Справа №162/1673/15-к
Номер провадження 1-в/162/15/2019
10 жовтня 2019 року смт. Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретар ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
начальника Любешівського
районного сектору філії ДУ "Центр пробації" ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
захисника засудженого - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання,-
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням у якому просить звільнити його умовно-достроково від відбування додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Заяву мотивує тим, що вироком Любешівського районного суду Волинської області від 08 квітня 2016 року його засуджено за ч.2 ст.286 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 22 лютого 2018 року на підставі ст.82 КК України невідбуту частину строку основного покаранння - 2 роки 87 днів позбавлення волі змінено на 2 роки виправних робіт по місцю роботи з відрахуванням 15% заробітку щомісячно в дохід держави із залишенням додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 21 червня 2019 року на підставі ст.81 КК України його умовно-достроково звільнено від відбування основного покарання у виді виправних робіт по місцю роботи з відрахуванням 15 % заробітку щомісячно в дохід держави строком 10 місяців 10 днів.
Вказує, що нагляд за виконанням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами здійснює Любешівський РС філії Державної установи "Центр пробації" у Волинській області.
Оскільки на момент звернення до суду він відбув більше половини строку додаткового покарання просить застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання відповідно до вимог ст.81 КК України.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 та захисник засудженого - адвокат ОСОБА_6 клопотання підтримали, захисник засудженого пояснив, що ОСОБА_5 на даний час має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує лікування в стаціонарі з оперативним втручанням, син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - дитина-інвалід, який потребує додаткового утримання, сам ОСОБА_5 потребує лікування, пороживає з матір'ю-пенсіонером, що зумовлює потребу в достатньому забезпеченні, а відтак обов'язковому працевлаштуванні.
Доповнили, що ОСОБА_5 через отриману травму - пошкодження ПУЗ лівого колінного суглобу, латерального меніску, не може виконувати важку фізичну працю. Іншої спеціальної освіти, окрім кваліфікації водій автомобіля категорії "AВСDE" та тракториста-машиніста не має, тому ОСОБА_5 має можливість влаштуватись водієм автомобіля.
Оскільки за час відбуття додаткового покарання зарекомендував себе добре, позитивно характеризується за місцем проживання, до адміністративної відповідальності не притягувався , алкогольними напоями не зловживає, порушень не допускає, вважають, що таким чином до ОСОБА_5 є можливим застосувати ст.81 КК України.
В судовому засіданні представник Любешівського РС філії Державної установи "Центр пробації" у Волинській області підполковник внутрішньої служби ОСОБА_4 пояснив, що засуджений ОСОБА_5 перебуває на обліку у Любешівському РС філії Державної установи "Центр пробації" у Волинській області з 02 березня 2018 року. За час перебування на обліку порушень порядку відбуття додаткової міри покарання не допускав. Станом на 10 жовтня 2019 року засудженим відбуто більшу половину призначеного додаткового покарання. Не заперечив проти задоволення клопотання засудженого.
Прокурор у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, оскільки ОСОБА_5 вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння та не розкаявся у вчиненому.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що вироком Любешівського районного суду Волинської області від 08 квітня 2016 року ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.286 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 22 лютого 2018 року на підставі ст.82 КК України невідбуту частину строку основного покаранння - 2 роки 87 днів позбавлення волі змінено на 2 роки виправних робіт по місцю роботи з відрахуванням 15% заробітку щомісячно в дохід держави із залишенням додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 21 червня 2019 року ОСОБА_5 на підставі ст.81 КК України умовно-достроково звільнено від відбування основного покарання у виді виправних робіт по місцю роботи з відрахуванням 15 % заробітку щомісячно в дохід держави строком 10 місяців 10 днів.
Відповідно до статтей 537, 539 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Згідно ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно із п.1 ч.3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин.
Так в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміни невідбутої частини покарання більш м'яким" від 26 квітня 2002 року зазначено, що таким додатковим покаранням, від якого можна звільнити достроково (тобто до закінчення строку), є лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Позбавлення права займатися певною діяльністю є видом кримінального покарання, відповідно до якого особі забороняється займатися певною діяльністю, в тому числі, керувати транспортним засобом.
Засуджений ОСОБА_5 відбуває додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком три роки з 02 березня 2018 року.
За час відбування покарання ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної відповідальності 02 квітня 2018 року за ч.1 ст.178 КУпАП; 18 червня 2018 року було внесено дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань та повідомлено про підозру ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України. Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 02 листопада 2018 року дане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 закрито у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, в подальшому засуджений ОСОБА_5 до кримінальної та адміністративної відповідальності - не притягувався.
Доводи прокурора щодо неможливості звільнення ОСОБА_5 умовно-достроково від призначеного додаткового покарання через вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та відсутність щирого каяття під час досудового розслідування, на думку суду, є неспроможними.
Вироком Любешівського районного суду Волинськлї області від 08 квітня 2016 року стверджується що ОСОБА_5 вчинив злочин 16 квітня 2012 року, про подію одразу повідомив до Любешівського РВ УМВС у Волинській області, розпочато досудове розслідування.
Таким чином встановлено, що ОСОБА_5 з квітня 2012 року мав обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно з вироком Любешівського районного суду Волинської області від 08 квітня 2016 року ОСОБА_5 було призначено додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 роки. На час розгляду справи, 10 жовтня 2019 року ОСОБА_5 був позбавлений права керування транспортними засобами - 1 рік 7 місяців 9 днів.
В суді доведено, що засудженим ОСОБА_5 правила відбування додаткового покарання не порушувались, добре характеризується за місцем проживання, займається веденням особистого селянського господарства, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має статус дитини-інваліда, двоє дітей потребують додаткових витрат на лікування. Проживає з матір'ю ОСОБА_10 , яка є людиною похилого віку. Консультаційним висновком спеціаліста від 15 березня 2019 року стверджується, що ОСОБА_5 отримав травму лівого колінного суглобу, потребує лікування та протягом тривалого часу є непрацездатним, що обмежує його можливість працевлаштування.
Разом з тим, засуджений ОСОБА_5 має диплом кваліфікованого робітника серії НОМЕР_1 виданий 19 квітня 1996 року за професією тракторист-машиніст, водій автомобіля та екзаменаційну картку водія, що підтверджують наявність кваліфікації за спеціальністю тракторист-машиніст та водій автомобіля категорії "AВСDE.
А тому, проаналізувавши подані докази та встановлені обставини суд приходить до переконання, що ОСОБА_5 має обмеження у праві керування транспортними засобами з часу вчинення злочину 16 квітня 2012 року і по даний час (оскільки інше не встановлено), що складає загалом 7 років 5 місяців 25 днів. Таке обмеження в сукупності з наявною потребою у забезпеченні сім'ї та можливості працевлаштуватися водієм - є надмірним тягарем для засудженого.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 22 лютого 2018 року та Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 21 червня 2019 року стверджується, що засуджений ОСОБА_5 довів своє виправлення та перевиховання.
Оскільки в суді встановлено, що ОСОБА_5 призначене йому вироком Любешівського районного суду Волинської області від 08 квітня 2016 року додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами фактично відбув - 1 рік 7 місяців 9 днів, своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довід своє виправлення, а тому суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 умовно-достроково від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом призначеного вироком Любешівського районного суду Волинської області від 08 квітня 2016 року.
Керуючись статтями 537, 539 КПК України, ст.81 КК України, суд,-
Клопотання ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, від відбування додаткового покарання, призначеного вироком Любешівського районного суду Волинської області від 08 квітня 2016 року у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки, умовно-достроково на строк один рік чотири місяці двадцять один день.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд протягом семи днів із дня проголошення.
Повний текс ухвали складено 15 жовтня 2019 року.
Головуючий: