15 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/846/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Першого заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2019 (повний текст постанови складено 06.06.2019)
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глухівський кар'єр кварцитів"
до Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонду державного майна України,
про зобов'язання повернути майно, згідно з актом прийому-передачі від 16.06.2015, передане за договором зберігання № ЗАлК-Д-2015-80 від 16.06.2015, укладеним між ПАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" та ТОВ "Глухівський кар'єр кварцитів",
та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глухівський кар'єр кварцитів"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду державного майна України,
про визнання права власності на майно,
17.07.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Першим заступником прокурора Дніпропетровської області (далі - прокурор) подано касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2019 до Касаційного господарського суду.
Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.09.2019 у справі № 908/846/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 13.09.2019 провадження за касаційною скаргою у справі № 908/846/17 зупинено до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднакового застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у іншій справі № 587/430/16-ц.
26.06.2019 Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі №587/430/16-ц, яку було оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 30.09.2019.
04.10.2019 до суду надійшло клопотання Заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора про поновлення провадження у справі №908/846/17.
За викладених обставин, провадження за касаційною скаргою Першого заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2019 у справі № 908/846/17 підлягає поновленню.
Звертаючись з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2019 прокурор посилався на таке:
"Слід зазначити, що власником 68% акцій AT «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» є держава, яка є основним акціонером підприємства.
Отже, Фонд державного майна України є органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.06.2017 Фонд державного майна України залучено до участі у справі №908/846/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Повернення на користь позивача спірного майна, що розташоване та перебуває на території AT «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», яке неправомірно за договором №ЗАлК-Д-2015-74 від 05.06.2015 вибуло з власності вказаного акціонерного товариства, та яке на підставі договорів №АКЗ-Д-2015-002 від 05.06.2015 та №АКЗ-Д-015-004 від 09.06.2015 перейшло у власність ТОВ «Глухівський кар'єр кварцитів», перешкоджає реалізації відповідачем за первісним позовом, основним акціонером якого є держава, права на володіння та користування майном, що безумовно створює загрозу порушенню державних інтересів.
Разом з тим, будучи залученим до участі у справі та приймаючи участь у судовому засіданні під час розгляду справи апеляційним судом, Фондом державного майна України не вжито заходів щодо захисту інтересів держави шляхом оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2019 у справі №908/846/17.
Зазначене свідчить про усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого органу - Фонду державного майна України щодо нездійснення захисту інтересів держави у вказаній сфері, що є підставою для звернення прокурора до суду із касаційною скаргою."
Разом з цим, перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, колегія суддів касаційного суду визнає за необхідне повернути касаційну скаргу прокуророві без розгляду враховуючи таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК):
"3. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
4. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу."
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру":
"3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції."
Аналіз зазначених норм свідчить, що, якщо прокурор бажає вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, шляхом, зокрема і, подачі касаційної скарги, він має обґрунтувати, в чому полягає порушення інтересів держави, а також обов'язково зазначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції саме у спірних правовідносинах, зокрема і навести закон, який відносить повноваження по захисту законних інтересів держави у цих спірних правовідносинах саме до компетенції такого органу державної влади.
При цьому, не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі саме державних компаній.
Відповідно до п.п.3.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про Фонд державного майна України», на які посилається прокурор:
"До основних завдань Фонду державного майна України належать:
3) управління об'єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України;
4) захист майнових прав державних підприємств, а також державних пакетів акцій (часток), що належать до сфери управління Фонду державного майна України на території України."
Аналіз зазначеної норми свідчить, що нею розрізняються поняття:
- управління об'єктами виключно державної власності та, відповідно, захист майнових прав саме державних підприємств;
- управління корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств та, відповідно, захист майнових прав державних пакетів акцій (часток), що належать до сфери управління Фонду державного майна України (далі - Фонд).
Даний висновок підтверджується, зокрема і таким.
Частина 1 ст.63 Господарського кодексу України (далі - ГК) визначає, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких, зокрема, видів:
- державне підприємство, що діє на основі державної власності;
- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).
Відповідно до ст.167 ГК:
"1. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
2. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.
3. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав."
Згідно зі ст.172 ГК:
"Відносини, пов'язані з управлінням корпоративними правами держави, регулюються Законом України "Про управління об'єктами державної власності", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них."
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» (далі - Закон):
"Об'єктами управління державної власності є:
- майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне управління;
- майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям;
- майно, яке передане державним господарським об'єднанням;
- корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави);
- державне майно, що забезпечує діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;
- державне майно, передане в оренду, лізинг, концесію;
- державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій;
- державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук;
- безхазяйне та конфісковане майно, що переходить у державну власність за рішенням суду."
Згідно з п.3 ч.1 ст.7 Закону:
"Фонд державного майна України відповідно до законодавства:
3) щодо корпоративних прав держави:
а) здійснює управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (так постановою КМУ від 30 жовтня 2014 за № 678 «Про деякі питання управління корпоративними правами держави» затверджено Порядок надання завдань на голосування представникам держави на загальних зборах господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави);
б) створює і веде реєстр корпоративних прав держави, який є складовою Єдиного реєстру об'єктів державної власності, відповідно до законодавства;
г) встановлює наявність та визначає розмір корпоративних прав держави в майні господарських організацій, а також у майні громадських організацій колишнього СРСР, розташованих на території України;
и) призначає відповідно до законодавства представників держави в органи управління господарських організацій, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні, визначає кандидатури незалежних членів наглядової ради, що пропонуються до обрання до складу наглядових рад господарських товариств, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні;
ї) здійснює контроль за виконанням умов контрактів керівниками виконавчих органів господарських організацій, які перебувають у його управлінні;
л) виконує інші передбачені законодавством функції з управління корпоративними правами держави."
Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Глухівський кар'єр кварцитів» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про зобов'язання повернути майно, згідно акта прийому-передачі від 16.06.2015, передане за договором зберігання № ЗАлК-Д-2015-80 від 16.06.2015 р., укладеним між ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» та ТОВ «Глухівський кар'єр кварцитів», оскільки строк дії договору зберігання закінчився, послуги зберігання позивачем оплачені, а відповідачем була отримана вимога про повернення майна зі зберігання.
Публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» звернулося до Господарського суду Запорізької області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Глухівський кар'єр кварцитів про визнання права власності на все спірне майно на підставі ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, оскільки ТОВ «Алюмінієва катанка Запоріжжя» незаконно набуло майно за договором поставки № ЗАлК-Д-2015-74 від 05.06.2015, а тому не мало законних підстав для відчуження цього майна ТОВ «Глухівський кар'єр кварцитів» за договором купівлі-продажу № АКЗ-Д-2015-004 від 09.06.2015, у зв'язку з цим даний договір купівлі-продажу є недійсним. Що стосується договору купівлі-продажу від 05.06.2015 № АКЗ-Д-2015-002, ПАТ ЗАлК вважає, що майно за цим договором є власністю ПАТ ЗАлК та незаконно було відчужено на користь ТОВ «Глухівський кар'єр кварцитів».
Відтак спірні правовідносини стосуються спору щодо майна між двома вищевказаними самостійними юридичними особами, однією з яких є AT «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат».
Прокурором не наведено жодної норми, яка б чітко визначала, що Фонд державного майна України є органом, уповноваженим державою здійснювати функції саме у вищевказаних спірних правовідносинах, тобто правовідносинах, що є предметом даного спору.
Крім того, пославшись на загальні норми про здійснення Фондом управління корпоративними правами держави, прокурор не вказав норми відповідного Закону чи Кодексу, яка відносить повноваження по захисту законних інтересів держави в судовому порядку саме у цих спірних правовідносинах саме до компетенції вказаного органу державної влади.
Тобто, прокурором не доведено, що саме Фонд державного майна України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції саме у спірних правовідносинах, зокрема і, що повноваження по захисту законних інтересів держави в судовому порядку у цих спірних правовідносинах відносяться саме до компетенції цього органу державної влади.
При цьому, прокурор вказує, що власником 68% акцій AT «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» є держава, тобто дане підприємство не є повністю державним, а діє на змішаній формі власності.
Проте, як вказано вище, не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі навіть саме державних компаній.
Також суд приймає до уваги наступне.
Фонд державного майна України ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.06.2017 залучений до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.01.2019 в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2019 вказане рішення саме за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухівський кар'єр кварцитів» в частині відмови у задоволенні первісного позову скасовано, прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. В решті рішення залишено без змін.
Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» була йому повернута з підстав, залежних від волевиявлення самого відповідача, тобто з таких, що мають суб'єктивний характер.
Тобто, фактично ні Публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», ні Фонд державного майна України взагалі не оскаржували вказане рішення Господарського суду Запорізької області саме в частині відмови у зустрічному позові про визнання права власності на все спірне майно з прийняттям саме відповідної кінцевої постанови апеляційного суду по суті зустрічного позову.
Також, представник Фонду приймав участь у судових засіданнях, надавав свої аргументи та доводи щодо суті даних правовідносин як у суді першої інстанції, так і при розгляді даного спору в апеляційному господарському суді, тобто, користувався і міг користуватися всім комплексом процесуальних повноважень учасника справи у відповідному статусі.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
В касаційній скарзі прокурор лише послався на факт не подачі Фондом касаційної скарги, проте, не навів причини, з поданням відповідних підтверджуючих доказів, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Разом з цим, саме Публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» скористалося своїм правом на оскарження прийнятої у справи постанови шляхом подання до Касаційного господарського суду касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2019, яка була йому повернута з підстав, залежних від волевиявлення самого відповідача, тобто з таких, що мають суб'єктивний характер.
Відтак суд визнає, що прокурором не доведено і наявність передбачених законом підстав для звернення до суду за захистом інтересів держави, а його доводи про те, що третя особа на стороні відповідача неналежним чином здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах спростовується вищевикладеним.
Згідно з приписами пункту 1 частини 4 статті 292 ГПК:
"4. Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:
1) касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено."
З урахуванням наведеного, касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду як така, що подана з порушенням вимог процесуального законодавства.
Керуючись статтями 53, 234, 235, пунктом 1 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Поновити провадження за касаційною скаргою Першого заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2019 у справі № 908/846/17.
2. Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2019 у справі № 908/846/17 повернути скаржнику без розгляду.
3. Надіслати Першому заступнику прокурора Дніпропетровської області копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами, а також платіжне доручення від 18.07.2019 №1955 на суму 250 928,78 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кушнір
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський