціях за травень - серпень 2018 року у встановлений пунктом 57.1 статті 57, пунктами 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України строк, у зв'язку із чим, підстави для застосування штрафу у розмірі 10 % за порушення граничного строку сплати податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у відповідача були відсутні.
Крім того, матеріалами справи встановлено, що по усіх наведених вище податкових деклараціях сума грошового зобов'язання на яку відповідачем нараховано штрафні санкції становить 74 658, 70 грн., на що суд зазначає наступне.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2017 року у справі №826/17581/16, окрім іншого, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві списати податковий борг ДП «Сервіс» в сумі 77 432, 45 грн.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2017 повернуто апелянту.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2017 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року повернуто скаржнику.
Також, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2018 року у справі №826/1265/17 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 02 листопада 2016 року №0061771206, яким, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, застосовано до ДП «Сервіс» штраф у розмірі 15 486, 49 грн. за затримку на 263 та 880 календарних днів сплати грошового зобов'язання у сумі 77 432, 45 грн.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2018 року повернуто заявнику.
Зі змісту вказаних рішень, які набрали законної сили, вбачається, що у ДП «Сервіс» відсутній податковий борг в сумі 77 432, 45 грн., та такий борг підлягав списанню контролюючим органом.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У той же час, позивач зазначає, що податковим органом була списана частина боргу у розмірі 2 773, 75 грн., а інша частина боргу у розмірі 74 658, 70 грн. обліковується в системі адміністрування, як борг, який і став підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення - рішення.
Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили.
З огляду на зазначене, судом встановлено, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2017 року у справі №826/17581/16 та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2018 року у справі №826/1265/17, які набрали законної сили, виконані податковим органом не у повному обсязі, що потягло за собою зарахування сплаченої позивачем суми податкового зобов'язання у розмірі 74 658, 75 грн. у рахунок погашення заборгованості в силу приписів пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України.
Таким чином, оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлена відсутність у позивача податкового боргу в сумі 77 432, 45 грн., а також враховуючи списання контролюючим органом частини податкового боргу у розмірі 2 773, 75 грн. та невиконання рішень суду в іншій частині, суд дійшов висновку, що винесене контролюючим органом спірне податкове повідомлення - рішення від 18 грудня 2018 року №0948421213, яким на позивача накладено штрафні санкції за порушення граничних строків сплати грошового зобов'язання, що фактично відсутнє, є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача виключити з інтегрованої картки платника податків ДП «Сервіс» облікові показники (операції) щодо застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 10 % за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 29 863, 48 грн. на підставі податкового повідомлення - рішення від 18 грудня 2018 року №0948421213, суд зазначає наступне.
У відповідності до абзацу 6 пункту 2 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року №422 (далі - Порядок №422) інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Абзацами 9, 10 та 11 пункту 2 розділу І Порядку №422 визначено, що облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників.
Облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку.
Оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.
Пунктами 3, 4, 5 та 6 розділу І Порядку №422 передбачено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.
Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.
При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.
Згідно з пунктом 1 частини 4 розділу V Порядку №422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.
Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є:
скарга (заява) платника податків;
рішення про результати розгляду скарги (заяви);
ухвала суду про відкриття провадження;
рішення суду, прийняте по суті.
За приписами підпункту 4 пункту 2 частини 4 розділу V Порядку №422 залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами, зокрема інформація з рішення суду, прийнятого по суті.
Статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку»/ «Вручено, судовий розгляд»/ «Анульовано»).
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку»/ «Вручено, судовий розгляд»/ «Анульовано» при частковому скасуванні.
При частковому скасуванні формується нове повідомлення - рішення/ рішення/ вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.
При збільшенні зазначених у податковому повідомленні-рішенні/рішенні/вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску сум формується повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи органів ДФС та виконуються процеси, описані в пункті 2 глави 1 цього розділу).
На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Вручено, судовий розгляд»), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/зменшення суми.
У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування /зменшення суми не проводиться.
Інформація, внесена та збережена відповідальними працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Відповідальні працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.
З огляду на зазначене, встановлено, що у разі скасування у судовому порядку донарахованої податковим органом суми грошового зобов'язання з урахуванням її складових, зокрема штрафних санкцій), в інтегрованій картці платника відображення облікових показників щодо донарахування /зменшення суми не проводиться.
Таким чином, у зв'язку зі списанням податкового боргу ДП «Сервіс» в сумі 77 432, 45 грн. відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2017 року у справі №826/17581/16, а також у зв'язку з визнанням відсутності у ДП «Сервіс» податкового боргу в сумі 77 432, 45 грн. у відповідності до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2018 року у справі №826/1265/17 відображення донарахувань на вказану суму в ІКП не повинно проводитись.
У той же час, Порядком №422 не передбачено процедури виключення з обліку в ІКП нарахованої контролюючим органом суми боргу у разі його скасування у судовому порядку.
Проте, суд зазначає, що відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Таким чином, застосування до ДП «Сервіс» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10 % у сумі 29 863, 48 грн. проведено ГУ ДФС у м. Києві у зв'язку зі здійсненням відображення в інтегрованій картці платника облікових показників щодо донарахування суми грошового зобов'язання у розмірі 74 658, 75 грн., яке фактично відсутнє.
З огляду на викладене, з метою належного відновлення порушених прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ГУ ДФС у м. Києві виключити з ІКП відомості, щодо наявності у ДП «Сервіс» податкового боргу у розмірі 74 658, 70 грн., у тому числі в відомості щодо застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 10 % за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 29 863, 48 грн., застосованого ГУ ДФС у м. Києві на підставі податкового повідомлення - рішення від 18 грудня 2018 року №0948421213.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення - рішення, діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Державного підприємства «Сервіс» (код ЄДРПОУ 25139756, адреса: 04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-а) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18 грудня 2018 року №0948421213, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.
3. Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) виключити з інтегрованої картки платника відомості, щодо наявності у Державного підприємства «Сервіс» податкового боргу у розмірі 74 658, 70 грн., у тому числі відомості щодо застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 10 % за затримку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 29 863, 48 грн., застосованого Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі податкового повідомлення - рішення від 18 грудня 2018 року №0948421213.
4. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь Державного підприємства «Сервіс» (код ЄДРПОУ 25139756, адреса: 04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-а) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 842, 00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.М. Погрібніченко