Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 жовтня 2019 р. № 520/6040/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бабаєва А.І.
при секретарі судового засідання Муравської І.Ю.,
за участі:
представника позивача Семенових О . С.,
представника відповідача Дмитренко О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Сумської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, -
18.06.2019 року ОСОБА_3 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці Державної фіскальної служби, в якому просила суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА805180/2019/000151/2 від 06.06.2019;
- визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805180/2019/00365.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА805180/2019/000151/2 від 06.06.2019 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805180/2019/00365, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідач, Сумська митниця Державної фіскальної служби, проти позову заперечувала. В обґрунтування заперечень зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
В судове засідання представник позивача прибула, позов підтримала та просила його задовольнити.
В судове засідання представники відповідача прибула, проти позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачем було ввезено на митну територію України автомобіль марки Volkswagen модель Passat Blan Kombi номер кузова НОМЕР_1 , 2003 року випуску.
З метою здійснення митного оформлення товару до Сумської митниці ДФС було подано митну декларацію №UA805180/2019/016081 у якій визначено загальну вартість товару 1500 євро.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA805180/2019/016210 митної вартості товарів митному органу надано акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду UA209060/2019/35939 від 03.06.2019 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 15.12.2014 року, висновок про якісні характеристики товарів підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №05062417 від 05.06.2019 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім призначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується від 27.05.2019 року, довіреність ННН №217565 від 03.06.2019 року, квитанцію №0.0.1367786069 від 29.05.2019 року, паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 .
06.06.2019 року Сумська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості № UА805180/2019/000151/2, в якому зазначила, що вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел, обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за vin кодом НОМЕР_1 , валюта - ЕUR, вартість - 3444,00.
В подальшому, Сумською митницею ДФС складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805180/2019/00365. В якості підстави для складання даного рішення зазначено винесення рішення про визначення митної вартості товарів № UА805180/2019/000151/2 від 06.06.2019.
Позивач, вважаючи вищевказані рішення відповідача протиправними, звернулась з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з п.2 ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частинами 1, 2 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Так, частиною шостою статті 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджених наказом Міністерства Фінансів України №598 від 24 травня 2012 року посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 року по справі №825/648/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, в рішенні про коригування митної вартості товарів від 06.06.2019 №UA805180/2019/000151/2 митну вартість товару визначено за резервним методом у розмірі 3444 Євро.
Тобто, відповідач скоригував вказану вартість товару декларантом з 1500,00 Євро до 3444 Євро.
У вищевказаному рішенні зазначено, що вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 06.06.2019 року № UA 805180/2019/000151/2, митницею не вказано номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган також не навів пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив докладної інформації і джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваного товару із застосуванням другорядних методів.
Отже, рішення про коригування митної вартості товарів від 06.06.2019 року № UA 805180/2019/000151/2 складене з порушенням приписів п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджених наказом Міністерства Фінансів України №598 від 24 травня 2012 року.
Крім того, на підставі рішення про коригування митної вартості товарів №UА805180/2019/000151/2 від 06.06.2019 року, Сумською митницею ДФС складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805180/2019/00365.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення Сумської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №UА805180/2019/000151/2 від 06.06.2019 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805180/2019/00365 є протиправними, а тому підлягають скасуванню.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятих рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Сумської митниці Державної фіскальної служби (40020, м. Суми, вул. Юрія Вєтрова, 24) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №UА805180/2019/000151/2 від 06.06.2019 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805180/2019/00365.
Стягнути з Сумської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39420037, 40020, м. Суми, вул. Юрія Вєтрова, 24) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст рішення складено 15.10.2019 року.