11 жовтня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/2138/19
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до державного реєстратора-приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Шевченко Наталії Вікторівни, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до державного реєстратора-приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Шевченко Наталії Вікторівни, третя особа: ОСОБА_2 , в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 11.07.2016 р. за індексним номером 30398820 про реєстрацію права власності на 12/25 частин житлового будинку, об'єкту житлової нерухомості загальною площею 107,8 кв. м, житловою площею 69,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 769326665101 на підставі виникнення права власності - свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.07.2016 р. № 2725 за ОСОБА_2 ;
- скасувати державну реєстрацію права власності на 12/25 частин житлового будинку, об'єкту житлової нерухомості загальною площею 107,8 кв. м, житловою площею 69,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 769326665101 на підставі виникнення права власності - свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.07.2016 р. № 2725 за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєстровану на підставі рішення відповідача від 11.07.2016 р. за індексним номером 30398820.
Положеннями п.п.4, 6 ч.1 ст.171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
У цій справі позивач, оскаржуючи рішення державного реєстратора, фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права власності і відсутністю такого права в іншої особи ( ОСОБА_2 ).
Суддя зазначає, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об'єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб'єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 29.05.2019 р. у справі № 826/9341/17, від 21.11.2018 р. у справі № 813/1362/16, від 28.11.2018 р. у справі № 825/642/18, від 29.01.2019 р. у справі № 803/1589/17 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.
При цьому, суд також враховує те, що позовні вимоги у даній справі направлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача, так як ОСОБА_1 не згодний з наявним записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про власність, а тому скасування рішення державного реєстратора, внесення змін до запису про право власності безпосередньо впливає на майнові права третьої особи - ОСОБА_2 .
З огляду на викладене, спірні правовідносини пов'язані із захистом права на об'єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, а тому не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи характер спірних правовідносин та сутність спору він підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст.170, 243, 248 КАС України, суддя -
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора-приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Шевченко Наталії Вікторівни, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 114000000