Справа № 420/2852/19
02 жовтня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Корой С.М.,
секретаря судового засідання Чернецької О.А.,
за участю сторін:
представника позивача Погорілого О.В. (за угодою та ордером),
представника відповідача Кучеренко Г.А. (за довіреністю),-
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
08.05.2019 року до суду надійшов адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову начальника управління Укртрансбезпеки в Одеській області Талала С.М. від 01.04.2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу №115283 у розмірі 1700 грн. щодо ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірна постанова прийнята з грубим порушенням його прав, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Так, з посиланням на положення п.п.21,22,25,26,27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільним транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок №1567), позивач зазначає, що він не отримував листів із сповіщенням про розгляд справи відповідачем, що є порушенням права ФОП ОСОБА_1 брати участь у розгляді справи, надавати свої пояснення. Також, з посиланням на положення ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», п.27 Порядку №1567, позивач стверджує, що Управління надіслало на його адресу постанову, яка не містить відомостей про те, яке саме порушення ним допущено.
Як стверджує позивач, будь яких перевезень вантажів чи пасажирів 08.02.2019 року він не здійснював.
Зважаючи на вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 13.05.2019 року позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову.
24.05.2019 року представник позивача усунув недоліки визначені ухвалою суду.
Ухвалою від 31.05.2019 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
01.07.2019 року (вх. №23443/19) до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками (а.с.48-62).
У відзиві зазначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті заперечує проти задоволення позову ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі зважаючи на наступне.
З посиланням на положення п.п.3,4,5-29 Порядку №1567, абз.1 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у відзиві зазначено, що рейдовою перевіркою 08.02.2019 року було встановлено порушення з боку позивача вимог абз.3 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Згідно з вимогами ст. 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» контроль за діяльністю водія лежить саме на організаторі перевезень, який одночасно є власником даного транспортного засобу. ОСОБА_2 - водієм автобусу ІVBЕСО 35 С-11V НОМЕР_1 . реєстр. № НОМЕР_2 , що належить позивачу на маршруті слідування смт. «Авангард» - «Залізн. вокзал - Одеса» перевозилося 19 пасажирів та не було надано для огляду перевіряючим, в складі яких були працівники патрульної поліції, документи передбачені абз.3 ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: схеми маршруту, розкладу руху та таблиці вартості проїзду. За результатами перевірки водієм автобусу в Акті перевірки №115535 від 08.02.2019 року власноручно надані пояснення.
Таким чином, як зазначено у відзиві, дії щодо застосування до позивача адміністративно-господарського стягнення у вигляді оскаржуваної постанови є правомірними і законними, з огляду на що, відповідач просить суд відмовити в задоволені адміністративної позовної заяви в повному обсязі її вимог.
Разом із вказаним відзивом до суду надано клопотання про заміну відповідача по справі, в якому представник Державної служби України з безпеки на транспорті просить суд замінити відповідача Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на належного Державну службу України з безпеки на транспорті.
19.07.2019 року (вх. №26174/19) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій також міститься клопотання про виклик свідка (а.с.64-67).
Так у відповіді на відзив позивач, з посиланням на доводи та обґрунтування, які раніше були викладені у позовній заяві зазначає про протиправність спірної постанови. Окрім того, ФОП ОСОБА_1 зазначає, що у відповідача були відсутні повноваження на здійснення вказаної перевірки, оскільки до суду не надано направлення на її проведення.
Ухвалою суду від 29.07.2019 року судом вирішено розглядати справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про скасування постанови за правилами загального позовного провадження.
24.09.2019 року (вх. №34527/19) представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії постанови начальника управління Укртрансбезпеки в Одеській області Талала С.М. від 01.04.2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу №115283 у розмірі 1700 грн. щодо ОСОБА_1 до набрання законної сили рішення по справі №420/2852/19.
Ухвалою суду від 26.09.2019 року судом відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про заміну відповідача в адміністративній справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвалою суду від 26.09.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання судом задоволено клопотання представника позивача про виклик свідка.
Ухвалою суду від 26.09.2019 року судом частково задоволено заяву представника ФОП Радченко ОСОБА_3 Миколайовича про забезпечення позову у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови та вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови начальника управління Укртрансбезпеки в Одеській області Талала С.М. від 01.04.2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу №115283 у виконавчому провадженні № 59437328 про стягнення з ФОП ОСОБА_4 М ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Управління Укртрансбезпеки в Одеській області адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн., до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 420/2852/19.
Ухвалою суду від 26.09.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, судом закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляд по суті на 02.10.2019 року о 14:00 год.
У судовому засіданні 02.10.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
У судовому засіданні 02.10.2019 року судом допитано у якості свідка ОСОБА_2 , який склав присягу та був попереджений про кримінальну відповідальність про надання завідомо неправдивих свідчень.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрований як ФОП 18.07.2002 року та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів (основний) (а.с.33-35).
01.02.2018 року Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області посадовим особам вказаного Управління видано направлення №026305 для проведення рейдової перевірки транспортних засобів додержання вимог Закону України «Про автомобільній транспорт», Постанови КМУ №879 від 27.06.2007 року, зокрема, у м.Одеса ( а.с.55).
Судом встановлено, що 08.02.2019 року о 07 год. 45 хв. посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області у м.Одеса проведено перевірку транспортного засобу марки ІVBЕСО 35 С-11V, номерний знак № НОМЕР_2 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
За результатами перевірки складено акт №115535 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.02.2019 року, в якому встановлено порушення відповідальність за які передбачена абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: надання послуг регулярних пасажирських перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: не схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду (а.с.58-59).
У зазначеному акті вказано, що власником транспортного засобу є ОСОБА_1 .
У розділі «місце перевірки» зазначено: «м.Одеса. Зі слів водія його маршрут «Авангард - ж.д. вокзал.19 пасажирів».
Також, в акті перевірки містяться пояснення водія - ОСОБА_2 (а.с.59), який зазначив, що не займається підприємницькою діяльністю і використовує автомобіль в особистих цілях. Водій також повідомив, що пасажири, які знаходься в салоні є його родичами. Окрім того, ОСОБА_2 у поясненнях до акту вказав, що при зупинці автомобіля працівники поліції не пояснили йому причину зупинки і на прохання представитися - відмовилися.
У судовому засіданні 02.10.2019 року допитаний у якості свідка ОСОБА_2 повідомив, що при перевірці разом з ним в автомобілі знаходилось 4 пасажири. На вимогу працівників ним був надані документи на автомобіль та водійські права. Також, свідок зазначив, що при підписанні акту перевірки у ньому були відсутні дані щодо кількості пасажирів.
З наданої до суду копії запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення від 18.03.2019 року №2189/1-32-19 судом встановлено, що позивача було запрошено прибути 01.04.2019 року до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, по акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №115535 від 08.02.2019 року (а.с.54).
Як стверджує відповідач, вказане запрошення було надіслано на адресу позивача, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень №417.
З наданої до суду копії списку згрупованих поштових відправлень №417 судом встановлено, що 19.03.2019 року на адресу ОСОБА_1 було направлено поштове відправлення з штриховим кодовим ідентифікатором « 6501407624140» (а.с.53).
01.04.2019 року за результатами розгляду справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт, начальником Управління Укртрансбезпеки в Одеській області Талала С.М. прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №115283, якою на підставі акту від 08.02.2019 року №115535, згідно з ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» стягнуто з суб'єкта господарювання ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн. (а.с.9,25,60)
Копію вказаної постанови направлено відповідачем на адресу позивача відповідним листом (а.с.10,26).
Як вказує позивач та не заперечується відповідачем, копію постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №115535 від 01.04.2019 року отримано ФОП ОСОБА_1 26.04.2019 року.
Вважаючи постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №115535 від 01.04.2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 гривень протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з п.8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок №1567) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до п.3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Відповідно до п.4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з п.14 зазначеного Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Також, згідно з ст. 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Згідно з п.16-п.17 Порядку № 1567, рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис “Укртрансінспекція”, та використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями Європейської угоди, здійснення габаритно-вагового контролю.
Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення. Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог пункту 15 Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Укртрансінспекції”.
Пунктом 20 Порядку №1567 визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно з п.21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).
Відповідно до пунктів 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Таким чином, Порядок № 1567 визначає, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання, яка про час і місце розгляду такої справи повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 813/5802/15, а тому відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вже вказано судом, відповідач стверджує, що запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення від 18.03.2019 року №2189/1-32-19 було надіслано на адресу позивача, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень №417.
З наданої до суду копії списку згрупованих поштових відправлень №417 судом встановлено, що 19.03.2019 року на адресу ОСОБА_1 було направлено поштове відправлення з штриховим кодовим ідентифікатором « 6501407624140» (а.с.53).
В той же час, з вказаного списку не вбачається, який саме документ було надіслано на адресу позивача.
При цьому до суду не надано докази отримання позивачем поштового відправлення з штриховим кодовим ідентифікатором « 6501407624140»
Суд встановив та не заперечується сторонами, що справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідач розглянув без уповноваженої особи суб'єкта господарювання - ФОП ОСОБА_1 , в тому числі без присутності такої особи.
Водночас, відповідач не надав, а суд не здобув належних та допустимих доказів завчасного повідомлення позивача про час та місце розгляду такої справи, а тому доводи наведені позивачем в позові щодо неповідомлення його про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт є не спростовані відповідачем.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини у справі та на надані позивачем докази у справі, суд дійшов висновку, що за не належного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, позивач був позбавлений права надати пояснення щодо встановленого порушення, що в свою чергу дало б змогу відповідачу встановити усі необхідні обставини для прийняття обґрунтованого рішення.
З огляду на зазначене, відповідач в порушення пункту 26 Порядку № 1567, не надав змогу позивачу надати пояснення щодо встановленого порушення, що призвело до порушення принципів Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, зокрема:
- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;
- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 813/5802/15, а тому відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 3 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Статтею 1 Закону України “Про автомобільний транспорт” визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно з ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Частиною 1 статті 5 зазначеного Закону визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України “Про автомобільний транспорт” та пункту 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;
пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.
Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:
для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:
для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи для автомобільного самозайнятого перевізника:
ліцензія, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка.
Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи на перевезення пасажирів автобусами для власних потреб:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на автобус, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи для водія юридичної особи на перевезення пасажирів легковими автомобілями для власних потреб - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи для фізичної особи на перевезення пасажирів легковими автомобілями для власних потреб - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно ч. 1 ст. 60 зазначеного Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, серед іншого, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст. 39, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що відповідальність у перевізника виникає у випадку відсутності у водія автобусу: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційних документів на транспортний засіб, квитково-касового листа, схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду (крім міських перевезень), інших документів, передбачених законодавством України.
Як встановлено судом з пояснень водія ОСОБА_2 , при перевірці разом з ним в автомобілі знаходилось 4 пасажири та при їх перевезенні ним не надавались послуги перевізника в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки вказана особа не здійснює підприємницьку діяльність самостійно та не перебуває у трудових відносинах з позивачем.
Докази, які б спростовували чи ставили під сумнів вказані твердження до суду не надано та відповідачем не повідомлено.
Разом з цим, відповідачем до суду не надано доказів того, що ФОП ОСОБА_1 здійснює регулярні пасажирські перевезення на маршруті «Авангард-Ж.Д.Вокзал» та що з ним у трудових відносинах перебуває ОСОБА_2 .
З огляду на викладені обставини, позивач під час проведення рейдової перевірки 08.02.2019, не виконував функції автомобільного перевізника в розумінні ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому правові підстави для застосування до нього штрафу відсутні.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що накладення на позивача штрафу за порушення, яке полягає у наданні послуг регулярних пасажирських перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: не схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду, є необґрунтованим, тому спірна постанова про накладення такого штрафу є протиправною та підлягає скасуванню судом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо доводів представника відповідача викладених під час вступного слова про відсутність у водія ОСОБА_2 тимчасового реєстраційного талону, суд зазначає, що відсутність вказаного документу не було встановлено при проведенні рейдової перевірки за результатами якої прийнято спірне рішення та, відповідно, не було покладено в основу прийняття спірного рішення.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи..
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі “Гірвісаарі проти Фінляндії” зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем за подачу даної позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн. згідно квитанції №N1D2F3478M (а.с.4).
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника управління Укртрансбезпеки в Одеській області Талала С.М. від 01.04.2019 року №115283 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700 грн. щодо ОСОБА_1 .
Стягнути з Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (місцезнаходження: 65014, м.Одеса, вул.Успенська, 4; код ЄДРПОУ 39816845) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення підписано суддею 15.10.2019 року.
Суддя Корой С.М.
.