Справа № 161/12674/19
Провадження № 3/161/3477/19
09 жовтня 2019 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луцьку Волинської області, громадянка України, освіта неповна середня, не одружена, має трьох неповнолітніх дітей, до адміністративної відповідальності раніше притягалася постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 00.00.2019 року за ч. 1 ст. 184 КУпАП - накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі , не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 184 КУпАП, -
ОСОБА_1 неналежним чином виконувала обов'язки по вихованню неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 17.07.2019 року в АДРЕСА_2 , розпивала алкогольні напої, внаслідок чого потрапила до медичного закладу із діагнозом: алкогольна інтоксикація. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що у неї з неповнолітньою донькою постійно виникають суперечки та конфлікти, остання не бажає прислухатися до її порад виховного характеру. З даного приводу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходила лікування у Волинській обласній психіатричній лікарні, однак на обліку у лікаря-психіатра не перебуває. Ствердила, що батьківські обов'язки вона намагається виконувати належним чином, однак налагодити контакт з донькою їй не вдається.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 006184 від 29.07.2019 року, складеного інспектором з ЮП ВП Луцького ВП ГУНП у Волинській області майором поліції Мороз Ю.О. відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП, остання у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» зазначила «з протоколом ознайомлена, згідна» (а.с. 2).
Крім того, із відібраних 17.07.2019 року у ОСОБА_1 письмових пояснень по факту правопорушення слідує, що 16.07.2019 року о 22:00 год. їй надійшов телефонний дзвінок від працівників поліції, які повідомили, що її донька перебуває на 4 пов. буд. № АДРЕСА_3 по вул. Січова, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Підійшовши на вказане поліцейськими місце, вона виявила, що її донька знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, її поведінка була неадекватною, а також остання нецензурно лаялася у її сторону. Надалі, вона з донькою була доставлена в медичний заклад, де дійсно було підтверджено стан сп'яніння ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6).
З вищевикладеного слідує, що ОСОБА_1 підтвердила дійсність обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно неї за ч. 2 ст. 184 КУпАП, а відтак й наявність своєї вини у вчиненому.
В свою чергу, невизнання своє вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП, під час розгляду справи, суд розцінює як обраний ОСОБА_1 спосіб захисту, що має на меті уникнення від адміністративної відповідальності за санкцією даної норми.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП, також підтверджується наступними доказами, дослідженими судом, а саме:
-рапортом ЧЧ Луцького ВП ГУНП у Волинській області від 17.07.2019 року про отримання повідомлення по факти вчинення правопорушення (а.с. 3);
-поясненнями ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 17.07.2019 року, у яких остання особисто підтвердила факт вживання нею алкоголю (а.с. 4);
-поясненнями свідка ОСОБА_3 від 17.07.2019 року, який підтвердив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно вживала спиртні напої у його присутності (а.с. 5).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Доказів іншого суду не надано.
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Вирішуючи питання про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як слідує із висновку Служби у справах дітей Луцької міської ради «про ОСОБА_2 » від 20.08.2019 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку у Службі як така, що самовільно залишає місце постійного проживання та навчання. Остання проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1 та двома малолітніми братами в однокімнатній квартирі з усіма зручностями. За місцем проживання неповнолітній створені належні умови для навчання, розвитку та відпочинку. ОСОБА_1 належно виконує батьківські обов'язки, проте немає виховного впливу на доньку. Між ними постійно виникають суперечки, непорозуміння та сварки, у зв'язку з чим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , часто самовільно залишає місце постійного проживання, бродяжить, курить та вживає спиртні напої. Через таку поведінку неповнолітня двічі перебувала у притулку для дітей. ОСОБА_1 дотримується рекомендацій, наданих Службою в ході профілактичних бесід, однак налагодити контакт з донькою їй не вдається (а.с. 24).
Частиною 2 ст. 61 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер,
Таким чином, суд вважає, що попри обставину формальної наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП, остання все ж намагається належно виконувати батьківські обов'язки щодо виховання неповнолітньої доньки, однак поведінка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в силу її віку, в значній мірі позбавляє її матір впливати на її поведінку.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
Керуючись ст. ст. 40-1, 184, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська