ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про зупинення провадження у справі
11 жовтня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/99/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді М.А. Мишкіної
суддів: К.В. Богатиря, Л.О. Будішевської
(склад судової колегії змінений відповідно до розпоряджень керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №651 від 02.09.2019р. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2019р.)
секретар судового засідання Р.О. Кияшко
за участю представників учасників справи:
від ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» - Гладенко О.М. - за ордером;
від АТ КБ «Приватбанк»- Закуренко Т.М. - за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» про призначення у справі судової економічної експертизи при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІОН КОРПОРЕЙШН»
на рішення господарського суду Херсонської області від 16 липня 2019 року
у справі №923/99/19
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІОН КОРПОРЕЙШН»
про стягнення 155273432,51грн.
встановив:
11.02.2019 Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (надалі - позивач, АТ КБ «Приватбанк», Банк) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» (надалі - відповідач, ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН», Товариство), в якому просило суд стягнути стягнення заборгованості в сумі 155 273 432,51 грн. за договором фінансового лізингу № 4П16074ЛИ від 20.08.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором фінансового лізингу щодо внесення лізингових платежів. Відповідачем було порушено строки внесення лізингових платежів, а також розміри та строки сплати відсоткової винагороди за користування майном.
Відповідач проти позовних вимог заперечує та зазначає, що ним вживалися всі можливі заходи та використовувались всі шляхи для найефективнішого використання майна, з метою отримання достатніх коштів, необхідних для своєчасної сплати лізингових платежів. ТОВ "Пріон Корпорейшн", посилаючись на п. 6.2.11. Договору, яким передбачено, що Лізингоодержувач зобов'язується сплачувати Банку: винагороду за відкриття рахунку "Фінансовий лізинг (оренда)"; лізинговий платіж (суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості Майна); відсоткову винагороду за користування Майном; винагороду за користування майном отриманим в лізинг; інші витрати Банку, безпосередньо пов'язані з цим Договором, вказувало Позивачу, що зазначені виплати є досить фінансово обтяжливими для ТОВ "Пріон Корпорейшн".
З метою стабілізації фінансового становища та забезпечення безперервної та повноцінної оплати лізингових платежів, у відповідності до п.4.2. Договору відповідач звертався з листом №10/12 від 24.10.2017р. до ПАТ КБ "Приватбанк" та просив надати згоду передати в сублізинг на ПАТ "Укрнафта" нерухоме майно, що є предметом Договору фінансового лізингу. Позивач не відповів на вищезазначений лист.
Посилаючись на приписи ст..ст.193, 194 ГК України, статті 528, 612, 613 ЦК України, відповідач у відзиві зазначає: "Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.".
Відповідач стверджує, що відсутність співпраці AT КБ "ПРИВАТБАНК" з ТОВ "Пріон Корпорейшн" щодо перегляду в бік зменшення лізингових платежів та можливості укладення договору сублізингу ускладнило роботу ТОВ "Пріон Корпорейшн" та призвело до погіршення фінансового становища компанії, що вплинуло на неспроможність Товариством виконувати належним чином умови договору. На думку відповідача, бездіяльність Банку та ігнорування звернень товариства свідчить про те, що Банк відмовився прийняти належне виконання зобов'язань, запропоноване Лізингоодержувачем.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.04.2019р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІОН КОРПОРЕЙШН" про призначення у справі № 923/99/19 судової економічної експертизи. Призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Херсонському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи поставлено питання чи підтверджується документально розрахунок заборгованості за договором фінансового лізингу №4П16074ЛИ від 20.08.2016 щодо нарахування Акціонерним товариством "Приватнбанк" суми заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна в сумі 71358726,30 грн., суми заборгованості з винагороди за користуванням майном в сумі 57755141,87 грн, пені за порушення грошового зобов'язання в сумі 26159564,34 грн, якщо не підтверджується, навести правильні розрахунки. Провадження у справі № 923/99/19 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задоволено. Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 09.04.2019 скасовано. Матеріали справи № 923/99/19 повернуто до Господарського суду Херсонської області.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.07.2019р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "ПРІОН КОРПОРЕЙШН" на користь Акціонернго товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" за Договором фінансового лізингу №4П16074ЛИ від 20.08.2016 р. прострочену заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна в розмірі 71 358 726,30 грн., 57 755 141,87грн. - простроченої заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном, 26 159 564,34 грн. -пені та судовий збір в сумі 672350,00 грн.
Рішення обґрунтоване посиланням на норми ч 1 ст. 173, ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 ГК України, ч.1 ст. 627, с. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611 ч. 1 ст. 806 ЦК України, ч. 2 ст.1, п.3 ч. 2 ст. 11 ЗУ "Про фінансовий лізинг"та вмотивоване наступним:
- Матеріалами справи підтверджується, що AT КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі, передавши відповідне майно Лізингоодержувачу, що підтверджується Актом прийому-передачі майна №1 від 25.08.2016 р.
- Договір фінансового лізингу №4П16074ЛИ від 20.08.2016 р. з додатками (зокрема і Акт прийому-передачі майна №1 від 25.08.2016 р.) було підписано сторонами із використанням електронного цифрового підпису, про що сторони домовились в Угоді про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 06.01.2016 року.
- станом на 01.12.2018 р. у Лізингоодержувача наявна прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна в розмірі 71 358 726.30 грн. Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 71358726,30 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
- відповідач допустив порушення розмірів та строків сплати відсоткової винагороди за користування майном. Пунктами 2.3., 2.3.3. Договору встановлено, що у випадку порушення Лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, відсоткова винагорода за користування майном складає 24% річних, а починаючи з 07.11.2016 року - 21% (відповідно до Додаткової угоди від 04.11.2016 року), від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно Додатку №2.
- У зв'язку з порушенням Лізингоодержувачем термінів сплати лізингових платежів та відсоткової винагороди за користування майном, відповідно до п. 7.1. Договору Відповідачу станом на 01.12.2018 р. була нарахована пеня у розмірі 26 159 564,34 грн., вимоги щодо стягнення якої підлягають задоволенню.
-відповідно виписок за рахунками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , станом на 01.12.2018 року за Лізингоодержувачем обліковується прострочена заборгованість по відсотковій винагороді за користування майном в розмірі 57 755 141,87 грн., вимоги щодо стягнення якої є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
12.08.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» на вищезазначене рішення, в якій скаржник просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обгрунування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає наступне:
- наданий позивачем «Розрахунок заборгованості за договором №4П16074ЛИ від 20.08.2016р., укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та клієнтом - ТОВ «Пріон Корпорейшн», станом на 01.12.2018р. не дозволяє відокремити та проаналізувати правильність здійснених позивачем нарахувань в частині визначення періоду розміру та суми простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, простроченої заборгованості з винагороди за користування майном, пені за порушення грошового зобов'язання. Із наданого розрахунку та виписок без спеціальних знань неможливо перевірити та встановити фактичну суму заборгованості по тілу фінансового лізингу (заборгованість по лізингових платежах), по відсотковій винагороді, правильності розрахунку пені, яка нарахована за невиконання умов договору, оскільки в такому розрахунку не відображено суми та дати погашення тіла фінансового лізингу, допущені помилки та відсутня уся необхідна інформація для проведення математичних розрахунків.
- з розрахунку позивача, без спеціальних експертних знань, якими Апелянт не володіє, незрозуміло яким чином визначена заборгованість та пеня.
- позивачем при нарахуванні та розрахунку заборгованості застосовано більший розмір пені ніж передбачений умовами Договору. За розрахунками скаржника розмір пені мав би становити - 11 854 700,92 грн.
- для встановлення достовірності розрахунків АТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо суми заборгованості ТОВ «Пріон Корпорейщн» перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за договором фінансового лізингу №4П16074ЛИ від 20.08.2016р. та для визначення дійсного розміру заборгованості необхідні спеціальні знання у економічній сфері, без яких встановити відповідні обставини неможливо, тому відповідач просив суд провести судову економічну експертизу, так як висновок експерта з питань розрахунку суми заборгованості за Договором фінансового лізингу №4П16074ЛИ від 20.08.2016р. в матеріалах справи відсутній;
- в рішенні господарського суду від 16.07.2019р. по справі відсутній висновок експерта щодо правомірності здійснених позивачем нарахувань;
- всупереч ст.236 ГПК України суд в оскаржуваному рішенні від 16.07.2019р. не надав обґрунтованої оцінки доказам відповідача та не перевірив і не оцінив в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, суд не зазначив правові аргументи і не навів свого розрахунку, не надав мотивованої оцінки доводам відповідача, а саме призначення судово-економічної експертизи, тим самим порушивши процесуальні права ТОВ «Пріон Корпорейшн».
- при винесенні оскаржуваного рішення від 16.07.2019р. господарським судом Херсонської області не досліджені всі обставини справи, відсутні результати та вмотивовані висновки суду стосовно призначення судово-економічної експертизи, при винесенні оскаржуваного рішення суд не надав правову оцінку клопотанню відповідача про призначення судово-економічної експертизи та не перевірив і не оцінив в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, суд не зазначив правові аргументи і не навів свого розрахунку.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2019р. (головуючий суддя М.А. Мишкіна, судді В.В. Бєляновський, К.В. Богатир) апеляційну скаргу залишено без руху; встановлено скаржнику строк 7 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.
30.08.2019р. до суду поштою від ТОВа «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» надійшло платіжне доручення №83 від 23.08.2019р. про сплату судового збору 1008525грн. на виконання ухвали суду від 14.08.2019р., чим усунено недоліки апеляційної скарги.
У зв'язку із перебуванням судді В.В.Бєляновського у відпустці з 27.08.2019р., розпорядженням керівника апарату суду №651 від 02.09.2019р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/99/19.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2019р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: К.В. Богатир, Будішевська Л.О.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.09.2019р. (головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: К.В. Богатир, Будішевська Л.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» на рішення господарського суду Херсонської області від 16 липня 2019 року у справі №923/99/19; встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 19.09.2019р.
30.08.2019р. від скаржника до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи, в якому відповідач просить призначити у справі №923/99/19 судову економічну експертизу, проведення якої доручити судовим експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На вирішення експертів пропонує поставити питання:
1) Чи підтверджується документально розрахунок заборгованості за договором фінансового лізингу №4П16074ЛИ від 20.08.2016р. щодо нарахування Акціонерним товариством «ПРИВАТБАНК» суми заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна в сумі 71 358 726,30грн.? Якщо не підтверджується, навести правильний розрахунок.
2) Чи підтверджується документально розрахунок заборгованості за договором
фінансового лізингу №4П16074ЛИ від 20.08.2016р. щодо нарахування Акціонерним товариством «ПРИВАТБАНК» суми заборгованості з винагороди за користування майном в сумі 57 755 141,87грн.? Якщо не підтверджується, навести правильний розрахунок.
3) Чи підтверджується документально розрахунок заборгованості за договором
фінансового лізингу №4П16074ЛИ від 20.08.2016р. щодо нарахування Акціонерним товариством «ПРИВАТБАНК» пені за порушення грошового зобов'язання в сумі 26 159 564,34 грн.? Якщо не підтверджується, навести правильний розрахунок.
Покласти на відповідача зобов'язання по оплаті експертизи. Зупинити провадження у справі на період проведення експертизи.
Обгрунтовуючи необхідність призначення у справі судової експертизи, скаржник зазначає, що наведений позивачем розрахунок не дозволяє відокремити та проаналізувати правильність здійснених позивачем нарахувань в частині визначення періоду розміру та суми простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, простроченої заборгованості з винагороди за користування майном, пені за порушення грошового зобов'язання. Із наданого розрахунку та виписок без спеціальних знань неможливо перевірити та встановити фактичну суму заборгованості по тілу фінансового лізингу (заборгованість по лізингових платежах), по відсотковій винагороді, правильності розрахунку пені, яка нарахована за невиконання умов договору, оскільки в такому розрахунку не відображено суми та дати погашення тіла фінансового лізингу, допущені помилки та відсутня уся необхідна інформація для проведення математичних розрахунків.
Позивачем при нарахуванні та розрахунку заборгованості застосовано більший розмір пені ніж передбачений умовами Договору. За розрахунками скаржника розмір пені мав би становити - 11 854 700,92 грн.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.09.2019р. призначено судове засідання у справі №923/99/19 на 24.09.2019р., 15.00год. для розгляду клопотання про призначення судової економічної експертизи у справі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019р. допущено участь в судовому засіданні 24.09.2019р., 15:00год. в режимі відеоконференції представника АТ КБ «Приватбанк» (на задоволення відповідного клопотання позивача) із дорученням проведення відеоконференції Центральному апеляційному господарському суду.
23.09.2019р. Банк подав Південно-західному апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - залишити без змін.
В обґрунтування своєї позиції позивач, зокрема, зазначає, що наявні в матеріалах справи розрахунок заборгованості та додані до нього виписки дають вичерпні дані щодо проведених щоденних нарахувань, здійснених Банком відповідно до умов укладеного Договору фінансового лізингу №4П16074ЛИ від 20.08.2016р. Доказів проведення розрахунку з АТ КБ "Приватбанк" (своєчасного та в повному обсязі за Договором фінансового лізингу №4П16074ЛИ від 20.08.2016 р.) ТОВ "ПРІОН КОРПОРЕЙШН" не надав суду, а тому позовні вимоги правомірно були задоволені рішенням суду від 16.07.2019р. по справі №923/99/19.
24.09.2019р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя М.А. Мишкіна, судді К.В.Богатир, Л.О. Будішевська.
У судовому засіданні 24.09.2019р. для перевірки доводів заяви про відвід оголошувалась перерва до 27.09.2019р.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2019р. (головуючий суддя М.А. Мишкіна, судді К.В.Богатир, Л.О. Будішевська) визнано необґрунтованим заявлений ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Мишкіна М.А., Богатир К.В., Будішевська Л.О. у справі №923/99/19; справу №923/99/19 передано на автоматизований розподіл для визначення судді в порядку, встановленому ст.32 ГПК України, для вирішення питання про відвід.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2019р. (суддя Л.В.Поліщук) у задоволенні заяви ТОВа «Пріон Корпорейшн» про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді К.В. Богатир, Л.О. Будішевська від розгляду справи №923/99/19 відмовлено.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 01.10.2019р. призначено судове засідання у справі №923/99/19 на 07.10.2019р., 10.30год. для розгляду клопотання про призначення судової економічної експертизи у справі та допущено участь в судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду 07.10.2019р., 10:30год. в режимі відеоконференції представника АТ КБ «Приватбанк» із дорученням проведення відеоконференції Жовтневому районному суду м.Дніпропетровська.
04.10.2019р. на електронну адресу суду надійшли заперечення Банку проти клопотання скаржника про призначення експертизи у справі, в яких АТ КБ «Приватбанк» заперечує проти призначення експертизи та зазначає, що апелянтом не надано жодного доказу, який би вказував на невірність розрахунку позивача (відповідачем не надані будь-які платіжні доручення (датовані у період з 20.08.2016р. по 01.12.2018р.) про перерахування коштів позивачу за Договором фінансового лізингу від 20.08.2016 р„ які були б не враховані Банком при складенні розрахунку заборгованості та не були б відображені в розрахунку заборгованості і наданих до нього виписках за рахунками). Навпаки, апелянт надає в апеляційний суд власний розрахунок заборгованості, де за всіма складовими (крім пені) відповідач визнає суми заборгованості, які повністю співпадають із Розрахунком заборгованості, що наданий позивачем до матеріалів справи. Також наданий відповідачем розрахунок відповідає сумам, які задоволені оскаржуваним рішенням, що само по собі виключає необхідність призначення судово-економічної експертизи. Недоцільно призначати судову економічну експертизу та ставити питання експертам чи підтверджується документально розрахунок заборгованості, адже матеріали справи містять документальні докази (первинні бухгалтерські документи) на підтвердження обґрунтованості позовних вимог Банка, зокрема, виписки за рахунками №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 (які документально підтверджують заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна), виписки за рахунками №№ НОМЕР_6 , НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (які документально підтверджують заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном), виписка за рахунком « НОМЕР_7 (яка документально підтверджує заборгованість за пенею). Таким чином, суд самостійно може перевірити обґрунтованість позовних вимог та документальне їх підтвердження.
У судовому засіданні 07.10.2019р. оголошено перерву до 11.10.2019р.
В засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав призначення експертизи у справі; представник АТ КБ «Приватбанк» проти задоволення клопотання про призначення експертизи заперечував.
Розглянувши клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи, колегія суддів дійшла наступного.
Згідно ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Згідно з ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позовних вимог у даній справі є вимога АТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "Пріон Корпорейшн" про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 4П16074ЛИ від 20.08.2016р.ёщо відповідно до розрахунків позивача становить 155 273 432,51грн., з яких 71 358 726,30грн. - прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, 57 755 141,87грн. - прострочена заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном, 26 159 564,34грн. пеня.
Відповідач позов не визнає, вказуючи на непідтвердженість доказами сум заборгованості та неможливість перевірки правильності зробленого позивачем розрахунку заборгованості, зазначаючи, що наданий позивачем розрахунок не дозволяє відокремити та проаналізувати правильність здійснення позивачем нарахувань в частині визначення періоду, розміру та суми простроченої заборгованості з відсоткової винагороди лізингових платежів, а також невірність вихідних даних для розрахунку пені.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2016 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН" (Лізингоодержувач) та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (правонаступником якого є AT КБ "ПРИВАТБАНК") (Позивач) було укладено Договір фінансового лізингу №4П16074ЛИ (надалі - Договір) відповідно до умов якого банк передає лізингоодержувачу майно, а лізингоодержувач приймає майно від банка в платне користування, а після виплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені даним договором строки, на умовах фінансового лізингу. В подальшому Сторони 22.08.2016 p., 25.08.2016 р. та 04.11.2016 p. укладали Додаткові угоди до договору фінансового лізингу №4П 16074ЛИ від 20.08.2016 р. Відповідно до п. 6.2.11. Договору, в редакції додаткової угоди від 22.08.2016 р., Лізингоодержувач зобов'язався сплачувати банку: винагороду за відкриття рахунку Фінансовий лізинг (оренда); лізинговий платіж (суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна); відсоткову винагороду за користування майном; інші витрати банка, безпосередньо пов'язані з цим договором.
Позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконував договірні зобов'язання по сплаті лізингових платежів та відсоткової винагороди за користування майном, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, що становить загальну суму позовних вимог 155 273 432,51грн..
На підтвердження розміру своїх позовних вимог позивачем долучено до матеріалів справи: договір, додаткові угоди до нього, розрахунок заборгованості, банківські виписки.
Колегія суддів відзначає, що в наданому позивачем розрахунку (т.1, а.с.21-23) відсутні дати та суми сплачених лізингових платежів, відсутні періоди, за які нараховуються відсоткова винагорода за користування майном та пеня. Тобто у наданому позивачем розрахунку заборгованості відсутні вихідні дані, які необхідні для оцінки судом правильності та перевірки розрахунку нарахованої відсоткової винагороди, та лізингових платежів.
З приводу аргументів позивача, що розрахунок заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме, виписками за рахунками, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п.57 Розділу ІІІ Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п.62 Положення).
Поряд з тим, надані позивачем виписки з особових рахунків ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» не можна вважати первинними документами. Вказані виписки ґрунтуються на даних первинних документів, які в матеріалах справи відсутні.
Виписки по особових рахунках ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» (т.1, а.с. 47-71) містять дані про значний обсяг виконаних фінансових операцій, зафіксованих у виписках за допомогою внутрішньобанківських комп'ютерних програм, у період з 20.08.2016р. по 01.12.2018р., тому перевірка правильності їх формування у співвідношенні з умовами договору фінансового лізингу та розрахункових документів , відсутніх у справі, без застосування спеціальних знань видається неможливою.
Між тим, доведення розміру заборгованості відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, якщо відповідач її не визнає, є процесуальним обов'язком саме позивача, який має надати належні, допустимі та достовірні докази щодо розміру заявлених до стягнення сум.
Колегія суддів звертає увагу, що позивач не був позбавлений можливості надати суду висновок експерта, складений на його замовлення, в порядку, передбаченому ст. 101 ГПК України, який би невілював повністю (чи частково) необхідність призначення судової експертизи для з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Натомість, позивач перекладає тягар доказування розміру заборгованості на відповідача, що суперечить вимогам ч.1 ст. 74 ГПК України.
Відповідно до п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідач у клопотанні про призначення експертизи посилається на те, що в розрахунку позивача не міститься інформація щодо сум та дат погашення тіла фінансового лізингу.
Крім цього, відповідач стверджує, що позивачем при нарахуванні пені застосовано розмір пені більший, ніж передбачений умовами договору.
Позивач у запереченнях зазначає, що при складенні розрахунку заборгованості в графі "Ставка пені за порушення строків розрахунків" зазначено показники, розраховані за формулою "подвійна облікова ставка НБУ поділена на 360 днів".
Звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач заперечив щодо правильності зробленого позивачем розрахунку пені та заборгованості за договором фінансового лізингу, що був покладений в основу оскаржуваного рішення без наведення розрахунку суду та перевірки правильності даних Банка.
Зважаючи на складність розрахунків сум, які є предметом позову, необхідність дослідження значного обсягу фінансових документів та їх співставлення, у тому числі з умовами договору фінансового лізингу, що потребує спеціальних економічних знань, суд вважає за необхідне призначити у справі судову економічну експертизу.
Згідно з п.1.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року, та п.3.1 III Розділу Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень однією з основних видів (підвидів) експертизи зокрема, є економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
Основними завданнями експертизи документів фінансово-кредитних операцій, зокрема, є: визначення документальної обґрунтованості оформлення банківських операцій з відкриття рахунків, руху грошових коштів на рахунках; визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видачі, використання та погашення кредитів.
Відповідно до положень п.3.2 Розділу III Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень на вирішення експертизи документів фінансово-кредитних операцій можуть бути поставлені питання, зокрема, чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором? Чи відповідає метод нарахування банком процентів за кредитним договором вимогам Положення про кредитування банку?
Отже, слід призначити судову експертизу для дослідження документів фінансово-кредитних операцій за Договором фінансового лізингу №4П16074ЛИ від 20 серпня 2016 року.
Відповідно до ч.ч.4, 5, 6 ст. 99 ГПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Позивач не запропонував своїх питань на вирішення судової економічної експертизи.
Відповідно до ч.3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
В процесі розгляду клопотання відповідача судом позивач та відповідач не досягли згоди з питання обрання експертної установи.
Згідно з ч.2 ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта.
За загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до Закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України (ст. 9 Закону України "Про судову експертизу").
Проведення судової економічної експертизи слід доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, за зоною територіального обслуговування.
Відповідно до ч.5 ст. 99 ГПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Колегія суддів в цілому погоджується із запропонованим ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» колом питань для вирішення експертами , проте вважає за необхідне відкоригувати їх зміст, виходячи із вимог розділу 3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, що ставляться до подібного виду судових експертиз.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Згідно ч. 1, 3 ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
Суд попереджає експертів про відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Обов'язок оплати проведення судової експертизи суд апеляційної інстанції покладає на ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН».
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 99, 100, 228 п.2 ч.1, 229 п.6 ч.1, 281, 286-288 ГПК України, колегія суддів -
Клопотання ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» задовольнити.
Призначити у справі №923/99/19 судову економічну експертизу, проведення якої доручити судовим експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На вирішення експертам поставити наступні питання:
1) Чи відповідає розрахунок заборгованості (т.1, а.с.21-23) ТОВа «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» за договором фінансового лізингу №4П16074ЛИ від 20.08.2016р. щодо нарахування Акціонерним товариством КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна в сумі 71 358 726,30грн. умовам договору фінансового лізингу та розрахунковим документам? Якщо не відповідає, визначити розмір заборгованості станом на 01.12.2018р.
2) Чи відповідає розрахунок заборгованості (т.1, а.с.21-23) ТОВа «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» за договором фінансового лізингу №4П16074ЛИ від 20.08.2016р. щодо нарахування Акціонерним товариством КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості з винагороди за користування майном в сумі 57 755 141,87грн. умовам договору фінансового лізингу та розрахунковим документам? Якщо не відповідає, визначити розмір заборгованості станом на 01.12.2018р.
3) Чи відповідає розрахунок заборгованості (т.1, а.с.21-23) ТОВа «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» за договором фінансового лізингу №4П16074ЛИ від 20.08.2016р. щодо нарахування Акціонерним товариством КБ «ПРИВАТБАНК» пені за порушення грошового зобов'язання в сумі 26 159 564,34 грн. умовам договору фінансового лізингу та розрахунковим документам? Якщо не відповідає, визначити розмір пені станом на 01.12.2018р.
Попередити судових експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову від поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Витрати по оплаті судової економічної експертизи покласти на ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН».
Надати в розпорядження експертів матеріали справи №923/99/19.
Копію ухвали направити сторонам та Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Зобов'язати ТОВ «ПРІОН КОРПОРЕЙШН» сплатити рахунок за проведення експертизи протягом 7 робочих днів з дня його отримання.
Апеляційне провадження у справі №923/99/19 зупинити до отримання висновку експертизи (на час її проведення) та/або повернення матеріалів справи до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення згідно ст.235 ГПК України.
Згідно ст.286, п.3 ч.1 ст.287 ГПК України судом касаційної інстанції у господарських справах є Верховний Суд. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно ч.1 ст.288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 15 жовтня 2019 року.
Головуючий суддя М.А. Мишкіна
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.О. Будішевська