вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" жовтня 2019 р. Справа№ 910/17596/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Коробенка Г.П.
Яковлєва М.Л.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фантаун"
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 (повний текст складено 09.07.2019)
у справі №910/17596/18 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фантаун"
про стягнення 46 971,38 грн.,
У грудні 2018 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" (далі - ОСББ, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фантаун" (далі - відповідач) та просило стягнути 172015,13 грн., у тому числі: 130 553,28 грн. основного боргу, 8734,00 грн. пені, 7178,63 грн. процентів річних та 25549,22 грн. втрат від інфляції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником нежитлових приміщень у будинку №3Б по вул.Срібнокільській у м.Києві, у якому за рішенням співвласників будинку створено ОСББ "Срібна Вежа", однак, не виконує зобов'язання зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого утворилась заборгованість у вказаній сумі, за прострочення оплати якої позивачем нараховані пеня, проценти річних та втрати від інфляції.
У процесі розгляду справи позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій він просив стягнути з відповідача 46 971,38 грн. боргу, у тому числі: 34 740,63 грн. основної заборгованості, 9835,07 грн. інфляційних втрат, 2395,68 грн. - 3% річних.
Крім того, позивач подав заяву про зміну підстав позову, в якій вказав, що відповідач є власником двох нежитлових приміщень: № 100, загальною площею 204,5 кв.м., № 2, загальною площею 1,9 кв.м., всього 206,2 кв.м. Вказані заяви прийняті судом до розгляду.
Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що позивачем не надано доказів прийняття на баланс багатоквартирного будинку та обґрунтованості встановлення тарифів за надані послуги. Також посилався на самостійне укладення із ПАТ "Київенерго" та ПАТ "Київводоканал" договорів щодо надання житлово-комунальних послуг.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02 липня 2019 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фантаун" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа» 34 740 грн. 63 коп. боргу, 1420 грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору.
У решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фантаун" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, відмовити у позові.
Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відповідач є власником нежитлових приміщень, які мають прямий вихід на зовнішню вулицю, не перетинаючи приміщення житлового фонду, тому позивач не надавав, а відповідач не приймав жодної послуги щодо утримання будинку та прибудинкової території і між сторонами відсутні договірні відносини з приводу цього; позивачем не надано документу, яким встановлено розмір внеску відповідача на утримання спільного майна, а наданий кошторис не є належним доказом; у позивача відсутня прибудинкова територія, а будинок не передавався позивачу на баланс.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19 серпня 2019 року поновлено строк апеляційного оскарження, відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 10 вересня 2019 року, сторонам роз'яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.
28.08.2019 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що відсутність укладеного договору не позбавляє відповідача від обов'язку сплачувати внесок на утримання спільного майна будинку та прибудинкової території; розмір внесків встановлювався рішенням загальних зборів та кошторисами, а розмір частки відповідача визначався шляхом множення розміру внеску на площу належних відповідачу приміщень; у позивача, в силу положень чинного законодавства, наявна прибудинкова територія; на час подання позову у позивача була відсутня актуальна інформація щодо площі належних відповідачу приміщень; позивач виступає колективним споживачем житлових послуг; питання передачі будинку на баланс позивача виходить за межі предмета спору.
Частиною 2 ст. 270 ГПК України встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Враховуючи, що апеляційне провадження у даній справі було відкрито 19 серпня 2019 року, апеляційна скарга має бути розглянута у строк по 21 жовтня 2019 року (понеділок).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.08.2016 було зареєстровано створене за рішенням співвласників багатоквартирного будинку - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" за адресою: м.Київ, вул.Срібнокільська, 3Б.
Пунктом 6.1.2 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа", затвердженого Протоколом Загальних зборів учасників № 2 від 13.10.2016 (далі - Статут), встановлено, що кошти об'єднання складаються, у т.ч. із внесків і платежів співвласників.
Відповідно до пп. 7.4-7.5 Статуту перелік і розмір внесків та обов'язкових платежів встановлюється загальними зборами співвласників об'єднання, відповідно до статей витрат кошторису, розміру відрахувань до ремонтного, резервного та інших спеціальних фондів об'єднання; частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Загальними зборами ОСББ від 13 жовтня 2016 року було вирішено прийняти на баланс, взяти у самостійне управління - обслуговування будинок та розірвати комплексний договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, надання комунальних послуг та додаткових витрат з ТОВ "Ковальська-Житлосервіс" з 01.01.2017, затверджено кошторис будинку на 2017 рік та тариф за надані послуги для співвласників з розрахунку 6,24 грн./кв.м. (витяг з протоколу № 2 від 13.10.2016), та на 2018 рік (без зміни розміру внеску) (витяг з протоколу № 4).
Доводи відповідача про те, що кошториси подані позивачем до справи з порушенням норм процесуального законодавства (не були направлені відповідачу), спростовуються наявним у справі описом вкладення у рекомендований лист від 02.02.2019, згідно якого відповідачу була направлена копія зави про усунення недоліків з додатками на 117 арк.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та пояснень відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фантаун" (код ЄДРПОУ 37034611) є власником двох приміщень у будинку №3Б по вул.Стрібнокільській у м.Києві , а саме: № 100, загальною площею 204,5 кв.м., № 2, загальною площею 1,9 кв.м., всього 206,2 кв.м.
За доводами позивача, відповідач за період з лютого 2017 по листопад 2018 повинен сплатити свою частку внесків для відшкодування витрат з утримання будинку та прибудинкової території будинку в розмірі 34740,63 грн., виходячи із розрахунку площі належних відповідачу приміщень у 206,2 кв.м.
За невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань позивачем нараховані 9835,68 грн. інфляційних втрат коштів та 2395,68 грн. - 3% річних.
Оскільки відповідач не сплатив свою частку внесків на утримання спільного майна, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідач, як співвласник нежитлових приміщень у будинку, управління яким здійснює позивач, свої зобов'язання щодо сплати вказаних витрат не визнає, посилаючись про необґрунтованість та недоведеність підстав стягнення заявлених сум, у т.ч. зважаючи на непідтверджені повноваження позивача та прийняття ним будинку на баланс.
За наслідками розгляду спору, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 34740,63 грн. основного боргу, а тому задовольнив позовні вимоги частково.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Так, статтею 13 Конституції України, яка кореспондується з частиною 4 статті 319 ЦК України, визначено, що власність зобов'язує.
Положеннями ст. 322 ЦК України встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Обов'язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верхового Суду від 22.02.2018 у справі №910/11312/17.
Доводи відповідача про те, що висновки вказаної постанови не підлягають врахуванню, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки власник зобов'язаний брати участь в утриманні спільного майна незалежного від того, належать йому житлові чи нежитлові приміщення.
За приписами статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", який набрав чинності 01.07.2015, співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до ст. 9 вказаного Закону управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Матеріалами справи підтверджується, що співвласники будинку №3Б по вул.Стрібнокільській у м.Києві вирішили створити Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" та передати йому функції управителя багатоквартирного будинку №3Б по вул.Стрібнокільській у м.Києві .
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Так, за змістом статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об'єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.
Відповідно до Статуту ОСББ "Срібна Вежа", загальними зборами співвласників об'єднання було затверджено кошторис будинку та визначено тариф для власників приміщень у будинку із розрахунку на 2017 рік: 6,24 грн./кв.м. (витяг з протоколу № 2 від 13.10.2016), та на 2018 рік (без зміни розміру внеску) (витяг з протоколу № 4).
Відповідно до статті 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов'язаний, зокрема виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (стаття 16 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Згідно положень статті 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право, у т.ч. вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Водночас, у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Матеріалами справи підтверджується, що у межах визначених законодавством повноважень позивачем було укладено низку договорів на забезпечення належного утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (частина 1 статті 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
При цьому, оскільки відповідач у спірний період з лютого 2017 року по листопад 2018 року був власником нежитлових приміщень у будинку, загальною площею 206,2 кв.м., що ним також не заперечується, його слід вважати таким, що споживав послуги з утримання будинків та прибудинкової території та зобов'язаний виконувати рішення загальних зборів, сплачувати внески тощо.
Матеріали справи не містять доказів оскарження та визнання недійсними вказаних рішень позивача щодо затвердження кошторисів, оформлених зазначеними протоколами.
При цьому, системний аналіз приписів статей 10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" дозволяє зробити висновок про те, що зазначений закон передбачає комплекс взаємопов'язаних прав та обов'язків власників квартир та об'єднання співвласників, які в кінцевому мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, праву об'єднання в особі його загальних зборів, на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів (статті 10, 16 Закону) кореспондує обов'язок співвласника виконувати рішення статутних органів об'єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири (статті 15, 20 Закону).
Суд першої інстанції правильно визначив що, підставою позову у даній справі є саме невиконання відповідачем, як співвласником, своїх обов'язків зі сплати ОСББ внесків та платежів у розмірах, затверджених загальними зборами ОСББ, рішення яких відповідно до вимог статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" є обов'язковими для всіх співвласників.
При цьому, кошти, які позивач просить стягнути з апелянта - це частина платежів і внесків з лютого 2017 по листопад 2018 на утримання як самого будинку (від даху до підземних комунікацій), так і прибудинкової території, майбутніх ремонтів і переоснащень спільного майна ОСББ, тому спір у даній справі не пов'язаний із документальним підтвердженням надання ОСББ послуг з утримання будинку та прибудинкової території, що спростовує доводи відповідача про необхідність перевірки судом документального підтвердження понесення позивачем витрат із надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Суд апеляційної інстанції на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України враховує позицію Верховного Суду, зазначену в постановах від 22.05.2018 у справі № 910/12065/17 та від 17.07.2018 у справі № 910/6356/16.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оцінивши доводи у справі в їх сукупності, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обов'язковість сплати відповідачем, як власником нежитлових приміщень загальною площею 206,2 кв.м. у будинку, внесків на утримання будинку і прибудинкової території, заборгованість по яким складає 34 740,63 грн. і доказів оплати яких відповідачем не надано, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на те, що ним самостійно укладенні з ПАТ "Київенерго" та ПАТ "Київводоканал" договори на отримання послуг водопостачання, водовідведення та постачання електричної енергії, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки вказані договори стосуються безпосередньо приміщень, що знаходяться у власності відповідача, в той час, як предметом спору є невиконане зобов'язання відповідача щодо сплати внесків на утримання спільного майна.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що відповідач не надав суду, на підтвердження своїх доводів, доказів того, що до належних йому на праві власності приміщень проведені безпосередньо від постачальників окремі ліні тепло-, енерго-, водопостачання.
Щодо позовних вимог про стягнення 9835,07 грн. інфляційних втрат коштів та 2395,68 грн. 3% річних, то суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у їх задоволенні, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами підстав для покладення на відповідача передбаченої ст.625 ЦК України відповідальності за порушення грошових зобов'язань та не надано доказів виставлення відповідачу рахунків, виходячи із 206,2 кв.м. площі нежитлових приміщень, що знаходяться у власності позивача, звернення із вимогами про оплату заявлених сум внесків тощо.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте, цей пункт не можна розуміти як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі, в яких застосовується обов'язок надавати обґрунтування, можуть змінюватися залежно від характеру рішення. Так, відхиляючи скаргу, апеляційний суд в принципі може обмежитись прийняттям мотивів оскаржуваного рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Волошин проти України" від 10.10.2013, у справі "Хелле проти Фінляндії" від 19.12.1997, у справі "Гарсіа Руиз проти Іспанії" від 21.01.1999).
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фантаун" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02 липня 2019 року - без змін.
2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15.10.2019.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді Г.П. Коробенко
М.Л. Яковлєв