Справа № 815/5551/17
10 жовтня 2019 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тарасишиної О.М.,
за участю секретаря: Сидорівського С. А.,
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Коваленка А.А.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі питання про закриття провадження частині позовних вимог у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Постановою від 06.12.2017 року Одеським окружним адміністративним судом адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено повністю. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 15.05.2019р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2017р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018р. в частині стягнення з Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ОСОБА_2 суми середнього заробітку у сумі 14315,70 грн. за весь час вимушеного прогулу залишено без змін. В частині стягнення з Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ОСОБА_2 індексу інфляції у розмірі 6288,43 грн. скасовано і направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою від 17.07.2019 року прийнято до свого провадження справу № 815/5551/17 в частині стягнення з Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ОСОБА_2 індексу інфляції у розмірі 6288,43 грн. та визначено її розгляд проводити в порядку загального позовного провадження.
30.08.2019 року суддя Стефанов С.О., відповідно до ухвали суду від 30.08.2019 року передав судді Тарасишиній О.М. відокремлені матеріали по справі № 815/5551/17 із позовною вимогою про стягнення моральної шкоди у розмірі 180000,00 грн. для вирішення питання щодо об'єднання їх в одне провадження із справою № 815/5551/17.
Ухвалою від 05.09.2019 року об'єднано адміністративну справу № 815/5551/17 в частині стягнення з Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ОСОБА_2 індексу інфляції у розмірі 6288,43 грн., що направлено на новий розгляд Верховним Судом та відокремлені матеріали по справі № 815/5551/17 із відокремленою в окреме провадження позовною вимогою про стягнення моральної шкоди у розмірі 180000,00 грн. в одне провадження для спільного розгляду та вирішення по суті.
23.09.2019 року (вх. № 34448/19) представником відповідача - Головного територіального управління юстиції в Одеській області до канцелярії суду подано клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди, в обґрунтування якої зазначено, що, на думку відповідача, зазначену позовну вимогу заявлено окремо від оскарження акта, дій чи бездіяльності та її належить вирішувати за правилами цивільного судочинства з наявності преюдиційного рішення адміністративного суду про протиправність акта, дії чи бездіяльності в частині правової оцінки поведінки суб'єкта владних повноважень.
В судовому засіданні 15.10.2019 року представник відповідача підтримав зазначене клопотання, представник відповідача проти його задоволення заперечував.
Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у його задоволенні виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно з п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг
Відповідно до ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень". Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Основними ознаками публічно-правових відносин є: обов'язкова участь у цих відносинах суб'єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб'єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов'язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.
Обов'язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про публічне право, тобто спору про права і обов'язки в публічних правовідносинах.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, предметом розгляду у даній адміністративній справі є, зокрема позовна вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 180000,00 грн., що кореспондується з позовною вимогою про стягнення з Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ОСОБА_2 індексу інфляції у розмірі 6288,43 грн.
Відповідно ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Суд акцентує увагу на тому, що у провадженні судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанова С.О., перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державної казначейської служби України в особі Головного управління в Одеській області, про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Ухвалою судді від 30.10.2017 року провадження у справі відкрито. Призначено справу до судового розгляду на 06 листопада 2017 року.
Ухвалою суду від 17 листопада 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державної казначейської служби України в особі Головного управління в Одеській області в частині вимог щодо стягнення моральної шкоди - залишено без розгляду.
04 грудня 2017 року позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2017 року, у зв'язку з чим працівником апарату Одеського окружного адміністративного суду, на виконання вимог п.6.4.6 Інструкції з діловодства в адміністративних судах, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України №174 від 17.12.2013 року, було оформлено відокремлені матеріали (провадження №П/420/5083/19) та 14.12.2017 року направлено до Одеського апеляційного адміністративного суду з метою розгляду зазначеної апеляційної скарги.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задоволено.
Стягнуто з Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 31.10.2014 року по 21.04.2015 року з урахуванням індексу інфляції у розмірі 20 604 грн. 19 коп. (двадцять тисяч шістсот чотири гривні дев'ятнадцять копійок).
Рішення суду в частині стягнення з Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 3 729 грн. 30 коп. допущено до негайного виконання.
Зобов'язано Головне територіальне управління юстиції в Одеській області протягом 30 днів з дня набрання постановою законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення.
15.12.2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
У відповідності до п.10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією КАС України.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області в частині стягнення моральної шкоди - скасовано.
Матеріали справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду позову в цій частині.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року апеляційні скарги Головного територіального управління юстиції в Одеській області та ОСОБА_2 - залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року - без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції в Одеській області - задоволено частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року в частині стягнення з Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ОСОБА_2 суми середнього заробітку у сумі 14315,70 грн. за весь час вимушеного прогулу - залишено без змін.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року в частині стягнення з Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ОСОБА_2 індексу інфляції у розмірі 6288,43 грн. - скасовано і направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
16.07.2019 року адміністративна справа №815/5551/17 надійшла з Верховного Суду до Одеського окружного адміністративного суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2019 року, адміністративна справа №815/5551/17 передана на новий розгляд головуючій судді Тарасишиній О.М.
Ухвалою судді Тарасишиної О.М. від 17 липня 2019 року зазначену справу прийнято до провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
14 серпня 2019 року відокремлені матеріали адміністративної справи №815/5551/17 (провадження №П/420/5083/19) надійшли до Одеського окружного адміністративного суду (вхід. №29134/19 від 14.08.2019 року) та передані судді Стефанову С.О.
Із зазначеної хронології розгляду даної позовної заяви вбачається, що позовна вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 180000,00 грн. була заявлена позивачем разом із позовною заявою про стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного Бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 суму несплаченої середньої заробітної плати за вимушений прогул разом з компенсацією у зв'язку із порушенням строків її виплати ще 27.10.2017р., проте, у зв'язку з тим, що, Ухвалою суду від 17 листопада 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державної казначейської служби України в особі Головного управління в Одеській області в частині вимог щодо стягнення моральної шкоди - залишено без розгляду, а Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задоволено: cтягнуто з Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 31.10.2014 року по 21.04.2015 року з урахуванням індексу інфляції у розмірі 20 604 грн. 19 коп. до винесення апеляційним судом Ухвали від 17 листопада 2017 року про скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області в частині стягнення моральної шкоди та в подальшому направлення позовної заяви за касаційною скаргою до Верховного Суду без позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, стало підставою для відокремлення зазначеної позовної вимоги у відокремлених матеріалах справи.
За таких обставин, суд критично ставиться до тверджень представника відповідача про те, що позовна вимога про стягнення моральної шкоди заявлена окремо від оскарження акта, дій чи бездіяльності та її належить вирішувати за правилами цивільного судочинства, оскільки вимога про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень (стягнення моральної шкоди) заявлена в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ст.3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За приписами ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; 7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; 8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Враховуючи викладене підстави для закриття провадження у справі відсутні, оскільки спір є публічно-правовим у розумінні норм ч.1 ст.4 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного територіального управління юстиції в Одеській області про закриття провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди..
Керуючись ст. ст. 238, 241, 243, 248, 250, 256, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження в частині позовних вимог у справі № 420/5551/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення моральної шкоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України, та може бути оскаржена у відповідності до ст.ст. 295, 297 КАС України.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.10.2019р.
Суддя О.М. Тарасишина