15 жовтня 2019 р. Справа № 480/2766/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області), в якій просив зобов'язати ГУ Держгеокадастру в Сумській області надати ОСОБА_1 у місячний строк дані щодо вільних від будь-яких прав будь-яких осіб земельних ділянок на території м. Суми та не підпадають під невідповідність об'єкта вимогам, згідно пункту 7 статті 118 Земельного кодексу України на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Свої вимоги мотивував тим, що він неодноразово звертався до Сумської міської ради про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, на що отримував відмову.
З посиланням на Конституцію України, Земельний кодекс України відмітив, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах - не більше 0,10 гектара. В свою чергу, інформація про вільні земельні ділянки не є відкритою. При цьому, обмеження громадян України в доступі до інформації, яка є підставою для відмови, стверджує позивач, є фактичним обмеженням його прав при поданні на безоплатне отримання у власність земельної ділянки, оскільки він при поданні не знає чи є підстави для відмови. Відтак, звернувся з позовом до суду.
Ухвалою суду від 12.08.2019 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позов (а.с.30-33), в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію тим, що відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України та п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 до повноважень ГУ Держгеокадастру у Сумській області належать повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення тільки державної власності. З огляду на зміст заяви ОСОБА_1 від 02.07.2019 заявник просив надати графічні матеріали на земельні ділянки, які розташовані на території міста Суми, тобто, на території земель комунальної власності. У зв'язку з цим, заявника була повідомлено, що його заяву буде направлено для розгляду та надання відповіді в межах повноважень за належністю до відповідного органу.
А тому просив відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 02.07.2019 позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання графічних матеріалів на паперовому або цифровому носіях відносно земельних ділянок площею 0,10 га і більше на території м. Суми, щодо яких відсутні будь-які права фізичних та юридичних осіб, а також які не підпадають під жодні обмеження, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, а також іншим нормативно-правовим актам України. Відповідь просив надати у встановлений законом строк (а.с.13, 32).
Відповідачем на вказане звернення листом від 03.07.2019 №Л-596/0/5-19/450/6-19 (а.с.14,33) було повідомлено ОСОБА_1 , що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області здійснює повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України та Положення про Головне управління.
Враховуючи вказане, керуючись ч.3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» повідомлено ОСОБА_1 , що звернення позивача від 02.07.2019 надіслано за належністю для розгляду в межах повноважень та надання відповіді громадянину Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради.
Позивач не погодився із наданою відповіддю ГУ Держгеокадастру у Сумській області на його звернення від 02.07.2019 та звернувся із позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393-96-ВР (далі по тексту - Закон «Про звернення громадян») регулюються питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.
Цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Згідно зі ст.1 Закону «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону «Про звернення громадян» встановлено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозицією (зауваженням) є звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заявою (клопотанням) є звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі по тексту - Закон «Про доступ до публічної інформації»).
Відповідно до ст.1 Закону «Про доступ до публічної інформації» публічною інформацією є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст.19 Закону «Про доступ до публічної інформації» запитом на інформацію є прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
З системного аналізу вказаних норм, суд робить висновок, що лист ОСОБА_1 від 02.07.2019 (а.с.15,32) з проханням надати графічні матеріали на паперовому або цифровому носіях відносно земельних ділянок площею 0,10 га і більше на території м. Суми, щодо яких відсутні будь-які права фізичних та юридичних осіб, а також які не підпадають під жодні обмеження, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, а також іншим нормативно-правовим актам України, за своєю правовою природою, не є заявою (клопотанням), поданою в рамках Закону «Про звернення громадян», а є запитом на інформацію, порядок розгляду яких визначається Законом «Про доступ до публічної інформації». У зв'язку з цим, посилання відповідача у відповіді на норми Закону України «Про звернення громадян» (а.с.33) є безпідставними.
Частинами 4 та 5 статті 19 Закону «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що письмовий запит подається в довільній формі та має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату.
В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що лист ОСОБА_1 від 02.07.2019 (а.с.15,32) відповідає вимогам, встановленим статтею 19 Закону «Про доступ до публічної інформації», та містять прохання надати графічні матеріали на паперовому або цифровому носіях відносно земельних ділянок площею 0,10 га і більше на території м. Суми, щодо яких відсутні будь-які права фізичних та юридичних осіб, а також які не підпадають під жодні обмеження, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, а також іншим нормативно-правовим актам України.
В той же час, відмовляючи у задоволенні позову, судом враховано наступне.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 3 Закону «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13 Закону «Про доступ до публічної інформації»).
Пунктами 1, 2, 6 частини першої статті 14 Закону «Про доступ до публічної інформації» установлено, що розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації та оновлювати оприлюднену інформацію.
Відповідно до статті 16 Закону «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом. Запит, що пройшов реєстрацію в установленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації.
На виконання ст.20 Закону «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Системний аналіз вказаних норм Закону «Про доступ до публічної інформації», свідчить про те, що розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов'язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив та яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він (розпорядник) володіє.
Тобто розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов'язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 (справа №9901/925/18).
При цьому, як вбачається з листа позивача від 02.07.2019 (а.с.32) ОСОБА_1 просив надати графічні матеріали відносно земельних ділянок, що розміщені на території м. Суми.
Разом з тим, відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України саме до повноважень, зокрема, міських рад у галузі земельних відносин на території міста належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
В той час, як згідно із пп.31 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі - Положення), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Згідно із ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин (Держгеокадастр) та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Враховуючи, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області є розпорядником земельних ділянок державної власності, (а не комунальної власності), суд визнає, що відповідач не міг володіти запитуваною у заяві позивача від 02.07.2019 інформацією з приводу земельних ділянок, розміщених на території м. Суми.
За приписами ч.3 ст. 22 Закону «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Як свідчить аналіз вказаної норми на розпорядника інформації, який не володіє інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити належному розпоряднику такий запит та одночасно повідомити про це запитувача.
З огляду на зміст указаного зобов'язання, орган уважається таким, що виконав передбачений Законом «Про доступ до публічної інформації» обов'язок, якщо склав відповідь на запит особи та довів зміст відповіді до запитувача.
Як встановлено судом за результатами розгляду листа ОСОБА_1 від 02.07.2019, у встановлений строк, а саме на наступний день 03.07.2019 ГУ Держгеокадастру у Сумській області повідомило позивача листом від 03.07.2019 №Л-596/0/5-19/450/6-19 (а.с.14), що Головне управління здійснює повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України та Положення про Головне управління, у зв'язку з чим звернення ОСОБА_1 надіслано за належністю для розгляду в межах повноважень та надання відповіді громадянину до належного органу - Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (а.с.33).
При цьому, факт отримання позивачем відповіді від ГУ Держгеокадастру у Сумській області на свій запит у встановлені строки, ОСОБА_1 у позові не заперечувався.
За таких обставин суд визнає, що відповідач - ГУ Держгеокадастру у Сумській області, ужив усіх залежних від нього законом заходів з метою забезпечення розгляду й ефективного вирішення порушених у запиті ОСОБА_1 від 02.07.2019 питань.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м.Суми, вул.Г.Кондратьєва, буд.25, код ЄДРПОУ 39765885) про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 15.10.2019.
Суддя І.Г. Шевченко