про залишення позовної заяви без руху
15 жовтня 2019 року м. Рівне№460/2782/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискін С.А., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
Головного управління ДПС у Рівненській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про арешт коштів на рахунках платника податків,-
Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про арешт коштів на рахунках платника податків.
Згідно з п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу.
Перевіривши відповідність позовної заяви ст. 160, 161 КАС України, суддя встановив наступне.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Зміст адміністративного позову - це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача. Частина 1 ст. 5 КАС України визначає формулювання позовних вимог, що можуть становити зміст адміністративного позову. За суттю, це бажаний для позивача спосіб захисту адміністративним судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними. Тому, вимагається точність та дотримання вимог, встановлених законом.
Зі змісту адміністративного позову судом встановлено, що позивач просить застосувати арешт коштів на рахунках платника податків Фізичної особи-підприємця Дворак Юлії Вікторівни, з покликанням на ст.283 КАС України, яка передбачає можливість звернення до суду органів доходів і зборів із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Проте, в даному випадку позивач звернувся з позовною заявою, що не відповідає вимогам ст.283 КАС України.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про невідповідність даної позовної заяви вимогам п.4 ч.5 ст.160 КАС України.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI), з подальшими змінами та доповненнями.
Відповідно до ст. 2 Закону №3674-VI платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абз.4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1921,00 грн.
Приписами частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень адміністративного позову немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн. за позовну вимогу немайнового характеру.
Разом з тим, позивачем не долучено документу про сплату судового збору.
Водночас, в позовній заяві позивач просив відстрочити сплату судового збору. Дане клопотання обґрунтоване тим, що в даному випадку законодавством встановлено невідкладність звернення контролюючого органу до суду з позовом. Вказав, що відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. З огляду на наведене, просив клопотання задовольнити.
Згідно з ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондує зі ст.8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відтак, з наведених норм вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан позивача.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Право на звільнення від сплати судового збору мають у тому числі і бюджетні установи, однак, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не може слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у спосіб подання до суду належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог п.4 ч.5 ст.160 КАС України та з урахуванням вимог ст.283 КАС України, а також шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву Головного управління ДПС у Рівненській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про арешт коштів на рахунках платника податків залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Борискін С.А.