18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
11 жовтня 2019 року справа № 925/1095/19
м. Черкаси
За позовом комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради
до комунального підприємства "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради
про стягнення 34431,22 грн.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Рябенька Я.В.
Представники сторін:
від позивача: Севастьянова А.В. за довіреністю;
від відповідача: не явилися.
Комунальне підприємство теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до комунального підприємства "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради (далі - відповідач) про стягнення 34431,22 грн. заборгованості за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу теплової енергії від 10.01.2017 №730, у тому числі: 29338,95 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію, 4327,86 грн. пені, 374,49 грн. інфляційних нарахувань, 389,92 грн. 3% річних.
Також позивач у позовній заяві просить господарський суд покласти на відповідача витрати позивача на сплату судового збору.
В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне невиконання відповідачем грошових зобов'язань за укладеними між сторонами договором купівлі-продажу теплової енергії від 10.01.2017 №730 щодо своєчасної оплати поставленої йому позивачем у період з грудня 2018 року по квітень 2019 року теплової енергії.
Ухвалою від 13.09.2019 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, відкрив провадження у справі №925/1095/19, вирішив проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін о 10 год. 30 хв. 11.10.2019 у приміщенні Господарського суду Черкаської області і встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце призначеного ухвалою від 13.09.2019 судового засідання. Проте відповідач чи його представник у вказане судове засідання не явилися і про причини нез'явлення господарський суд не повідомили.
Нез'явлення відповідача чи його представника у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.
Відзив на позов до господарського суду не надійшов.
У судовому засіданні, яке відбулося 11.10.2019, представник позивача позов підтримав, а господарський суд розглянув справу по суті та оголосив вступну і резолютивну частини ухваленого ним у нарадчій кімнаті рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у справі письмові докази, Господарський суд Черкаської області
10 січня 2017 року позивач як постачальник і відповідач як споживач уклали між собою договір купівлі - продажу теплової енергії №730 (далі - договір від 10.01.2017 №730), згідно з яким постачальник зобов'язався поставити споживачеві теплову енергію на потреби опалення, підігріву води (далі - теплову енергію), а споживач зобов'язаний оплатити прийняту теплову енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію теплоспоживального обладнання, що ним використовується.
Відповідно до п. 1.2. договору від 10.01.2017 №730 постачальник зобов'язавсяя відпустити споживачу теплову енергію (для опалення) на потреби належних йому приміщень за адресами в м. Черкаси: вул. Котовського, 63 (адмінбудівля ), вул. 30 років Перемоги, 36 (дисп. служба, побутові приміщення); бульв. Шевченка, 345 (адмінбудівля), вул. Волкова, 34/а (господарські приміщення) .
У п.6.2. договору від 10.01.2017 №730 сторони передбачили, що розрахунок за теплову енергію, що споживається, здійснюється у відповідності з вимогами п. 7 ст. 276 Господарського кодексу України, а саме у формі попередньої оплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 7.2.3 договору від 10.01.2017 №730 передбачено, що за порушення строків виконання грошових зобов'язань, передбачених п. 6.2 договору, споживач сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати.
У період з грудня 2018 року по квітень 2019 року позивач на виконання договору від 10.01.2017 №730 поставив відповідачу на потреби приміщень за адресами в м. Черкаси: вул. Котовського, 63 ( адмінбудівля), вул . 30 років Перемоги, 36 (дисп. служба, побутові приміщення); бульв. Шевченка, 345 (адмінбудівля), вул. Волкова, 34/а (господарські приміщення), теплову енергію за встановленим (регульованим) тарифом на загальну суму 29338,95 грн., що підтверджується розрахунком позивача стягуваної суми основного боргу.
Відповідач свої зобов'язання за договором від 10.01.2017 №730 щодо сплати поставленої у період з грудня 2018 року по квітень 2019 року теплової енергії не виконав, що й спричинило цей спір.
За порушення встановленого п. 6.2 договору від 10.01.2017 №730 остаточного строку оплати поставленої теплової енергії позивач станом на 20.08.2019 включно нарахував відповідачу до сплати передбачену п. 7.2.3 договору від 10.01.2017 №730 пеню у сумі 4327,86 грн., а також передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні нарахування у сумі 374,49 грн. та три проценти річних у сумі 389,92 грн.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Стаття 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд дійшов до таких висновків.
Відповідач, як зобов'язана за договором від 10.01.2017 №730 особа, не виконав належним чином грошові зобов'язання щодо оплати поставленої йому позивачем у період з грудня 2018 по квітень 2019 року теплової енергії у встановлений цим договором строк, чим порушив право позивача на своєчасне і повне одержання плати за поставлену теплову енергію.
Отож, позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати примусового виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором від 10.01.2017 №730 в натурі шляхом стягнення з відповідача на свою користь боргу за поставлену теплову енергію, а також передбаченої цим договором пені та передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань і 3% річних.
Заявлені до стягнення суми пені, інфляційних нарахувань і 3% річних нараховані позивачем у відповідності з фактичними обставинам невиконання відповідачем зобов'язання за договором від 10.01.2017 №730 щодо оплати поставленої йому позивачем теплової енергії, умовами цього договору та вимогами чинного законодавства, тобто нараховані правильно.
За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Позивач за платіжним дорученням від 30.08.2019 №13466 сплатив за подання позову 1921,00 грн. судового збору, який відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області
Позов задовольнити повністю.
Судовий збір у сумі 1921,00 грн. покласти на відповідача.
Стягнути з комунального підприємства "Соснівська служба утримання будинків" Черкаської міської ради (вул. Гайдара, 3/2, м. Черкаси, 18010, код ЄДРПОУ 36701766) на користь комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (вул. О. Дашковича, 62, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 02082522) - 29338,95 грн. (двадцять дев'ять тисяч триста тридцять вісім гривень 95 коп.) основного боргу, 4327,86 грн. (чотири тисячі триста двадцять сім гривень 86 коп.) пені, 374,49 грн. (триста сімдесят чотири гривні 49 коп.) інфляційних нарахувань, 389,92 грн. (триста вісімдесят дев'ять гривень 92 коп.) 3% річних і 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня) судового збору.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 15.10.2019.
СУДДЯ М.В. Дорошенко