Справа № 420/2472/19
15 жовтня 2019 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Білостоцького О.В.
При секретарі: Збарацької А.І.
За участю сторін:
Позивача: не з'явився
Представника відповідача: не з'явився
розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву про відвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, що виразилися у виключенні позивача з Єдиного державного реєстру осіб, які мають право на пільги ;
- зобов'язати відповідача включити ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, які мають право на пільги;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну виплату до 5-го травня за 2018 рік;
- зобов'язати відповідача вжити заходів для перерахунку оплати комунальних послуг за 2017-2018 роки за зареєстрованим місцем проживання позивача;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу пільгу на тверде паливо та скраплений балонний газ за 2017-2018 роки;
- стягнути з відповідача на його користь 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень у якості компенсації моральної шкоди.
Ухвалою суду від 22.05.2019 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження із повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Позивач до судових засідань, призначених судом на 19.06.2019 року та 22.07.2019 року, не з'являвся, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся судом належним чином та завчасно.
Ухвалою суду 22.07.2019 року подальший розгляд справи було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання, до якого були викликані сторони у справі.
З метою з'ясування причин нез'явлення позивача до судових засідань та отримання доказів поважності причин такого неприбуття, в порядку, передбаченому ст.ст. 80 ч. 3, 243 ч. 7 КАС України, Одеським окружним адміністративним судом було винесено ухвалу, із занесенням її до протоколу судового засідання, про витребування у позивача доказів поважності неприбуття його до судових засідань, призначених судом на 19.06.2019 року та 22.07.2019 року.
Позивачу 31.07.2019 року було направлено листа із змістом протокольної ухвали суду від 22.07.2019 року.
19.09.2019 року позивач в підготовче судове засідання, призначене судом, не з'явився, доказів поважності неприбуття до суду не надав. Одеським окружним адміністративним судом з цього приводу також було винесено ухвалу, із занесенням її до протоколу судового засідання, про повторне витребування у ОСОБА_1 інформації щодо поважності причин неприбуття його до судових засідань, призначених на 19.06.2019 року та 19.09.2019 року, а також належним чином засвідчених письмових доказів на підтвердження цих обставин, про що позивачу було направлено листа від 25.09.2019 року.
08.10.2019 року від позивача електронною поштою було надано до суду заяву про відвід судді Білостоцького О.В. у справі №420/2472/19, в обґрунтування якої ОСОБА_1 зазначив про безглуздість вимог суду, які були викладені у листах від 31.07.2019 року та 25.09.2019 року.
У підготовче судове засідання, призначене на 15.10.2019 року, учасники справи не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості заявленого відводу, з урахуванням наступного.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.
У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Згідно з статями 126, 129 Конституції України, незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Це положення узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження по справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Таким чином, підстави для відводу, у тому числі самовідводу судді, можна умовно поділити на безумовні - ті, що чітко визначені законом, й оціночні - які вимагають оцінки.
Так, безумовними є наступні підстави: 1) якщо суддя брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо суддя є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 3) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу; 4) підстави, встановлені статтею 37 КАС України. Наявність цих юридичних фактів достатньо для того, щоб суддя був відведений.
До оціночних підстав належать такі підстави: 1) якщо суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 2) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Для відводу судді за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.
Тобто, в даному випадку особа, яка заявляє відвід судді із вказаних підстав, повинна навести конкретні факти такої заінтересованості, упередженості, необ'єктивності судді та підтвердити їх відповідними доказами, що дають підставу для застосування даної норми.
Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є обов'язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так ЄСПЛ розрізняє, чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-XII).
Суд зазначає, що підстави, на які посилається ОСОБА_1 у заяві про відвід судді, не є такими, що можуть викликати сумнів у неупередженості судді, вони зводяться лише до незгоди ОСОБА_1 зі змістом прийнятих процесуальних рішень - ухвал суду, занесених до протоколу судових засідань від 22.07.2019 року та 19.09.2019 року, про витребування у позивача доказів поважності неприбуття його до судових засідань з метою з'ясування об'єктивних обставин процесуальної поведінки позивача щодо участі його в судових (підготовчих) засіданнях.
Суд зазначає що незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 КАС України).
Будь-яких інших посилань на ймовірну зацікавленість головуючого у результатах розгляду справи №420/2472/19, а також інших підстав для відводу судді, визначених ст.ст. 36, 37 КАС України, позивачем в наданому до суду клопотанні не зазначено, з огляду на що суд доходить висновку про необґрунтованість та недоведеність заявленого відводу судді Білостоцькому О.В. та відсутність законодавчо визначених підстав для відводу головуючого у справі №420/2472/19.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.
Отже, суд дійшов висновку про можливість зупинити провадження у справі №420/2472/19 до вирішення питання про відвід головуючому судді Білостоцькому О.В. в порядку, передбаченому ст. 40 КАС України.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 236, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
Зупинити провадження у справі №420/2472/19.
Передати справу №420/2472/19 до відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для виконання вимог ч.4 ст.40 КАС України.
Ухвала набуває законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 КАС України, в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України.
Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 КАС України, окремо від рішення суду не допускається.
Суддя Білостоцький О.В.