ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
15 жовтня 2019 року Справа № 923/689/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін, справу
за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (м. Київ),
до: Терьошиної Наталії Володимирівни (АДРЕСА_1),
про стягнення 28331,75 грн.,
учасники справи не викликались (не повідомлялись).
Позивач 13.08.19 звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № б/н від 24.07.2018 в розмірі 28331,75 грн. (20833.31 грн. - заборгованість за кредитом; 1688,90 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 1666,46 грн. - неня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 4143,08 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії).
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.19 справу розподілено судді Гридасову Ю.В.
Ухвалою суду від 14.08.19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до приписів частин 3, 5 ст. 252 ГПК України (зі змінами та доповненнями), без проведення судового засідання. Крім того, учасникам справи, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, встановлено строк для надання суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.
Повне рішення у справі ухвалено 15.10.19.
Позивач у позовній заяві посилається на наступні обставини:
24.07.2018 фізична особа-підприємець Терьошина Наталія Володимирівна (надалі за текстом рішення - Відповідач) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ»;
24.07.2018 між Відповідачем та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено кредитний договір № Б/Н (надалі за текстом рішення - Договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов;
24.07.2018р. на підставі укладеного договору Позивачем було перераховано на поточний рахунок Відповідача кредитні кошти у розмірі 50000,00грн., що підтверджується відповідною випискою;
станом на 31.07.2019 заборгованість Відповідача за Договором становить 28331,75 гри. та складається з: 20833.31 грн. - заборгованість за кредитом; 1688.90 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов; 4143.08 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов; 1666.46 грн. - заборгованість з пені, нарахованої згідно пункту 3.2.8.10.1. Умов;
26.04.2019 р. Відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідач, повідомлений про строк подання відзиву належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвали суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування) (відповідно до довідки підприємства поштового зв'язку ухвала суду не вручена відповідачу у зв'язку з відмовою від отримання) не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин не подав.
Відповідно до положень частини 9 статті 165 ГПК України: "У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами."
Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):
13.08.19 письмове клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань): не подавались.
З'ясувавши обставини на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд,
24.07.2018 фізична особа-підприємець Терьошина Наталія Володимирівна (надалі за текстом рішення - Відповідач) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ». Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (надалі за текстом рішення - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (надалі за текстом рішення - Позивач) та були затвердженні рішенням Правління ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», яке викладено у протоколі № 10 від 09.02.2017.
Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 2 с. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, вій вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
24.07.2018 між Відповідачем та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено кредитний договір № Б/Н (надалі за текстом рішення - Договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) мас право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування Клієнта здійснюється в межах встановленого Банком ліміту кредитування, про який Банк повідомляє. Клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати ) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет.
Відповідно до пункту 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов'язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткам ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.
24.07.2018р. на підставі укладеного договору Позивачем було перераховано на поточний рахунок Відповідача кредитні кошти у розмірі 50000,00грн., що підтверджується відповідною випискою.
Станом на 31.07.2019 заборгованість Відповідача за Договором становить 28331,75 гри. та складається з:
20833.31 грн. - заборгованість за кредитом;
1688.90 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов;
4143.08 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов;
1666.46 грн. - заборгованість з пені, нарахованої згідно пункту 3.2.8.10.1. Умов.
На підтвердження викладених у позовній заяві обставин Позивач подає відповідні докази, зокрема:
- укладення кредитного договору підтверджується копією анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», копією витягу з «Умов та правил надання банківських послуг», а також файлом перевірки електронного цифрового підпису;
- надання кредиту підтверджується копією виписки по відповідному рахунку, яка підтверджує перерахування кредитних коштів на поточний рахунок боржника 2600;
- порушення Відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів підтверджується копіями виписок по відповідним рахункам, на яких обліковується прострочена заборгованість за кредитом та з яких вбачається відсутність погашень на теперішній час;
- розміри нарахованих відсотків та пені підтверджується розрахунком заборгованості.
Відповідно до п. 3.2.8.9.1. Умов та відповідно до ст. 212 ЦК України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. цього Договору, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.3, цього Договору.
Пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь- якого грошового зобов'язання Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у пункті 1.6. Заяви.
Нарахування прострочених відсотків здійснюються щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.7. Умов).
Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, шо у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1. цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.9., 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до п. 3.2.8.10.3. Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язання здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
26.04.2019 р. Відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Частиною 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати, Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами «кого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
У пунктах 4.17. - 4.23. постанови від 13.02.2019 по справі № 910/8729/18 Велика Палата Верховного Суду роз'яснила, що відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
За частиною першою статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона) мас право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
За положеннями статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17:
« 72. З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.
73. Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.»
Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.
Аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання та сплата неустойки.
Відповідно до ч, 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом частин 1 та 3 етапі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) с грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафної санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З'ясувавши викладені обставини, дослідивши подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням викладених вище обставин судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача повністю.
З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 237 - 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Терьошиної Наталії Володимирівни (адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_1 ; дата народження боржника - фізичної особи: ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 14360570) заборгованість за Договором № б/н від 24.07.2018 в розмірі 28331,75 грн. (у тому числі: 20833,31грн. - заборгованість за кредитом; 1688,90грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 1666,46грн. - неня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 4143,08грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії), 1921грн.00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Дата складання повного рішення 15.10.19.
Суддя Ю.В. Гридасов