ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10 жовтня 2019 року м. ОдесаСправа № 5024/980/2011
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів секретар судового засідання Представники сторін в Богатиря К.В. Бєляновського В.В., Мишкіної М.А . Арустамян К.А. судове засідання не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3
на ухвалу господарського суду Херсонської області
від26.07.2019 року про залишення без розгляду заяви про відвід (суддя суду першої інстанції: Пригуза П.Д.; час і місце винесення ухвали: 26.07.2019, вул. Театральна, 18, м. Херсон, Господарський суд Херсонської області)
у справі за заявою до про№ 5024/980/2011 Державної податкової інспекції у м. Херсоні Товариства з обмеженою відповідальністю «Митра-Агро» банкрутство
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.07.2019 заяву ОСОБА_3 про відвід судді Пригузи П.Д. залишено без розгляду.
Вказана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що згідно приписів частини 3 ст. 38 ГПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня, коли про підставу відводу заявнику могло бути відомо. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Твердження заявника ОСОБА_3 , що йому стало відомо про підставу відводу судді 24.07.2019 за наведених обставин представництва його інтересів адвокатом, об'єктивно є неправдивим, має на меті виправдати строк на вчинення такої процесуальної дії як подання заяви про відвід.
Відповідно до приписів ст. 43 ГПК України «Неприпустимість зловживання процесуальними правами» учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Зазначені обставини та дії вказують на недобросовісне використання ОСОБА_3 своїх процесуальних прав щодо заявлення відводу судді. Заява є явно безпідставною та необґрунтованою, з урахуванням раніше поданої у цій справі безпідставної заяви про відвід судді та подачі стосовно судді дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя, заяви про ніби то вчинення суддею правопорушень на адресу правоохоронних органів з метою тиску на суд, вказує на зловживання учасником справи своїми процесуальними правами.
Суд також зазначив, що за суб'єктивним критерієм суддя Пригуза П.Д. у цій справі не допускав поведінки, яка давала би привід сумніватися у неупередженості або безсторонності.
12.08.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 26.07.2019, в якій скаржник просить ухвалу Господарського суду Херсонської області від 26 липня 2019 року по справі № 5024/980/2011 про залишення без розгляду заяви ОСОБА_3 про відвід судді Пригузи П.Д. скасувати і прийняти нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті заяви про відвід судді, поданої 25 липня 2019 року та прийняття по ній судового рішення.
Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт вказує, що судом допущено явне та умисне викривлення істотних для справи обставин при відображенні ходу судового засідання в друкованому тексті ухвали суду від 10.07.2019 з метою приховати порушення ним вимог законів України щодо порядку залучення до матеріалів справи незасвідчених копій документів, які не мають безпосереднього відношення для справи.
Апелянт також зазначає щодо безпідставності висновків суду про те, що ОСОБА_3 стало відомо про обставини судового засідання 10.07.2019 року в цей же день внаслідок участі в справі його представника адвоката Доценко К.С. Зазначений висновок суду не підкріплений жодними доказами, а отже є оціночним судженням,
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 26.07.2019 по справі № 5024/980/2011 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Херсонської області невідкладно надіслати матеріали справи № 5024/980/2011 за заявою Державної податкової інспекції у м. Херсоні до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Митра-Агро» на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 5024/980/2011 за заявою Державної податкової інспекції у м. Херсоні до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Митра-Агро».
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 26.07.2019 по справі № 5024/980/2011; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 03.10.2019 року; роз'яснено учасникам справи про їх право до 03.10.2019 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи; призначено справу № 5024/980/2011 до розгляду на 10 жовтня 2019 о 10:00.
В судове засідання 10.10.2019 представники сторін не з'явилися, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать штамп канцелярії Південно-західного апеляційного господарського суду на зворотній стороні ухвали від 16.09.2019, а також Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
09.10.2019 до апеляційного господарського суду надійшло електронною поштою клопотання від апелянта ОСОБА_3 , в якому він просить розглянути апеляційну скаргу без участі апелянта.
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 10.10.2019, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, до суду не повідомлялося.
Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.
Відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право, зокрема подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Перелік вказаних дій не є вичерпним, водночас, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства.
Суд зобов'язаний при розгляді справи виходити із завдань та керуватися основними засадами (принципами) господарського судочинства, закріпленими у ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та в ст. 2 ГПК України.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, суд повинен запобігати зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами, вживати заходів для виконання ними їхніх обов'язків, забезпечити розумність строків розгляду справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Тобто, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі №910/1873/17).
Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.
Так колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що ухвалою від 04.06.2019 провадження у справі № 5024/980/2011 поновлено, призначено судове засідання для розгляду заяв арбітражних керуючих Бєлоусова І.В. та Дудкіна Р. А . на 10.07.2019 року на 14:30 год. в приміщені господарського суду.
Судове засідання 10.07.2019 відкладене на узгоджену учасниками справи дату - 30.07.2019 року, зокрема для вирішення адвокатом Доценком К.С., громадянами ОСОБА_6 та ОСОБА_3 питання про наявність/відсутність конфлікту інтересів з адвокатом та наявність/відсутність правових підстав для відмови від виконання договору, укладеного адвокатом з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на представництво їх інтересів у цій справі. Це питання стосується прав та інтересів ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на належне їх представництво у цій справі.
25 липня 2019 до Господарського суду Херсонської області надійшла заява про відвід судді, що підписана учасником справи ОСОБА_3 .
Відповідно до змісту заяви, заявник стверджує про наявність обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності судді Пригузи П.Д. при розгляді цієї справи, зокрема, вказує, що суддя є одночасно Головою суду, в службовій залежності від якого перебувають працівники апарату суду, якими допущено порушення Інструкції з діловодства в господарських судах України при реєстрації документів «до справи». Також, такими обставинами заявник називає долучення суддею в судовому засіданні 10.07.2019 до матеріалів справи копії непроцесуального документа як-то: листа Генеральної прокуратури України від 11.06.2019 за № 04/2/2-р-19, реєстрація якого, на думку заявника, здійснена канцелярією суду з порушенням Інструкції з діловодства в господарських судах України, а суддя не дав вказівки на їх усунення. Заявник, посилаючись на текст ухвали та звукозапису судового засідання, стверджує, що долучення до справи зазначеного непроцесуального документа здійснено з метою помсти за викриті ними порушення та з метою тиску на адвоката для змушення його відмовитися від ведення справи.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу, а саме повторної участі у розгляді справи. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує, що згідно приписів частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня коли про підставу відводу заявнику могло бути відомо. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
З матеріалів справи (том 7 а.с. 180-182) вбачається, що представник ОСОБА_3 адвокат Доценко К.С., з метою реалізації процесуальних прав свого довірителя у даній справі, 11.07.2019 подав до суду заяву про видачу йому копії технічного запису судового засідання від 10.07.2019, сплатив судовий збір за її видачу, а також подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
Фактично адвокат Доценко К.С. ознайомився з матеріалами справи 15.07.2019 року.
Особисто ОСОБА_3 з матеріалами справи не знайомився, звукозапис йому особисто не надавався.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами суду першої інстанції, що посилання у заяві про відвід суду Супруна А.А. на зміст ухвали суду від 10.07.2019, а також на звукозапис судового засідання і на сторінки справи, на яких містяться долучені документи, вказує, що при підготовці цієї заяви про відвід судді використано відомості та звукозапис судового засідання, які стали відомі адвокату Доценку К.С. в судовому засіданні 10.07.2019 та отримані адвокатом Доценком К.С . в суді 15.07.2019 року як представником ОСОБА_3.
Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Як свідчать матеріали справи інтереси ОСОБА_3 при розгляді справи № 5024/980/2011 представляє адвокат Доценко К.С.
Згідно ч. 1 ст. 61 Господарського процесуального кодексу України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з судом першої інстанції, що твердження ОСОБА_3 про його відсутність в судовому засіданні та про те, що обставини судового засідання 10.07.2019 стали йому відомі 24.07.2019 не приймаються судом до уваги, оскільки участь у судовому засіданні представника ОСОБА_3 адвоката Доценка К.С. вважається належним представництвом в судовому засіданні самого довірителя ОСОБА_3 .
Фактично ОСОБА_3 в особі його представника адвоката Доценка К.С. стало відомо про обставини, на які він посилається в заяві про відвід судді, безпосередньо в судовому засіданні 10.07.2019, тому у даному випадку слід застосовувати 10-ти денний строк для подачі заяви про відвід суду (ч. 3 ст. 38 ГПК України), який закінчився 20.07.2019.
Таким чином, ОСОБА_3 не довів належними та допустимими доказами того факту, що йому стало відомо про підставу відводу судді 24.07.2019, тому ОСОБА_3 подаючи 25.07.2019 заяву про відвід порушив приписи ч. 3 ст. 38 ГПК України стосовно строку подачі такої заяви.
В такому випадку підлягають застосуванню загальні норми ГПК України, якими врегульовано наслідки пропуску процесуальних строків.
Згідно ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Що стосується посилання суду першої інстанції на приписи ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Як визначено ч. 2 та ч. 3 ст. 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
В мотивувальній та описовій частинах оскаржуваної ухвали, суд роз'яснює в чому саме на його думку вбачається зловживання процесуальними правами з боку ОСОБА_3 , однак згідно резолютивної частини ухвали від 26.07.2019, не визнає дії ОСОБА_3 - зловживанням, а тому дані посилання суду першої інстанції на приписи ст. 43 ГПК України колегія суддів до уваги не приймає як підставу для залишення заяви ОСОБА_3 про відвід судді без розгляду.
Висновки колегії суддів апеляційного господарського суду:
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами суду першої інстанції, що ОСОБА_3 заяву про відвід подано із порушенням строків, встановлених ч. 3 ст. 38 ГПК України, тому суд першої інстанції правомірно залишив без розгляду заяву ОСОБА_3 про відвід судді Пригузи П.Д.
За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Господарського суду Херсонської області від 26.07.2019 року по справі № 5024/980/2011 - залишенню без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 26.07.2019 року про залишення без розгляду заяви про відвід по справі № 5024/980/2011 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 15.10.2019.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: В.В. Бєляновський
М.А. Мишкіна