іменем України
Справа № 214/6788/17
Провадження № 1-кп/210/651/19
"04" жовтня 2019 р. Колегія суддів Дзержинського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
адвоката ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.5, 366 ч.2 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040230000606 від 26.08. 2016 року, -
В провадження Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу надійшло вищевказане кримінальне провадження.
Прокурор в судовому засіданні вважає можливим призначити справу до судового розгляду вважаючи, що обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні відповідають вимогам КПК України.
Адвокат, обвинувачений, кожен окремо, вважають необхідним повернути обвинувальний акт прокурору, так як порушено право обвинувачено на захист, а саме не залучений належним чином перекладач, бо ОСОБА_7 є етничний кореєць, а точніше- Корё сарамм (кор.(???«народ Корё») сама назва (етнонім) корейців, народився у селі Узак Балхашського району Алма-Атинскої області Казахської Радянської Соціалістичної Республіки, у сосідньому селі Куйган закінчів казахську школу, де вивчав, разом з казахською і російську мову..
Колегія суддів, вислухавши думки учасників процесу, дослідивши зміст останнього на відповідність вимогам ст.291 КПК України, приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до ст.8 ч.1 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Частиною 2 цієї статті також передбачено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ст.9 ч.1 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Вимогами ст.9 ч.5 КПК України встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України, застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Положеннями ст.20 ч.1 КПК України, передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Згідно з ст.29 ч.2 КПК України, особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державою мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення, при цьому, ч.3 цієї статті передбачено, що слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вимоги до оформлення обвинувального акта і його змісту, а також порядок вручення його особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, для забезпечення такій особі права на захист від конкретного і зрозумілого для неї обвинувачення, передбачені у ст.ст.291, 293 КПК України, при цьому, з урахуванням вищезазначених положень кримінального процесуального законодавства, вручення процесуальних документів, які стосуються підозри і обвинувачення, повинно здійснюватися мовою, якою володіє особа, оскільки у іншому випадку, така особа фактично не може ефективно сприймати пред'явлене їй обвинувачення і захищатися від нього.
Відповідно до ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення».
В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року зазначається що, «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак, у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п.«b» ч.3 ст.6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».
Відповідно до ст.314 ч.3 п.3 КПК України за результатами підготовчого провадження суд має право прийняти рішення щодо повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_7 не володіє державною (українською) мовою, під час досудового розслідування останньому не було забезпечено участь перекладача, філолог був залучений 11.10.2017 року, тоді як підозра ОСОБА_8 була пред'явлена 25.09.2017 року, переклад обвинувального акту робив не перекладач, а філолог, що у своїй сукупності свідчить про позбавлення обвинуваченого права на захист від конкретного і зрозумілого обвинувачення, а отже, зазначені обставини позбавляють суд здійснити об'єктивний і повний розгляд цього кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне повернути обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.191 ч.5, 366 ч.2 КК України, прокурору Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області для усунення недоліків, та проведення необхідних процесуальних дій, у розумний строк, відповідно до вимог КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.291, 314, 372 КПК України, колегія суддів, -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженню, зареєстрованому 26.08. 2016 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12016040230000606 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.191 ч.5, 366 ч.2 КК України, - повернути прокурору Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області для усунення недоліків та проведення необхідних процесуальних дій.
Ухвала суду про повернення обвинувального акту може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3