Справа № 420/5954/19
15 жовтня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши клопотання Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 в якому позивач просить:
- стягнути з гр. ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 99 241 (дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок одна гривня) 31 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_2 під час навчання.
Представник Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, обгрунтовуючи наступним.
Невідшкодування на користь Харківського національного університету Повітряних Сил відповідачем суми витрат, пов'язаних з його утриманням в Університеті, тягне за собою порушення економічних і оборонних інтересів держави. Це проявляється у створенні умов для невиконання видаткової частини Держбюджету, що у кінцевому рахунку веде до зниження боєздатності Збройних Сил України та нанесення шкоди національній економіці України. Невідшкодована на користь Харківського національного університету Повітряних Сил відповідачем сума витрат, пов'язаних з його утриманням в Університеті, - це не отримані державою кошти на національну оборону, що, у свою чергу, завдає шкоду безпосередньо інтересам держави.
Починаючи з 2007 року Університет, відповідно до вимог законодавця, постійно здійснює позовну роботу та забезпечує відшкодування державних витрат на утримання курсантів під час навчання у випадках, визначених законом.
Втім, зважаючи на існуючу судову практику, що склалась в останні 10 років, Університет звертався до суду виключно в порядку цивільного судочинства та відповідно до загального строку позовної давності - 3 роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
З огляду на зміну правової позиції судів щодо підсудності даної категорії справ, строк звернення із позовом до колишнього курсанта ОСОБА_1 до адміністративного суду є фактично пропущеним. Втім, це відбулось не з вини Позивача. За таких обставин Університет не може бути позбавлений права захисту майнових інтересів та звертається до суду.
Розглянувши подану заяву суддя приходить до висновку про визнання поважними причин пропуску строку .
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписами ст. 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Згідно зі ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який у цивільному та господарському судочинстві визначений як строк позовної давності, а в адміністративному - строк звернення до суду.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Слід зазначити, що правова визначеність та принцип верховенства права є взаємопов'язаними, оскільки правова визначеність спрямована на чіткість та передбачуваність правового статусу особи, дій органів державної влади, їх посадових та службових осіб, недопущення безпідставного порушення чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням.
ЄСПЛ встановив порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з тієї причини, що строк на оскарження був продовжений по завершенню значного періоду часу не для усунення серйозних судових помилок, а лише з метою повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі (справа «Пономарьов проти України», п. п. 41-42).
Крім того, у деяких рішеннях ЄСПЛ наголошується, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин; при цьому, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії», п. 109 ).
Отже, не заперечуючи наявності дискреційних повноважень у національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, апеляційне чи касаційне оскарження, ЄСПЛ підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (справа «Безруков проти Росії», п. 34).
Позовна заява подана до Одеського окружного адміністративного суду 08.10.2019 року.
В свою чергу підстави для звернення до суду виникають згіно ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
На підставі вказаного та ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 03.08.2011 р., позовна робота забезпечувалась виключно за правилами цивільного судочинства, оскільки вказаний спір у справі, випливав з договірних правовідносин.
13.03.2019 року Велика Палата Верховного суду у постанові по справі № 723/18/17 визначилась щодо предметної юрисдикції даної категорії спорів та фактично вплинула на розгляд справ, що розглядались за правилами цивільного судочинства.
При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи "Бочан проти України", "Смірнова проти України", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії" та інші).
З огляду на викладене, суддя дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача, з огляду на наступне.
Характеристика очікувань як легітимних поєднує в собі:
1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб'єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.
Практикою ЄСПЛ законні очікування розглядаються як елемент правової визначеності, в тому числі і тоді, коли йдеться про захист законних очікувань щодо здійснення права, в тому числі на звернення до суду у строк визначений за правилами цивільного судочинства.
У рішенні Конституційного Суду України №1-6/2018 від 27.02.2018 року встановлено:
"У Доповіді "Верховенство права", яка схвалена Європейською Комісією "За демократію через право" (Венеціанською Комісією) на 86-му пленарному засіданні (25-26 березня 2011 року), наголошено, що принцип правової визначеності є ключовим у питанні довіри до судової системи і верховенства права; держава зобов'язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію (пункт 44); правова визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин (пункт 46); парламентові не може бути дозволено зневажати основоположні права людини внаслідок ухвалення нечітких законів (пункт 47); правова визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов'язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми (поняття "законних очікувань") (пункт 48).
Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини".
З урахування вказаного, суддя приходить до висновку про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 123, 256, 295, 297 КАС України, суд,-
Клопотання Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.
Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.