ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
09 жовтня 2019 року м. Київ №640/18678/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Костенко Д.А., ознайомившись з позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу,
Позовна заява не відповідає вимогам ч. 6 ст. 161 КАС України, оскільки позивачем не додано заяву про поновлення строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Позовні вимоги в тому числі стосуються визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.06.2019 №Ф-194-У на суму 58058 грн., винесеної відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 3 цієї статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Абзацом 10 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI встановлено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 08.09.2019 у справі №480/106/19 при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону №2464-VI, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами п.56.18 ст. 56, ст. 102 ПК України не застосовується, на що також вказував Верховний Суд в постановах від 31.01.2019 у справі №802/983/18-а, від 17.07.2019 у справі №0740/1050/18.
При цьому Верховним Судом зауважено, що правове регулювання, наведене у абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.
Позовні вимоги стосуються оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-194-У, винесеної 14.06.2019р., водночас, як встановлено судом, рішенням про результати розгляду скарги від 21.08.2019 №40255/6/99-99-11-05-0225 ДФС України вказану вимогу залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Таким чином, на думку суду, саме в період часу серпень - початок вересня 2019 позивач повинен був дізнатися про обставини, з приводу яких подано даний адміністративний позов, а тому саме з цього часу починається відлік строку на звернення позивача до суду із даним позовом в частині оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.06.2019 №Ф-194-У.
З цим позовом згідно з відміткою канцелярії суду у справі позивач звернувся 01.10.2019р., з чого вбачається пропуск позивачем встановленого абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI десятиденного строку на звернення до суду з позовною вимогою, що стосується оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.06.2019 №Ф-194-У. Заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку, або доказів на підтвердження дотримання цього строку позивачем до позовної заяви не додано.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Звертаючись до суду з даною позовною заявою, позивачем одночасно заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у справі у зв"язку із важким майновим станом до моменту розгляду справи по суті. В разі обґрунтованої відмови у задоволенні вказаного клопотання в частині відстрочення сплати судового збору позивач просить зменшити його розмір до 850 грн.
Сума судового збору за подання даного адміністративного позову, як визначено позивачем та встановлено судом, становить 9605 грн.
Частою 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" і ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено можливість суду відстрочити сплати судового збору, а також зменшити його розмір з урахуванням майнового стану сторони.
Так, згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
На підтвердження скрутного майнового стану позивачем до суду надано копії банківських виписок по його рахунках.
Водночас, вивчивши вказані документи, суд прийшов до висновку про неможливість визнання їх такими, що підтверджують річний дохід позивача, оскільки вказані банківські виписки не містять інформації щодо розміру всіх отриманих позивачем доходів за 2018 рік, що передував року подання цього позову, що, зокрема, виключає можливість застосування судом п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір". Про існування інших обставин, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" позивачем суд не повідомлено.
Суд зауважує, що належним документом про отримані доходи фізичної особи-підприємця є, зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, відповідно до: податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, форма №1ДФ; податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця; податкової декларації про майновий стан і доходи.
Такі відомості надаються відповідному платнику за його запитом до Державної фіскальної служби України, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості отримати дані відомості щодо скаржника самостійно.
Наведений висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду в ухвалах від 11.09.2019 у справі №560/965/19 та від 21.08.2019 у справі №822/5405/14.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя
1. Залишити без руху позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку для звернення до суду з позовною вимогою, що стосується оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.06.2019 №Ф-194-У, та доказів поважності причин його пропуску або доказів на підтвердження дотримання такого строку;
- доказів сплати на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва судового збору в сумі 9605 грн. (дев"ять тисяч шістсот п"ять гривень) або доказів на підтвердження обставин, встановлених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Ухвала про залишення позовної заяви без руху згідно з ч. 2 ст. 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання та згідно з ч. 1 ст. 294 КАС України не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Суддя Д.А. Костенко