Справа № 161/9455/19
Провадження № 2/161/2571/19
(заочне)
04 жовтня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Ярмолюк В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
05.06.2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свій позов мотивує тим, що відповідач, з метою отримання банківських послуг, підписав Заяву № б/н від 11.12.2013 року, відповідно до якої отримав кредит у розмірі 1000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (далі - Кредитний договір). Оскільки ОСОБА_1 були порушені зобов'язання умов Кредитного договору, у нього станом на 10.05.2019 року виникла заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 31672,33 грн., що складається з: заборгованості за простроченим тілом кредиту - 1360,71 грн., пені за прострочене зобов'язання - 24872,89 грн., пені за несвоєчасність сплати боргу на суму 100 грн. - 3454,33 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 1484,40 грн. Враховуючи наведене, просить стягнути з ОСОБА_1 суму в розмірі 31672,33 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву, в якій просив справу слухати в його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с. 33).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце слухання справи повідомлялася належним чином, про що у матеріалах справи містяться відповідні судові повістки (а.с. 39, 43). Клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов від відповідача на адресу суду не надходили.
Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 11.12.2013 року отримав від АТ КБ «Приватбанк» кредит у розмірі 1000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 8-24).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 було порушено зобов'язання умов Кредитного договору, а тому у нього існує заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк», яку, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, не погасив.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 625 ЦПК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі й сплата неустойки.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 20.05.2019 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 31672,33 грн., що складається з: заборгованості за простроченим тілом кредиту - 1360,71 грн., пені за прострочене зобов'язання - 24872,89 грн., пені за несвоєчасність сплати боргу на суму 100 грн. - 3454,33 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 1484,40 грн. (а.с. 5-7).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач істотно порушив умови кредитного договору, ст. ст. 526, 527, 1048, 1050, 1054 ЦК України, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 1360,71 грн., є правомірними і підлягають до задоволення.
Однак, суд не може погодитися з одночасним застосуванням позивачем цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу, виходячи з наступного.
Умовами укладеного між сторонами Кредитного договору передбачена відповідальність позичальника у вигляді сплати пені та штрафу у разі прострочення виконання зобов'язання.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що в обґрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості, позивач посилався на прострочення останнім виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за прострочене зобов'язання та пені за несвоєчасність сплати боргу на суму 100 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Аналізуючи вищевказане положення законодавства, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційний розміру задоволених позовних вимог в сумі 202,89 грн.
На підставі ст.ст. 509, 510, 526, 549, 611, 625, 1050, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 247, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором відповідно до Заяви № б/н від 11.12.2013 року, в сумі 3345 (три тисячі триста сорок п'ять) грн. 11 коп., що складається з: заборгованості за простроченим тілом кредиту - 1360,71 грн. та штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 1484,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» понесені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 202 (двісті дві) грн. 89 коп.
В іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення в повному обсязі складено 09 жовтня 2019 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська