65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"03" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2027/19
За позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (вул. Лягіна, 27, м. Миколаїв, 54017; код ЄДРПОУ 38727770)
До відповідача: Державного підприємства "Південний державний науково-виробничий центр "Прогрес" (фактична адреса: вул. Індустріальна, 8, м. Южне, Одеська область, 65481; поштова адреса: а/с 146, м. Южне, Одеська область, 65481; код ЄДРПОУ 22492239)
про зобов'язання вчинення певних дій
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Тіщенко Д.І.
Представники:
Від позивача: Єремейчук Д.О. - на підставі довіреності № 9171 від 26.12.2018р.
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (далі-ДП «АМПУ») в особі філії "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ДП "Південний державний науково-виробничий центр "Прогрес" (далі-ДП «ПДНВЦ «Прогрес») про зобов'язання виконати умови договору № 20/166/П-08 від 05.08.2008 року, а саме: надати ДП "АМПУ" в особі філії "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ" на кожну перероблену партію брухту та відходів паспорт переробки, із зазначенням виду і кількості вилученого брухту чорних, кольорових, дорогоцінних металів згідно вимог ДСТУ 2964-94 "Брухт та відходи дорогоцінних металів і сплавів. Загальні технічні умови" та ДСТУ 4121-2002 "Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.07.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2027/19 за правилами загального позовного провадження , призначено підготовче засідання .
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28 серпня 2019 р. закрито підготовче провадження у справі №916/2027/19 та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні з розгляду справи по суті підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся за юридичною адресою, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення, але представник відповідача в судові засідання не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.
За приписами п.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач у справі зазначає, що 05.08.2008р. між ДП «Дельта-лоцман» (Здавальник) та ДП «ПДНВЦ «Прогрес» (Переробник) укладено Договір № 20/166/П-08 (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого ДП «Дельта-лоцман» зобов'язалось постачати брухт та відходи у вигляді списаного обладнання та відходи виробництва, що містять дорогоцінні метали, а відповідач зобов'язався приймати, склавши акт попередньої прийомки, переробляти та оплачувати на підставі Протоколу погодження цін та паспорта переробки.
Строк дії даного Договору встановлюється на один рік з дня його підписання. У випадку, якщо одна із сторін на заявить про його зміну та припинення, але не пізніше ніж за 30 діб до закінчення строку дії, договір вважається продовженим на наступний рік (п.8.2. Договору).
Позивач вказує, що сторони внесли зміни до Договору шляхом укладення Додаткових угод №№ 1- 8. Зокрема, Додатковою угодою №1 до Договору сторони погодили строк дії Договору: 5 років з дня його підписання. Додатковою угодою № 2 від 18.06.2013р. замінено сторону в Договорі - Державне підприємство «Дельта-лоцман» на ДП «Адміністрація морських портів України» в особі філії "Дельта-лоцман" ДП "Адміністрація морських портів України" з 13.06.2013р. у зв'язку із реорганізацією ДП «Дельта-лоцман». Додатковою угодою №3 від 29.10.2013р. сторони, зокрема, домовилися, що строк дії Договору - до 31.12.2013р., а у випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору протягом одного місяця до закінчення строку його дії він вважається продовженим на кожній наступний календарний рік на тих самих умовах. Додатковою угодою №5 від 09.08.2016р. сторони виклали у новій редакції п.3.2.3 Договору, а саме: Переробник зобов'язаний надати Адміністрації на кожну перероблену партію лому та відходів паспорт переробки із зазначенням виду і кількості вилученого лому чорних, цвітних , дорогоцінних металів та каміння , згідно вимог ДСТУ 2964-94 "Брухт та відходи дорогоцінних металів і сплавів. Загальні технічні умови" , ДСТУ 3211 :2009/ГОСТ 1639:2009 «Брухт і відходи кольорових металів і сплавів. Загальні технічні умови» та ДСТУ 4121-2002 "Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови», протягом 90 календарних днів від дати видаткової накладної.
Позивач також зазначив, що на виконання Договору у 2018 році позивачем на адресу відповідача надіслано листи-заявки № 5124 від 21.11.2018р., № 5158 від 23.11.2018р. та № 5501 від 13.12.2018р. з проханням прийняти брухт та відходи у вигляді списаного обладнання філії на утилізацію (разом - 3 партії) та пропозицією здійснити розрахунок за процедурою зарахування взаємних грошових зобов'язань шляхом укладення додаткового договору. У відповідь відповідач листами №235 від 27.11.2018р. та №245 від 13.12.2018р. погодився прийняти обладнання позивача на утилізацію за рахунок зарахування взаємних грошових зобов'язань.
Як зазначив позивач, 11 грудня та 20 грудня 2018р. ним передано відповідачу списане обладнання на утилізацію: 1-ша партія: накладні на передачу списаного майна на утилізацію №№ ДЛ000000001 - ДЛ000000013 від 11.12.2018р., акт приймання-передавання № 66 брухту чорних металів від 11.12.2018р.; 2-га партія: накладні на передачу списаного майна на утилізацію №№ ДЛ000000014 - ДЛ000000023 від 11.12.2018р., акт приймання-передавання № 67 брухту чорних металів від 11.12.2018р.; 3-тя партія: накладні на передачу списаного майна на утилізацію №№ ДЛ000000024 - ДЛ000000028 від 20.12.2018р., акт приймання-передавання № 69 брухту та відходів із вмістом дорогоцінних металів від 20.12.2018р..
В свою чергу, від відповідача отримано рахунки від 11.12.2018р. № 78 на суму 6 340,03 грн. (з ПДВ) і від 20.12.2018р. № 81 на суму 2 443,45 грн. (з ПДВ) , всього на суму 8 783,48 грн. (з ПДВ) . Також, як вказує позивач, між сторонами було підписано акти приймання-передачі наданих послуг від 14.12.2018р. № б/н і від 21.12.2018р. № б/н, згідно яких переробник надав послуги з утилізації списаної побутової, комп'ютерної, організаційної техніки та обладнання .
Відповідно до укладеного сторонами Договору № 1-П-ФДЛ-19 від 10.01.2019р. здійснено зарахування взаємних грошових зобов'язань за Договором № 20/166/П-08 від 05.08.2008р., згідно якого зобов'язання ДП «ПДНВЦ «Прогрес» перед ДП «АМПУ» за Договором №20/166/П-08 від 05.08.2008р. припиняються на суму 8 783,48 грн. (з ПДВ) та залишаються на суму 66 005,32 грн. (без ПДВ) .
Таким чином, як стверджує позивач, свої зобов'язання з оплати вартості утилізації списаного майна згідно Договору № 20/166/П-08 від 05.08.2008 він виконав у повному обсязі.
Але, як зазначив позивач, ДП «ПДНВЦ «Прогрес» не виконано своїх зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.3 Договору № 20/166/П-08 від 05.08.2008р., а саме щодо надання Адміністрації на протязі 90 календарних днів від дати видаткової накладної паспортів переробки на кожну перероблену партію.
Враховуючи, що видаткові накладні на передачу списаного майна на утилізацію датовані 11.12.2018р. та 20.12.2018р., позивач вважає, що терміни надання паспортів переробки сплили 11.03.2019р. та 20.03.2019р. відповідно.
Позивач зазначив, що ще до спливу зазначених термінів листом від 04.03.2019р. за вих.№ 554 нагадував відповідачу про його обов'язок надати паспорти переробки. Також потім, вже після пропущення відповідачем строків надання паспортів переробки, позивач листами від 25.03.2019р. № 749 та від 22.04.2019р. № 1030 знов вимагав їх надання.
Проте, як вказує позивач, відповідач до цього часу не надав йому паспорти переробки на кожну перероблену партію згідно актів приймання-передавання від 11.12.2018р. №№ 66 і 67 та від 20.12.2018р. № 69 (накладні на передачу списаного майна на утилізацію від 11.12.2018р. №№ ДЛ000000001 - ДЛ000000013 і №№ ДЛ000000014 - ДЛ000000023 та від 20.12.2018 №№ ДЛ000000024 - ДЛ000000028), чим порушив умови укладеного між сторонами Договору, норми діючого законодавства України та звичаї ділового обороту.
Ґрунтуючи позов позивач зазначив, що згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та ) обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново -господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Крім того, позивач зауважив, що укладений між сторонами по справі договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст.173,174 Господарського кодексу України , ст.ст.11,202,509 Цивільного кодексу України, і згідно ст.629 Цивільного кодексу є обов'язковим для виконання сторонами.
За таких обставин, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та інтересу, та просить суд зобов'язати відповідача виконати умови Договору № 20/166/П-08 від 05.08.2008 р., а саме: надати ДП "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" ДП "Адміністрація морських портів України" на кожну перероблену партію брухту та відходів паспорт переробки, із зазначенням виду і кількості вилученого брухту чорних, кольорових, дорогоцінних металів згідно вимог ДСТУ 2964-94 "Брухт та відходи дорогоцінних металів і сплавів. Загальні технічні умови" та ДСТУ 4121-2002 "Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови".
Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався.
Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, враховуючи пояснення представника позивача, судом встановлено, що 05.08.2008р. між ДП «Дельта-лоцман» (Здавальник) та ДП «ПДНВЦ «Прогрес» (Переробник) укладено Договір № 20/166/П-08 , відповідно до п.1.1. якого ДП «Дельта-лоцман» зобов'язалось постачати брухт та відходи у вигляді списаного обладнання та відходи виробництва, що містять дорогоцінні метали, а ДП «ПДНВЦ «Прогрес» зобов'язалося приймати, склавши акт попередньої прийомки, переробляти та оплачувати на підставі Протоколу погодження цін та паспорта переробки.
За приписами ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Отже, між сторонами за Договором виникли правовідносини щодо надання послуг.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як встановлено судом, сторонами вносилися зміни до Договору шляхом укладення Додаткових угод №№ 1- 8. Зокрема, Додатковою угодою №5 від 09.08.2016р. сторони виклали у новій редакції п.3.2.3 Договору, а саме: Переробник зобов'язаний надати Адміністрації на кожну перероблену партію лому та відходів паспорт переробки із зазначенням виду і кількості вилученого лому чорних, цвітних, дорогоцінних металів та каміння , згідно вимог ДСТУ 2964-94 "Брухт та відходи дорогоцінних металів і сплавів. Загальні технічні умови", ДСТУ 3211: 2009/ГОСТ 1639:2009 «Брухт і відходи кольорових металів і сплавів. Загальні технічні умови» та ДСТУ 4121-2002 "Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови», протягом 90 календарних днів від дати видаткової накладної.
На виконання Договору у 2018 році позивачем на адресу ДП «ПДНВЦ «Прогрес» надіслано листи-заявки № 5124 від 21.11.2018р., № 5158 від 23.11.2018р. та № 5501 від 13.12.2018р. з проханням прийняти брухт та відходи у вигляді списаного обладнання філії на утилізацію (разом - 3 партії) та пропозицією здійснити розрахунок за процедурою зарахування взаємних грошових зобов'язань шляхом укладення додаткового договору. У відповідь ДП «ПДНВЦ «Прогрес» листами №235 від 27.11.2018р. та №245 від 13.12.2018р. погодився прийняти обладнання позивача на утилізацію за рахунок зарахування взаємних грошових зобов'язань.
Судом також встановлено, що 11 грудня та 20 грудня 2018р. позивачем передано ДП «ПДНВЦ «Прогрес» списане обладнання на утилізацію: 1-ша партія: накладні на передачу списаного майна на утилізацію №№ ДЛ000000001 - ДЛ000000013 від 11.12.2018р., акт-приймання-передавання від 11.12.2018р. № 66 ; 2-га партія: накладні на передачу списаного майна на утилізацію №№ ДЛ000000014 - ДЛ000000023 від 11.12.2018р., акт- приймання-передавання від 11.12.2018р. № 67; 3-тя партія: накладні на передачу списаного майна на утилізацію №№ ДЛ000000024 - ДЛ000000028 від 20.12.2018р., акт- приймання-передавання від 20.12.2018р. № 69.
В свою чергу, від ДП «ПДНВЦ «Прогрес» отримано для оплати рахунки від 11.12.2018р. № 78 на суму 6 340,03 грн. (з ПДВ) і від 20.12.2018р. № 81 на суму 2 443,45 грн. ( з ПДВ) , всього на суму 8 783,48 грн. (з ПДВ) . Також, сторонами було підписано акти приймання-передачі наданих послуг від 14.12.2018р. № б/н і від 21.12.2018р. № б/н.
Відповідно до укладеного договору №1-П-ФДЛ-19 від 10.01.2019р. сторонами здійснено зарахування взаємних грошових зобов'язань за Договором № 20/166/П-08 від 05.08.2008р. на суму 8 783,48 грн. (з ПДВ) . За таких обставин, суд погоджується з позицією позивача у справі щодо належного виконання ним зобов'язання щодо оплати наданих ДП «ПДНВЦ «Прогрес» послуг з утилізації списаного обладнання, переданого за накладними від 11.12.2018р. та від 20.12.20018р.
Як вже зазначалося вище, відповідно до нової редакції п.3.2.3 Договору ДП «ПДНВЦ «Прогрес» зобов'язалося надати Адміністрації на кожну перероблену партію лому та відходів паспорт переробки із зазначенням виду і кількості вилученого лому чорних, цвітних, дорогоцінних металів та каміння, згідно вимог ДСТУ 2964-94 "Брухт та відходи дорогоцінних металів і сплавів. Загальні технічні умови", ДСТУ 3211 :2009/ГОСТ 1639:2009 «Брухт і відходи кольорових металів і сплавів. Загальні технічні умови» та ДСТУ 4121-2002 "Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови», протягом 90 календарних днів від дати видаткової накладної.
Враховуючи те, що встановлений у Договорі строк виконання ДП «ПДНВЦ «Прогрес» зазначеного зобов'язання сплив, позивач у справі вважає належним способом захисту свого порушеного права вимогу про зобов'язання відповідача виконати умови Договору № 20/166/П-08 від 05.08.2008 р., а саме: надати ДП "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" ДП "Адміністрація морських портів України" на кожну перероблену партію брухту та відходів паспорт переробки, із зазначенням виду і кількості вилученого брухту чорних, кольорових, дорогоцінних металів згідно вимог ДСТУ 2964-94 "Брухт та відходи дорогоцінних металів і сплавів. Загальні технічні умови" та ДСТУ 4121-2002 "Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови".
Дійсно, згідно ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Отже, кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Дійсно, виходячи з матеріалів справи, відповідачем ДП «ПДНВЦ «Прогрес» не виконано свого зобов'язання, встановленого п.3.2.3 Договору, а саме: надати Адміністрації на кожну перероблену партію лому та відходів паспорт переробки із зазначенням виду і кількості вилученого лому чорних, цвітних, дорогоцінних металів та каміння, згідно вимог ДСТУ 2964-94 "Брухт та відходи дорогоцінних металів і сплавів. Загальні технічні умови", ДСТУ 3211 :2009/ГОСТ 1639:2009 «Брухт і відходи кольорових металів і сплавів. Загальні технічні умови» та ДСТУ 4121-2002 "Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови», протягом 90 календарних днів від дати видаткової накладної.
Згідно ж ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами .
В той же час, позовні вимоги ДП "АМПУ" в особі філії "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ", дублюють п.2.2.3 Договору, який є обов'язковим для сторін у силу закону (ст. 629 Цивільного кодексу України). Тобто, позивачем обрано неналежний спосіб захисту, враховуючи, що надання паспортів переробки на кожну перероблену партію товару передбачено Договором.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 916/998/18, від 24.07.2019р. у справі №916/994/18 .
За таких обставин, позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" задоволенню не підлягає.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Державного підприємства "Південний державний науково-виробничий центр "Прогрес" про зобов'язання виконати умови договору № 20/166/П-08 від 05.08.2008 року, а саме: надати ДП "АМПУ" в особі філії "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ" на кожну перероблену партію брухту та відходів паспорт переробки, із зазначенням виду і кількості вилученого брухту чорних, кольорових, дорогоцінних металів згідно вимог ДСТУ 2964-94 "Брухт та відходи дорогоцінних металів і сплавів. Загальні технічні умови" та ДСТУ 4121-2002 "Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови"- відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Повне рішення складено 15 жовтня 2019 р.
Суддя Н.В. Рога