копія
02 вересня 2019 року Справа № 160/5506/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -
14 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 110000/2019/200091/2 від 22.05.2019 року та картку відмови Дніпропетровської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110150/2019/00367.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що 20.05.2019 року нею подано до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення в режимі імпорту автомобіля Honda CR-V митну декларацію НОМЕР_1 НОМЕР_2 із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору, яка склала 3 500 Євро разом з витратами на транспортування.
Однак, 22.05.2019 року Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення № UA 110000/2019/200091/2 про коригування митної вартості, за яким митна вартість скоригована в сторону збільшення до 10 600,00 Євро.
Позивач не погоджується з висновками та рішенням відповідача оскільки вартість придбаного транспортного засобу повною мірою була підтверджена: контрактом на придбання транспортного засобу від 15.05.2019 р., висновком про вартісні характеристики товару від 20.05.2019 р., та актом про проведення огляду від 17.05.2019 р., яким зафіксовано численні пошкодження автомобіля, що взагалі виключає можливість визначення митної вартості на підставі відомостей інформаційних ресурсів митних органів за ЕМД, які містять вартість аналогічних ТЗ, але без жодних пошкоджень.
Позивач зазначив, що відповідачем при коригуванні митної вартості застосовано митну вартість автомобілю тієї ж марки та моделі, але в зовсім іншому технічному стані, який не потребує додаткових витрат на відновлення транспортного засобу. При здійсненні розрахунку відповідач не врахував наявність великої кількості серйозних пошкоджень кузовної частини та ходової частин, двигуна та системи безпеки, повний перелік яких зазначений, як у висновку судового експерта від 20.05.2019 року, так і в рішенні про коригування митної вартості товару від 22.05.2019 року. При цьому відповідно до зазначеного висновку експерта вартість відновлювального ремонту ввезеного Позивачем транспортного засобу з урахуванням всіх наявних пошкоджень склала 476 657,55 грн., що на дату коригування митної вартості було еквівалентно 16 223,88 Євро. Зазначена обставина, враховуючи надану Відповідачем для порівняння вартість аналогічних транспортних засобів у справному стані, повністю виключає будь-яку можливість визначити вартість ввезеного ТЗ на рівні 10 600,00 Євро.
Ухвалою суду від 19 червня 2019 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.
18 липня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов. У відзиві останній просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у зв'язку з наступним.
Позивач 20.05.2019 звернувся до відповідача та подав електронну митну декларацію №UА110150/2019/223149 з метою здійснення митного оформлення транспортного засобу - «Автомобіль легковий (пошкоджений внаслідок ДТП), для перевезення людей, що використовувався: марка - НОNDA, модель - СR-V 1.6 DТЕС 2WD; номер кузова/VIN - НОМЕР_3 ; тип двигуна дизельний, об'єм двигуна - 1597 см3, потужність двигуна - 88 кВт, рівень екологічної норми - не нижче ЄВРО-2, дата виготовлення - 01.01.2015; колір - червоний. Пошкодження: КТЗ пошкоджено. Країна походження - Великобританія» (далі - Товар). Ввезено на митну територію України через пункт пропуску «Рава-Руська-Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС на підставі попередньої митної декларації від 16.05.2019 UА110150/2019/222705/
Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МКУ, а саме: 3200,00 євро, що за курсом на день подання МД відповідає 103 104, 94 грн. Отримувачем даного транспортного засобу заявлено позивача.
На підставі вищезазначених вимог законодавства на пункті пропуску «Рава-Руська-Хребенне» митного поста «Рава-Руська» здійснено митний огляд автомобілю, про що складено акт від 17.05.2019 №UА209060/2019/33529.
За результатами огляду посадовою особою митного органу зазначено: показник одометра-не встановлено, Т/3 використовувався юридичною особою, забруднено оббивку салону та сидінь, пошкоджено лакофарбове покриття, передній бампер, передні крила, передні фари, передні лонжерони, радіатори, капот, лобове скло, двигун, сліди мастила на двигуні, елементи ходової, сколи по кузову Т/3, спрацьовано подушки безпеки.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з МД надано наступні документи:
Рахунок-фактуру від 15.05.2019 №б/н;
Декларація про походження товару від 20.05.2019 №т820/19;
Акт про проведення огляду №UА209060/2019/33529 від 17.05.2019;
Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 13.08.2015 №13646594 13261149;
Висновок експерта про вартість ТЗ від 20.05.2019 №т820/19;
Паспорт громадянина НОМЕР_4 від 24.06.1998;
Довідка №35770 від 20.05.2019;
Довіреність ННЕ НОМЕР_5 від 16.05.2019;
Платіжні доручення, що підтверджують сплату митних платежів від 16.05.2019;
Паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону FМ 525875 від 29.03.2018.
Представник відповідача наголосив на тому, що позивач у позові називає рахунок-фактуру від 15.05.2019 №б/н договором, однак, згідно з класифікатором документів, декларантом заявлено цей документ під кодом «0380», що означає рахунок-фактура (інвойс).
Отже, зовнішньоекономічний договір та платіжні документи (банківських або будь-яких інших), що підтверджують оплату транспортного засобу та витрат до митного кордону України, передбачені ч.10 ст.58 МКУ, до митного оформлення не надано, а рахунок-фактуру від 15.05.2019 №б/н, було подано без перекладу, тому він не може вважатися документом, що заміщує зовнішньоекономічний договір, оскільки не містить ні умов оплати, ні умов поставки, ні порядок переходу права власності на товар.
Інші документи, перераховані позивачем у позові як подані за ЕМД від 20.05.2019 №UА110150/2019/223149, фактично не подано. Зокрема, не надавались і не зазначались у графі 44 наступні документи: копія митної декларації країни відправлення від 15.05.2019 №19DК00310021793996, посвідчення про реєстрацію DF№0001714.
Модуль АСАУР імплементовано до програмно-інформаційного комплексу «Інспектор 2006», який введено в експлуатацію наказом Держмитслужби України від 25.01.2007 №48 з метою вдосконалення механізму митного оформлення товарів. Саме за допомогою ПІК «Інспектор 2006» під час перевірки електронної копії ЕМД здійснюється оцінка ризиків відповідно АСАУР.
Відповідно до розділу IV Порядку 684 за результатами оцінки ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, у тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками (далі-СУР), що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митниці (митні пости) ДФС обирають форми та обсяги митного контролю. При цьому, формується перелік митних формальностей.
Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР містить відомості про:
1) назву митної формальності;
2) підрозділ / посадову особу - ініціатора включення митної формальності до переліку, прізвище, ініціали посадової особи, яка безпосередньо доповнила перелік;
3) підстави включення митної формальності до переліку;
4) вид митної формальності (обов'язкова, обов'язкова за умови, у разі потреби);
5) повідомлення до митної формальності.
Посадові особи митниці (митного поста) ДФС, які здійснюють митний контроль та митне оформлення у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов'язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР (п.4 розділу IV Порядку 684) з метою визначення митних формальностей, виконання яких належить до їх компетенції.
На підставі частини 4 ст.337 МКУ автоматизованою системою аналізу управління ризиками (АСАУР) за декларацією від №UА110150/2019/223149 (відмовлена) згенеровано форми митного контролю :
103-1 „Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби"
105-2 „Контроль правильності визначення митної вартості товарів”.
106-2 „Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів”;
210-1 „Проведення митного огляду транспортного засобу”
911-1 „Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки".
На підставі спрацювання форм контролю №105-2,№ 106-2 посадовою особою митного поста «Слобожанський» сформовано запит до спеціалізованого підрозділу митниці від 20.05.2019 №223149/мв/10.
Посадовою особою відділу контролю митної вартості товару Дніпропетровської митниці ДФС за результатом перевірки ЕМД та документів, митного оформлення встановлено наступне:
Відповідно до відомостей графи 45 МД №UА110150/2019/223149 декларантом Позивача заявлено митну вартість товару у перерахунку за курсом НБУ 103104,94 грн., тобто 3500,00 євро. Поряд із зазначеним, рахунок-фактура від 15.05.2019 №б/н містить інформацію про іншу вартість на рівні 3200,00 євро.
Отже, декларантом додано одну зі складових митної вартості на рівні 300 євро проте, яка саме складова митної вартості складає 300 євро документально не підтверджено.
В графі зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ).
Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
В позові зазначено, що до вартості товару додано транспортні витрати, однак, документально зазначена вартість доставки не підтверджена, оскільки:
По-перше, декларантом не надано до митного оформлення декларацію митної вартості, в якій зазначають в т.ч. транспортні витрати та не надано навіть довідки від 20.05.2019, яка зазначена у митній декларації №UА110150/2019/223149 у графі 44 за кодом документу «3007»-документ,що підтверджує вартість перевезення відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій».
Той факт, що вказана довідка не подавалась відповідачу підтверджується тим, що декларантом при заповненні графи 44 ЕМД навпроти даного документу зазначено літеру «d», що згідно з наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 №651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» означає, що при внесенні до графи відомостей про документи, які не подаються митному органу одночасно з МД та зберігаються у декларанта.
Позивачем не були надані усі складові митної вартості товару.
Згідно наданого висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 20.05:2019 № т820/19 розрахунок вартості здійснено на підставі вартості Інтернет Ресурсу www.mobile.de, згідно якого ринкова вартість подібного автомобіля становить 13923,33 євро (за курсом НБУ на дату складання висновку 20.05.2019 становить 410 161,18 грн.)
Згідно проведеного експертом цінового дослідження калькуляція відновлювальних ремонтних робіт складає 476657,55 грн. (16 180,22 євро).
Враховуючи вищезазначене, експертом розраховано вартість пошкодженого автомобіля 3200,00 євро.
Різниця у вартості між ціною продажу та вартістю ремонтних робіт, як вартість оцінки оцінюваного товару, розраховано експертом на рівні 94267,38 грн.
Однак, при здійсненні розрахунку 410 161,18 - 476 657,55 = залишкова вартість товару становить 66496,37 (2257,29 євро), що не відповідає числовим значенням розрахованим експертом.
21 серпня 2019 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій доповнено, що довідка, на відсутності якої наполягає у відзиві відповідач, була зазначена у митній декларації № UА110150/2019/223149, як документ, який є в наявності у декларанта (позначено літерою «d»).
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Кожен з таких додаткових документів у декларанта був відсутній, оскільки:
- договори із третіми особами про поставку товарів не укладався;
- платежі третім особам на користь продавця не здійснювалися;
- договори на комісійні (посередницькі) послуги не укладалися, у зв'язку із чим відповідача було повідомлено про неможливість надання таких документів, при цьому довідка від 20.05.2019 року, зазначена в ЕМД декларації як документ, що підтверджує вартість перевезення товару, відповідачем додатково не витребувалася.
Також позивач зазначила, що декларація митної вартості не подавалася, оскільки митна вартість ввезеного позивачем ТЗ складала 3500,00 Євро.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Так судом встановлено, що 20.05.2019 ОСОБА_1 - позивач, через представника звернулася до відповідача та подала електронну митну декларацію №UА110150/2019/223149 з метою здійснення митного оформлення транспортного засобу - «Автомобіль легковий (пошкоджений внаслідок ДТП), для перевезення людей, що використовувався: марка - НОNDA, модель - СR-V 1.6 DТЕС 2WD; номер кузова/VIN - НОМЕР_3 ; тип двигуна дизельний, об'єм двигуна - 1597 см3; потужність двигуна - 88 кВт; рівень екологічної норми - не нижче ЄВРО-2; дата виготовлення - 01.01.2015; колір - червоний. Пошкодження: КТЗ пошкоджено. Країна походження - Великобританія».
Автомобіль ввезено на митну територію України через пункт пропуску «Рава-Руська-Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС на підставі попередньої митної декларації від 16.05.2019 UА110150/2019/222705/
Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору а саме: 3200,00 євро, що за курсом на день подання МД відповідає 103 104, 94 грн. Отримувача даного транспортного засобу заявлено позивача.
До митної декларації позивач додав:
- контракт щодо товарів, які імпортуються від 15.05.2019 р. (рахунок-фактура);
- декларація про походження товару від 20.05.2019 р.;
- акт про проведення огляду від 17.05.2019 р.;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 13.08.2015 Р.
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка) від 20.05.2019 р.;
- висновок про вартісні характеристики товару від 20.05.2019 р.;
- митна декларація №UА110150.2019.22.3149 від 20.05.2019 р.
На підставі вищезазначених вимог законодавства на пункті пропуску «Рава-Руська- Хребенне» митного поста «Рава-Руська» здійснено митний огляд автомобілю, про що складено акт від 17.05.2019 р. №UА209060/2019/33529.
За результатами здійснення митного контролю з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару Відповідачем було висунуто вимогу протягом 10 календарних днів додатково надати (за наявності) наступні документи:
- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- митну декларацію країни відправлення - якщо здійснювалося страхування,
- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Однак позивач повідомив відповідача про неможливість надати додаткові документи, зазначивши, що документи для підтвердження митної вартості надано у повному обсязі. Складові митної вартості піддаються обчисленню за наявними документами та не мають розбіжностей.
22.05.2019 року Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення № UА110000/2019/200091/2 про коригування митної вартості, за яким митна вартість скоригована в сторону збільшення до 10 600,00 Євро.
Митна вартість товару була визначене відповідачем за резервним методом, відповідно до ст. 64 МК України, що ґрунтується на відомостях інформаційних ресурсів митних органів за ЕМД від 05.03.2019 № UА902070/2019/702458.
На підставі зазначеного вище рішення від 22.05.2019 року відповідачем оформлена картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110150/2019/00367, яка обгрунтована тим, що в ході перевірки були виявлені невідповідності у наданих до митного контролю документах, відсутність документального підтвердження складових ціни, що фактично сплачена, і як слідство неможливістю використання обраного позивачем методу визначення митної вартості згідно п. 3 ч. 6 ст. 54 МКУ.
У зв'язку із відмовою в прийнятті митної декларації позивач подав нову декларацію типу ІМ40ДЕ № UА110150/2019/223654 від 23.05.2019 року.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступні обставини.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України).
Відповідно до вимог частини 1 статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною 1 статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина 1 статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Положеннями статті 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
За змістом частини 2 статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
Згідно ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України передбачений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів який є вичерпним.
В силу вимог частини 5 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 МК України).
Згідно з частиною 5 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За приписами частини 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до частини 3 статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.
Частина 5 статті 54 МК України передбачає, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Разом з тим, відповідно до частини 7 статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до частини 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як вже зазначалося до митної декларації позивач додав:
- контракт щодо товарів, які імпортуються від 15.05.2019 р. (рахунок-фактура);
- декларація про походження товару від 20.05.2019 р.;
- акт про проведення огляду від 17.05.2019 р.;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 13.08.2015 Р.
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка) від 20.05.2019 р.;
- висновок про вартісні характеристики товару від 20.05.2019 р.;
- митна декларація №UА110150.2019.22.3149 від 20.05.2019 р.
Митна вартість імпортованого транспортного засобу визначена позивачем за основним методом в сумі 3 500,00 Євро, що підтверджується договором від 15.05.2019 року та документом, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка від 20.05.2019 р., яка містить калькуляцію із зазначенням маршруту перевезення, його протяжність, тощо, оскільки перевезення здійснювалося без залучення транспортно-експедиційної компанії, а власним транспортом.
Також суд має зазначити, що відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження т820/19 автомобіль, що декларувався відповідачем, має наступні пошкодження а саме:
КТЗ пошкоджено.
Пошкоджені та підлягають заміні:
Бампер передній верхня та нижня частина, кронштейн переднього бампера, гратка бампера, гратка радіатора верхня та нижня, емблема передня, кріплення емблеми передньої, панель верхня гратки радіатора, капот, ізоляція капота, фара ліва та права, крило переднє ліве та праве, підкрилок переднього лівого та правого крила, панель передня в зборі, колісна арка ліва та права, лонжерон передній лівий та правий, вітрове скло, бампер задній, облицювання праве заднього бампера, подушка безпеки водія та пасажира, подушка безпеки бічна права верхня та нижня, пас безпеки лівий та правий, блок управління подушками безпеки, система подушок безпеки. Порушено отвір капота, перекіс передніх лонжеронів, зміщена підвіска передньої вісі.
У зоні ушкоджень можливі приховані дефекти. Повний перелік запчастин, робіт по ремонту і фарбуванню, наведено в додатку №1 до висновку №т820/19.
Згідно ремонтної калькуляції, вартість відновного ремонту вищезазначеного ТЗ складатиме 476 657,55 грн.
Водночас, коригування митної вартості товару проведено відповідачем з урахуванням даних цінової бази митних органів, автоматичної системи управління ризиками та довідкових ресурсів за маркою автомобіля, моделі, року випуску та іншими характеристиками за ЕМД від 05.03.2019 № UА902070/2019/702458 та розрахована на рівні 10 600,00 Євро.
Однак такі розрахунки відповідача не є об'єктивними, оскільки розрахунок митної вартості проводився з урахуванням цін на аналогічні транспортні засоби за роком виробництва, які не мали пошкоджень та знаходилися у справному стані, що звичайно досить суттєво впливає на вартість транспортного засобу у порівнянні із пошкодженим автомобілем, який був предметом декларування.
Так, відповідачем при коригуванні митної вартості застосовано митну вартість автомобілю тієї ж марки та моделі, але в зовсім іншому технічному стані, який не потребує додаткових витрат на відновлення транспортного засобу.
Стосовно твердження відповідача, щодо неподання позивачем довідки як документу, що підтверджує вартість перевезення, суд має зазначити, дане твердження не відповідає дійсності, оскільки відповідний документ був зазначений у митній декларації № UА110150/2019/223149, як документ, який є в наявності (позначено літерою «d»).
Висновок відповідача про здійснення перевезення транспортного засобу перевізником є не доведеним, оскільки він ґрунтується лише на тому, що транспортний засіб, що здійснює перевезення, має номери ВК8555ВА/ НОМЕР_6 , втім жодного посилання на інші докази, які свідчили б про дійсне використання послуг транспортної компанії, картка відмови в прийнятті митної декларації не містить.
Суд не приймає посилання відповідача, як на підставу для відмови в прийнятті митної декларації, на відсутність Декларації митної вартості, оскільки Декларація митної вартості у відповідності із ч. 7 ст. 53 МК України не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, а саме у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 Євро.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи митна вартість ввезеного позивачем ТЗ складала 3500,00 Євро.
При здійсненні розрахунку, відповідач не врахував наявність великої кількості серйозних пошкоджень кузовної частини та ходової частин, двигуна та системи безпеки, що було наслідком протиправного коригування митної вартості товару до 10 600,00 Євро.
Отже, суд приходить до висновку, що оскаржуваним рішенням відповідачем було порушено права позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС понесені судові витрати у розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 110000/2019/200091/2 від 22.05.2019 року та картку відмови Дніпропетровської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110150/2019/00367.
Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС понесені судові витрати у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) В.М. Олійник
Рішення не набрало законної сили
02 вересня 2019 року.
Суддя В.М. Олійник
Згідно з оригіналом.
Суддя В.М. Олійник