ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
10 жовтня 2019 року місто Київ№640/14068/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши в підготовчому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомАкціонерного товариства «Дніпроазот»
доМіністерства економічного розвитку і торгівлі України
про скасування наказів,
за участі:
представника позивача -Колосовського Ю.О.,
представника відповідача - Калусенко В.В.
Акціонерне товариство «Дніпроазот» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому просить суд:
- cкасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 09.07.2015 №732 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» в частині застосування до Акціонерного товариства «Дніпроазот» (Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. С.Х. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620) спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності;
- cкасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.09.2015 №1142 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» в частині застосування до Акціонерного товариства «Дніпроазот» (Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. С.Х. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620) спеціальної санкції - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності;
- скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.01.2016 №97 «Про переведення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності» в частині застосування до Акціонерного товариства «Дніпроазот» (Дніпропетровська обл., м.Кам'янське, вул. С.Х. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620) спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності;
- скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.03.2016 №508 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України» в частині застосування до Акціонерного товариства «Дніпроазот» (Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. С.Х. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620) спеціальної санкції - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності;
- скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.02.2017 №158 «Про переведення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності» в частині застосування до Акціонерного товариства «Дніпроазот» (Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. С.Х. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620) спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі 640/14068/19 та призначено підготовче судове засідання по справі.
Разом з тим, через канцелярію суду 08.10.2019 від представника відповідача надійшли клопотання про закриття провадження у справі, клопотання про повернення адміністративного позову та клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у справі №640/14068/19.
В судовому засідання 10.10.2019 представник відповідача підтримав вказані клопотання.
Представник позивача проти вказаних клопотань заперечив, зазначивши, що існують різні підстави звернення до суду для оскарження наказів.
Клопотання представника відповідача про повернення позову не підлягає задоволенню, оскільки провадження у справі вже відкрито, про що наголошено представнику відповідача в судовому засіданні 10.10.2019.
Клопотання про закриття провадження у справі обгрунтовано наявністю судових рішень в адміністративних справах №804/9583/15, №804/692/16, №804/14607/15, №804/3247/16, №804/5035/17, між тими ж самими сторонами, предметом оскарження в яких були накази Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 09.07.2015 №732, від 25.01.2016 №97, від 15.09.2015 №1142, від 25.03.2016 №508, від 06.02.2017 №158, відповідно.
Представник позивача в судовому засіданні 10.10.2019 не заперечував факт оскарження зазначених наказів до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, проте звернув увагу на різні підстави звернення до суду із відповідними позовами, зазначивши, що підставою звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом (справа № 640/14068/19) стали істотні зміни в законодавстві України, а саме скасування з лютого 2019 року норми закону, яка передбачала відповідальність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.
Суд звертає увагу, що представником відповідача на обгрунтування клопотання про закриття провадження у справі не надано суду примирників позовів в адміністративних справах №804/9583/15, №804/692/16, №804/14607/15, №804/3247/16, №804/5035/17, належним чином засвідчених копій судових рішень по всіх названих справах із доказами набрання ними законної сили.
Відтак, відповідачем не надано суду доказів щодо існування таких, що набрали законної сили, постанови чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. А також щодо існування інших, визначених статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для закриття провадження у справі.
Разом із тим, клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду суд вважає обґрунтованим з огляду на наступне.
Позивачем у своєму позові не вказано про момент обізнаності з оскаржуваними наказами.
Разом із тим, з пояснень представників сторін в судовому засіданні 10.10.2019 вбачається, що позивач був обізнаний з вищезазначеними наказами фактично з моменту їх видання, останні були предметом оскарження в інших адміністративних провадженнях, оцінку правомірності наказів дано судовими рішеннями в адміністративних справах №804/9583/15, №804/692/16, №804/14607/15, №804/3247/16, №804/5035/17.
Відповідно до частини першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 29.07.2019, клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, змістовних пояснень щодо обгрунтування причин пропуску строку звернення до суду, позовна заява не містить.
Згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що реалізуючі пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
З огляду на вказане, дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті статті 6 Конвенції є справа "Gradescolo S.R.L. проти Молдови".
У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпритації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію.
Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд.
Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Як зазначив Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.02.2018 по справі №800/499/17, строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов'язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов'язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.
Доводи позивача, що підставою для звернення до суду із відповідним позовом стали зміни законодавства, а відтак строк звернення до суду має відліковуватись з 07.02.2109 не приймаються судом до уваги, оскільки предметом оскарження є саме накази Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 09.07.2015 №732, від 25.01.2016 №97, від 15.09.2015 №1142, від 25.03.2016 №508, від 06.02.2017 №158 (тобто чи прийняти вони на підставі та в межах повноважень, обгрунтовано на час їх видання), а не дії/бездіяльність Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із приведення наказів у відповідність із Законом, який набрав чинність з 07.02.2019.
Відтак, станом на 29.07.2019 позивачем пропущений строк звернення до суду із позовом про оскарження наказів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 09.07.2015 №732, від 25.01.2016 №97, від 15.09.2015 №1142, від 25.03.2016 №508, від 06.02.2017 №158. Підстав для поновлення строку звернення судом не встановлено.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 238, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Позовну заяву в адміністративній справі №640/14068/19 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.